22 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
ГоловуючогоЦуркана М.І.
Суддів:Амєліна С.Є.
Гуріна М.І.
Ліпського Д.В.
Юрченка В.В.
при секретарі судового засідання Проценко О.О.,
за участю представника відповідача Кривобока Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товаристваз обмеженою відповідальністю «Астел» (Товариство) до Державної податкової інспекції у Дніпровської районі міста Києва (ДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
У грудні 2004 року Товариство звернулось в суд з позовом до ДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0001172306/2 від 13 серпня 2004 року.
Справа №
Головуючий у першій інстанції Євсіков О.О.
Доповідач Цуркан М.І.
Зазначали, що за даними акта перевірки здійснення підприємствомрозрахункових операцій у сфері готівкового і безготівкового обігу та в результаті адміністративних оскаржень прийнятих на його основі податкових рішень, податковим органом остаточно визначено до сплати 4 320 грн. за порушення законодавства про патентування деяких видів підприємницької діяльності.
Посилаючись на те, що діяльність з ремонту телефонів мобільного зв»язку не підлягає патентуванню, просили спірне податкове рішення визнати недійсним.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 08 червня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2005 року позов задоволено.
У касаційній скарзі ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати , в задоволені позову відмовити.
У запереченнях на касаційну скаргу йдеться про законність та обґрунтованість судових рішень.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення з таких підстав.
Судами встановлено, що Київською філією ТОВ «Астел» протягом 2001-2004 років здійснювалась торгівля аксесуарами до мобільних телефонів та надавались послуги з ремонту телефонів мобільного зв'язку.
Податковий орган, посилаючись на те, що заТоварною номенклатурою ЗЕД мобільні телефони та їх обладнання віднесені до товарної позиції 852520910 «апаратура з передавачем» і включають в себе приймальний пристрій для стільникових мереж зв'язку та, таким чином, належать до радіоапаратури, вважає, що послуги з ремонту телефонів підлягають патентуванню.
Суд першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився апеляційний суд, правильно зазначив, що таке твердження суперечить правовим нормам, що регулюють спірні правовідносини.
Так, за змістом ч. ч. 1 та 2 ст. 3-1 ЗаконуУкраїни «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 № 98/96-ВР, патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами як в окремих приміщеннях, будівлях, їх частинах, так і за їх межами.
Під побутовими послугами у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки.
Перелік послуг, які відносяться до побутових, визначається Кабінетом Міністрів України і не може змінюватися протягом бюджетного року.
Зокрема, до згаданого Переліку затвердженого Кабінетом Міністрів України № 576 від 27.04.1998р.до побутових послуг, які підлягають патентуванню, серед інших, віднесено ремонт радіотелевізійної, аудіо та відеоапаратури.
Наказом Держаного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації №822 від 30.12.1997 затверджено і введено в дію Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016-97 відповідно до якого послугам з «ремонту радіотелевізійної, аудіо - відеоапаратури» присвоєно код 52.72.11 та наведено перелік видів цих послуг (підкласів), в якому «ремонт телефонів мобільного зв'язку» відсутній.
За таких обставин суди дійшли правильного висновку, що послуги з ремонту телефонів мобільного зв'язку не є підвидами чи підкласами послуг з ремонту радіотелевізійної, аудіо - відеоапаратури, діяльність з їх надання не підлягає патентуванню, а тому відсутні й правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за їх відсутність.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, оскільки грунтуються на більш широкому чим у законі тлумаченні поняття радіоапаратури, що не належить до компетенції податкових органів.
Відповідно до правил ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішень.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 230 КАС України, колегія суддів
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровської районі міста Києва залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 08 червня 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України.
Головуючий М.І.Цуркан
Судді: С.Є. Амєлін
М.І.Гурін
Д.В. Ліпський
В.В. Юрченко