Справа: № 2-а-935/11 Головуючий у 1-й інстанції: Закаблук О.В. Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
28 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Шостака О.О.,
суддів: Мамчура Я.С., Бистрик Г.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 11 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області про зобов'язання здійснити нарахування та щомісячну виплату,-
У січні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до Кагарлицького районного суду Київської області з позовом про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області (надалі за текстом - «Управління») щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити з 22.05.2008 року перерахунок додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, як особі віднесеної до 4-ї категорії, в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 20.01.2011 року адміністративний позов в частині вимог відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок додаткової пенсій за шкоду заподіяну здоров'ю з 22.05.2008 року по 19.07.2010 року залишено без розгляду.
Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 11 лютого 2011 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління та зобов'язано відповідача зробити перерахунок за період з 20.07.2010 року і виплатити позивачеві додаткову пенсію у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням проведених за цей період виплат.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 має правовий статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.
Нормами статті 49 Закону № 796-XII передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 1 статті 51 Закону № 796-XII особам, віднесеним до категорії 2, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Протягом спірного періоду позивачеві виплачувалась додаткова пенсія в розмірі 5 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема пунктом 28 Розділу ІІ, були внесені зміни у названу статтю Закону № 796-XII.
Відповідно до цих змін особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 5 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) положення пункту 28 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними.
В силу вимог частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 51 Закону № 796-XII в їх первинній редакції.
Відповідно ж до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач, ігноруючи зазначені норми матеріального права та не здійснюючи виплату додаткової пенсій у розмірі визначеному Законом № 796-XII, порушив указане право позивача.
Доводи апеляційної скарги Управління зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують, а посилання скаржника на положення постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року № 530 є помилковим, оскільки ними не може бути звужено зміст та обсяг прав позивача, встановлених Законом.
Твердження Управління про те, що положення статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не можуть бути використані для цілей статті 51 Закону № 796-XII судом апеляційної інстанції не приймаються як доказ.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень - довів правомірність своїх дій.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів:
В задоволені апеляційної скарги відповідача Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області - відмовити.
Постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 11 лютого 2011 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Головуючий суддя: Шостак О.О.,
Судді: Мамчур Я.С.,
Бистрик Г.М
.
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Мамчур Я.С
Бистрик Г.М.