13 листопада 2014 року Справа № 9104/182637/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Ільчишин Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року в адміністративній справі за поданням Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,
Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Тернопільської області звернулась до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року провадження у справі закрито.
Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Тернопільської області подано апеляційну скаргу на ухвалу суду, в якій позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та визнати умовний адміністративний арешт майна платника податків СГД ФО ОСОБА_1 обґрунтованим.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися.
Заперечень на апеляційну скаргу подано не було.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Ухвалюючи рішення щодо закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що існує спір про право, що в свою чергу унеможливлює розгляд такого подання, тому провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України було закрито.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.
Судом встановлено, що посадовими особами Тернопільської ОДПІ відповідо до п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України 20 листопада 2012 року на підставі направлення на проведення перевірки, виданого на виконання наказу №3106 від 20 листопада 2012 року «Про проведення документальної позапланої виїзної перевірки СГД ФО ОСОБА_1.» було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 з метою проведення перевірки.
Однак, посадових осіб до перевірки відповідачем допущено не було, про що складено відповідний акт №233/17-20 від 22листопада 2012 року.
На підставі цього акту заступником начальника Тернопільської ОДПІ Тернопільської області 23 листопада 2012 року прийнято рішення № 121 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Судом першої інстанції встановлено, що 23 листопада 2012 року приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу начальника Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції №3106 від 20 листопада 2012 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів держаної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо, зокрема, підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.
Подання до суду позовної заяви з відповідними позовними вимогами для підтвердження наявності незгоди платника податків з рішенням контролюючого органу про проведення перевірки суд вважає достатнім доводом наявності спору про право.
Наявність спору про право може бути виявлено також і після відкриття провадження у справі. У такому випадку провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.
Така ж правова позиція викладена в інформаційних листах Вищого адміністративного суду України від 2 лютого 2011 року № 149/11/13-11 та від 22.04.2011 року № 571/11/13-11.
З врахуванням викладеного, судом першої інстанції правомірно закрито провадження у справі щодо підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна.
Таким чином оскаржена ухвала є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 199, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року у справі № 2а-1970/3994/12 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді І.В. Глушко
Н.В. Ільчишин
Повний текст постанови підписано 18 листопада 2013 року.