Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" грудня 2014 р.Справа № 922/4605/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
при секретарі судового засідання Цвіра Д.М.
розглянувши справу
за позовом Приватний вищий навчальний заклад Харківський гуманітарний університет "Народна українська академія", м. Харків
до ТОВ "Харківський проектний інститут", м. Харків
про витребування майна
за участю представників сторін:
позивач - Замніус А.Ю., дов. № 529 від 02.12.2014 року;.Тихоновець М.І., дов. № 5 від 14.01.2014 року
відповідач - Мілованов С.Б., дов. № 105/01 від 30.09.2014 року, Карелкин І.О., дов. № 105/01/02 від 30.09.2014 р.
за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась
Позивач - Приватний вищий навчальний заклад Харківський Гуманітарний Університет "Народна українська академія", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут", про витребування майна із незаконного володіння, а саме скульптурну композицію "Вогонь знань", розміщеної біля входу у корпус "Б-8" по вул. Лермонтовській, 27 в м. Харкові, а також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут" (відповідач) порушує майнові права в частині обмеження у користуванні та розпорядженні майном, що належить Приватному вищому навчальному закладі Харківський гуманітарний університет "Народна українська академія" (позивача).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 жовтня 2014 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/4605/14 та призначено її до слухання в судовому засіданні на 03 листопада 2014 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 листопада 2014 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут" повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву про зобов'язання вчинити певні дії (вх. № 38195 від 03 листопада 2014 року).
Представники позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримували в повному обсязі.
Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції сторонами було подано до матеріалів справи та долучено судом документи: позивачем - за вх. № 38887 від 05 листопада 2014 року копії Витягів з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивача та відповідача, довідку про банківські реквізити позивача, інвентарну картку обліку основних засобів; - за вх. № 41986 від 25 листопада 2014 року письмові пояснення по справі з доданими копіями договору підряду № 13 від 29 вересня 2014 р., який укладено між позивачем у даній справі та ТОВ "ВСК" (підрядник), акту перешкод демонтажу від 02.10.2014 р., заяви від 09.12.2005 р. Мамедова Катиба Сафара огли, оціночного акту, акту приймання-передачі від 16.12.2005 р., інвентарної картки № 617 від 20.12.2005 р., листів від 03.10.2014 р. на ім'я прокурора м. Харкова та на ім'я підприємства-відповідача, супровідного листа від 07.10.2014 р., листа від 12.11.2014 р.; - за вх. № 41982 від 25 листопада 2014 р. клопотання з доданим СД-диском; - за вх. № 43249 від 03 грудня 2014 р. письмові пояснення з доданою копією листа від 10.10.2014 р.; відповідачем - за вх. № 38886 від 05 листопада 2014 р. виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідача та статут підприємства-відповідача; - за вх. № 41909 від 25 листопада 2014 р. відзив на позовну заяву з доданими копіями державного акту про права власності на земельну ділянку серія ЯА № 637648 від 09 листопада 2005 р., технічної документації по встановленню меж земельної ділянки в натурі, свідоцтва про права власності від 11.04.1995 р., рішення ХМР від 24.11.2004 р., договору купівлі-продажу № 23/04 від 28.12.2004 р.
Розгляд справи неодноразово відкладався, в останнє в засіданні суду 25 листопада 2014 року, відповідно ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 03 грудня 2014 р.
03 грудня 2014 року після перерви судове засідання було продовжено.
В засіданні суду 03 грудня 2014 року представники позивача та відповідача не виявили наміру подавати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України N 227 від 13.10.2000 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2000 р. за N 755/4976 (який був чинним на момент введення в експлуатацію малої архітектурної форми) "Про затвердження Типових правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності" затверджено Типові правила розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності.
Згідно до вказаних Правил, мала архітектурна форма для здійснення підприємницької діяльності (далі - мала архітектурна форма) - невелика споруда, яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів; паспорт прив'язки малої архітектурної форми включає план прив'язки малої архітектурної форми на топографо-геодезичній основі, текстові та графічні матеріали щодо естетичного, кольорового вирішення та інженерного забезпечення об'єкта; місце розміщення малої архітектурної форми - земельна ділянка несільськогосподарського призначення, право на яку набувається суб'єктами підприємницької діяльності відповідно до земельного законодавства.
Згідно вказаних Правил, до компетенції державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (районної в місті ради) віднесено вирішення питань щодо розміщення МАФ (малої архітектурної форми).
Стаціонарна мала архітектурна форма приймається до експлуатації комісією за участю суб'єкта підприємницької діяльності, уповноваженого представника органу містобудування та архітектури, а також, у залежності від функціонального призначення, представників відповідних служб з розглядом на місці відповідності об'єкта паспорту прив'язки. За результатами розгляду складається акт технічної комісії про прийняття стаціонарної малої архітектурної форми в експлуатацію. Після прийняття об'єкта до експлуатації здійснюється його реєстрація органом містобудування та архітектури районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчого органу міської ради.
Згідно Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, що діяла на момент прийняття ВК ХМР рішенні від 28.03.2001 р № 507) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Статтею 26 вказаного Закону визначено виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад .
Як встановлено судом, на підставі акту на право постійного користування Серія ХР-33-01-001905 від 12 березня 1999 р., в користуванні відповідача (АТ "Харківській проектний інститут" реорганізовано у ТОВ "Харківський проектний інститут" за рішенням загальних зборів - протокол № 1 від 31 січня 2011 р., зареєстровано 16.03.2011 р.) знаходилась земельна ділянка за адресою м. Харків, вул. Лермонтовська, 27 на якій рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 507 від 28.03.2001 р. позивачу, за згодою відповідача, надано дозвіл на проектування та спорудження скульптурної композиції "Вогонь знань".
Актом держаної приймальної комісії від 26 лютого 2002 року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - скульптурна композиція "Вогонь знань" по вул. Лермонтовській, 27 вказаний об'єкт прийнято в експлуатацію.
Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради за № 350 від 13 березня 2002 р. "Про затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію скульптурної композиції "Вогонь знань" по вул. Лермонтовській, 27 у Київському районі" на підставі положення "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не включених до державного замовлення, в Харківській області" затвердженого розпорядженням голови Харківської облдержадміністрації від 05.08.99 р. № 650 (з врахування внесених до нього змін), Державних будівельних норм України (ДБН А.3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення") затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію скульптурної композиції "Вогонь знань" по вул. Лермонтовській, 27 ВЗО "ХГІ "НУА".
Згідно державних будівельних норм - Управління, організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів ДБН А.3.1-3-94, затверджених наказом Держкоммістобудування України від 05 жовтня 1994 р. N 48, який був чинним станом на введення малої архітектурної форми в експлуатацію, порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, які не є державною власністю, встановлюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України, ці об'єкти приймаються в експлуатацію за рішенням державних технічних комісій (п. 3.1. ДБН А.3.1-3-94).
Результатом роботи державної технічної комісії є складання і підписання акта державної технічної комісії, в якому приймається рішення про введення об'єкта в експлуатацію. Акт державної технічної комісії затверджується органом, який призначив цю комісію. Підписаний та затверджений акт державної технічної комісії є підставою для включення даних про його введення в державну статистичну звітність, а також для оформлення права власності на збудований об'єкт (п. п. 3.9.- 3.11. ДБН).
Розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 05 серпня 1999 року за N 650, яке зареєстровано в Харківському обласному управлінні юстиції 12 серпня 1999 р. за N 78/295, затверджено Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не включених до державного замовлення, в Харківській області.
Вказаним Положенням встановлено порядок, основні вимоги і умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від їх форм власності та призначення, способів проведення будівельних робіт. Дане Положення поширюється на нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переозброєння, реставрацію, капітальний ремонт об'єктів-будівель, споруд, приміщень для фізичних осіб та підприємств, їх об'єднань, установ і організацій, окремих черг, пускових комплексів.
Закінчені будівництвом і підготовлені до експлуатації відповідно до затвердженого проекту об'єкти підлягають введенню в експлуатацію в порядку, який встановлений чинним законодавством. Закінчені будівництвом та підготовлені до експлуатації об'єкти, які не включені до державного замовлення, підлягають прийняттю державними приймальними або державними технічними комісіями. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів житлово-цивільного призначення) здійснюється державними приймальними комісіями, які призначаються органами, що затвердили проектно-кошторисну документацію, а об'єктів житлово-цивільного призначення - державними приймальними комісіями, які призначаються районними державними адміністраціями та міськвиконкомами. Датою введення в експлуатацію таких об'єктів є дата підписання акта робочою комісією (п.п. 1.1, 2.1, 2.4, 2.8, 2.13 Положення).
Підписаний та затверджений акт державної комісії про готовність об'єкта до експлуатації є підставою для включення даних про його введення в державну статистичну звітність, а також для оформлення права власності на збудований об'єкт (п. 2.21 Положення).
Таким чином, виходячи з вказаних вище Правил, норм та Положень, акт державної технічної комісії є документом, за яким здійснюється введення об'єкта в експлуатацію і який є підставою оформлення права власності на збудований об'єкт.
Як з'ясовано судом під час розгляду справи і не заперечується самим представниками позивача, останній після введення об'єкту в експлуатацію реєстрацію своїх прав на нього не здійснив, свідоцтво про право власності на збудований об'єкт не оформив.
Посилаючись на ст. 41 Конституції України, п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321, ст. ст. 219, 387 ЦК України позивач у позовній заяві про витребування майна - скульптурної композиції "Вогонь знань", яке розміщено біля входу у корпус "Б-8" по вул. Лермонтовській, 27 в м. Харкові, із незаконного володіння відповідача в обґрунтування позовних вимог послався на непорушність права власності позивача в силу вказаних норм законів, оскільки він є власником вказаної скульптурної композиції, та внаслідок неправомірних дій відповідача - позбавлений права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 86 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла до 01 січня 2004 р.), право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності (ст. 128 ЦК України, в зазначеній редакції) у набувача майна виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно норм Цивільного кодексу України, який є діючим на даний час, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (стаття 316); право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328); власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном яким він володіє, користується, розпоряджається на власний розсуд (статті 317, 319).
Статтею 41 Конституції України, як основного джерела права в державі, унормовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності - право приватної власності є непорушним.
Згідно статті 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Статтею 387 ЦК України власнику надано право на витребування майна із чужого незаконного володіння, так власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно статті 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З огляду на вищевказане, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження права власності на об'єкт, який є предметом даного судового провадження - скульптурну композицію "Вогонь знань", і відповідно - права на позов про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд визнав позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судом також встановлено, що починаючи з 01 жовтня 2014 року між сторонами у справі виникли розбіжності щодо питання демонтажу скульптурної композиції "Вогонь знань". Дана обставини не заперечується представниками сторін, що брали участь при розгляді даної справи. Водночас, наданий позивачем в засіданні суду 25 листопада 2014 року CD-диск за вх. № 41982, який долучено судом до матеріалів справи, не є належним доказом в розумінні ст. 34 ГПК України (постанови органів внутрішніх справ про порушення кримінального провадження, постанови про ОРД, яка є доказом в розумінні вказаної статті ГПК України, позивачем до суду не надано).
Посилання позивача на заяву від 09.12.2005 р. Мамедова Катиба Сафара огли, оціночний акт та акт приймання-передачі від 16.12.2005 р., а також на інвентарну картку № 617 від 20.12.2005 р., як на докази набуття права власності на об'єкт, що є предметом даного провадження, є неспроможними. Позивачем не доведено дотримання процедури по оформленню МАФ; позивачем за наданими заявами та актами не доведено приналежність саме особі - Мамедову Катибу Сафар огли скульптурної композиції "Вогонь знань"; документи надані позивачем датуються по строку грудень 2005 року, тоді як актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту об'єкт введено в експлуатацію - 26 лютого 2002 р.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що з метою врегулювання суспільних відносин у сфері благоустрою території міста Харкова, організації належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення, створення умов для реалізації прав суб'єктами у сфері благоустрою, рішенням 11 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про встановлення правил благоустрою території міста Харкова" від 16.11.2011 р. № 504/11 встановлено правила благоустрою території міста Харкова.
Згідно вказаних Правил, мала архітектурна форма - невелика споруда декоративного, допоміжного чи іншого призначення, що використовується для покращення естетичного вигляду громадських місць і міських об'єктів, організації простору та доповнює композицію будинків, будівель, їх комплексів.
Підприємства, установи, організації забезпечують благоустрій та утримання в належному стані земельних ділянок, наданих їм на праві власності чи користування, відповідно до закону, цих Правил та інших нормативних актів; повинні утримувати власну та закріплену за ними територію в належному стані відповідно до умов Угоди про організацію взаємовідносин у сфері благоустрою, цих Правил, вимог законодавства, або брати пайову участь в утриманні цього об'єкта відповідно договору між суб'єктами, які розміщуються на території об'єкта благоустрою, та його балансоутримувачем. Посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров'ю громадян на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях, відповідно до закону (пункти 5.4.1. 5.4.4. 5.4.6 Правил).
На об'єктах благоустрою забороняється: виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов'язковість його отримання передбачена законом; вчиняти дії, що тягнуть порушення умов благоустрою, пошкодження (руйнування чи псування) інших об'єктів та елементів благоустрою, та інші дії, заборонені чинним законодавством України, цими Правилами (пункти 5.7.1.1, 5.7.1.25 Правил).
Утримання тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (тимчасових споруд) здійснюється їх власниками або орендарями. Утримання в належному стані малих архітектурних форм некомерційного призначення, ... та інших елементів благоустрою здійснюють їх балансоутримувачі або особи, на об'єктах яких розміщені елементи благоустрою. Відповідальність за збереження малих архітектурних форм некомерційного призначення, розташованих на території районів міста, що належать до комунальної власності, покладається на балансоутримувачів цих архітектурних форм. Контроль за станом утримання цих малих архітектурних форм здійснюється адміністраціями районів Харківської міської ради (6.9.1. 6.13.1. 6.13.2 Правил).
Відповідач станом на даний час (починаючи з листопада 2005 року - державний акт про права власності на земельну ділянку серія ЯА № 637648 від 09 листопада 2005 р.) є власником земельної ділянки, що розташована у м. Харкові за адресою вул. Лермонтовська, буд. 27 і на якій розташована скульптурна композиція "Вогонь знань".
Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (ст. 41 Конституції України).
Судові витрати у даній справі, згідно ст.. 49 ГПК України, суд вважає за необхідне покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 08.12.2014 р.
Суддя Н.В. Калініченко
справа № 922/4605/14