Номер провадження №22-ц/791/3245/14 Головуючий в І інстанції Бойко В.П.
Категорія 5 Доповідач: Ігнатенко П.Я.
2014 року грудня місяця 04 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого:Стародубця М.П.
Суддів:Воронцової Л.П.
Ігнатенко П.Я.
При секретарі:Калюжному О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, діючого в інтересах ОСОБА_6 на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа: Центральний відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, про визнання права власності на автомобіль та зняття арешту з автомобіля,
У липні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що між ним та ОСОБА_7, яка діяла на підставі довіреності виданій ОСОБА_8 укладений договір купівлі-продажу автомобіля марки ЗАЗ, моделі 110307-40, 2006 року випуску, на підтвердження якого відповідачка видала довіреність на право розпорядження транспортним засобом, а також розписку про отримання коштів за автомобіль у сумі 2000 дол.США. Позивач зазначав, що не знімав автомобіль з реєстраційного обліку, оскільки на момент укладення договору у нього були відсутні кошти на його реєстрацію в органах Державної автомобільної інспекції. 30 листопада 2013 року транспортний засіб був вилучений співробітниками УДАІ ГУМВС України в Херсонській області у зв'язку з перебуванням його у розшуку. Посилаючись на те, що він набув право власності на автомобіль на підставах, що не заборонені законом, а накладення арешту порушує його права як власника транспортного засобу, ОСОБА_6 просив визнати за ним право власності на зазначений автомобіль та зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції зняти з нього арешт.
Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено за необгрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, діючий в інтересах ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходили.
Представник апелянта ОСОБА_5 в ході апеляційного розгляду підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.
Центральний відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції надіслав на адресу апеляційного суду інформацію, згідно якої постановою головного державного виконавця Василенко О.М. від 28.07.2014 року закінчено виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_8 в зв'язку з фактичним виконанням; знято арешт з всього рухомого майна, що належить ОСОБА_8, накладений постановою головного державного виконавця №1274/11 від 23.09.2013 року; скасовано постанову від 16.10.2013 року про розшук майна боржника. Окрім того, просить розглянути справу без участі представника Центрального ВДВС Чернігівського МУЮ.
Інші учасники розгляду справи - ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до суду апеляційної інстанції не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, із заявами про відкладення розгляду справи не звертались. За таких обставин, колегія суддів, вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САК №408912, виданого 21.12.2011 року Чернігівським ВРЕВ, ОСОБА_8 є власником автомобіля марки ЗАЗ, моделі 110307-40, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.7).
29 січня 2012 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_9 було посвідчено довіреність, якою ОСОБА_8 уповноважив ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, які мають право окремо та незалежно один від одного, зняти з обліку належний йому автомобіль марки ЗАЗ, моделі 110307-40, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1; підписувати договори цивільно-правового характеру щодо розпорядження та користування цим автомобілем; продати його за ціну та на умовах на свій розсуд (а.с.6).
За договором купівлі-продажу від 13.09.2012 року ОСОБА_7 зобов'язується передати у власність вказаний вище автомобіль, а ОСОБА_6 зобов'язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму. В п 2.1. цього договору зазначено, що продаж автомобіля за домовленістю сторін вчиняється за 16800,00 грн., які продавець одержав від покупця до підписання цього договору (а.с.12-13).
З розписки від 13.09.2012 року вбачається, що ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_6 2000 дол.США за продаж автомобіля марки марки ЗАЗ, моделі 110307-40, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.24).
Відповідно до ч.4 ст.334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Згідно зі ст.19 Закону України «Про автомобільний транспорт» транспортні засоби, в тому числі легкові автомобілі, підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 Правил державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 встановлено, що транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції.
В силу п. п.7, 8 зазначених Правил власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості; правомірність придбання транспортних засобів, вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами - виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарний біржах.
Перед відчуженням, передачею такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ. Відчуження, передача власником придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, не проводиться.
Реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків, а також внесення в установленому порядку платежів за огляд транспортних засобів, реєстрацію, перереєстрацію та зняття їх з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Згідно з п.40 цих Правил зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в підрозділах Державтоінспекції на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду.
Належних та допустимих доказів того, що позивачем було вчинено будь-які з вище зазначених дій, зокрема, знято спірний автомобіль з обліку в органах ДАІ матеріали справи не містять.
Окрім того, на момент звернення до суду 30 липня 2013 року арешт із спірного автомобіля було знято та у разі волевиявлення власника і погодження всіх істотних умов договору, перешкод для переоформлення транспортного засобу на ім'я ОСОБА_6 немає. Порушення прав позивача - не доведено і судом не встановлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову про визнання права власності на автомобіль.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду про залишення без задоволення позовних вимог про зобов'язання Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції зняти арешт зі спірного автомобіля, оскільки арешт на цей транспортний засіб було скасовано ще до подачі позову до суду, що підтверджується постановою головного державного виконавця Центрального ВДВС Чернігівського МУЮ від 28.07.2014 року.
Посилання апеляната на норми ст. 655 ЦК України щодо моменту виникнення права власності не можна визнати обгрунтованими, оскільки в даному випадку необхідно керуватись спеціальними нормами закону, а саме ст. 210 ЦК України та Правил державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388, згідно яких для переходу права власності автомобіль повинен бути знятий з обліку на ім'я колишнього власника і зареєстрований на нового власника, чого між сторонами у цій справі не відбулось.
Разом з тим, заслуговують на увагу доводи апелянта щодо помилкового застосування до спірних правовідносин Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31.07.2002 року №228, оскільки вказані Правила втратили чинність 22.02.2010 року на підставі наказу Міністерства економіки України від 28.01.2010 року №53. Водночас вказаний недолік не впливає на суть ухваленого рішення та правильність висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Інші доводи апелянта висновки суду першої інстанції не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
Оскільки порушень норм матеріального і процесуального права, що можуть слугувати підставою для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено, то підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається, рішення законне та обґрунтоване і має бути залишено без змін.
Враховуючи викладене та згідно вимог ст. 308 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, діючого в інтересах ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: