Кіровоградської області
03 грудня 2014 рокуСправа № 912/3239/14
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3239/14
за позовом Прокурора Голованівського району Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають:
1. Кіровоградська обласна державна адміністрація та
2. Головне управління Держземагентства в Кіровоградській області
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" та
2. Голованівської районної державної адміністрації
про визнання недійсними розпоряджень, договору, зобов'язання повернути земельні ділянки
за участю представників сторін:
від прокурора - прокурор відділу прокуратури Кіровоградської області Кроловецька О.С., посвідчення № 026482 від 23.05.2014;
від позивача І - головний спеціаліст юридичного відділу апарату Донченко С.В., довіреність № 01-25/45/1 від 01.10.2014;
від відповідача І - Антонова С.Ю., довіреність № 01-14/555 від 12.06.2012;
від відповідача І - Крикотнюк Н.А., довіреність № 01-14/111 від 12.03.2014;
Прокурор Голованівського району Кіровоградської області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації з позовом про визнання недійсним розпорядження голови Голованівської районної державної адміністрації № 135-р від 10.03.2006 в частині надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, які передаються в оренду, строком на 49 років товариству з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат", на території Капітанської сільської ради загальною площею 38,63 га під кар"єром "Бурти"; визнання недійсним розпорядження голови Голованівської районної державної адміністрації № 168-р від 27.03.2006 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчує право оренди терміном на 49 років на території Капітанської сільської ради, на якій розміщено кар"єр "Бурти" та передачі товариству з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" в оренду терміном на 49 років земельної ділянки на території Капітанської сільської ради загальною площею 38,63 га під кар"ром "Бурти"; визнання недійсним на майбутнє договору оренди землі від 12.04.2006, укладений Голованівською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат", зареєстрований у Голованівському районному відділі земельного кадастру від 12.06.2006 р. за № 3; зобов'язання товариство з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" повернути Кіровоградській обласній державній адміністрації земельну ділянку під кар"єром "Бурти", що знаходиться на території Капітанської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, загальною площею 38,63 га, вартістю 499 998,00 грн. шляхом складання акту прийому-передачі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилаючись на частину 4 статті 122, частину 1 статті 124 Земельного кодексу України (в редакція, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) зазначає, що розпорядження №168-р від 27.03.2006 р. прийняте головою Голованівської РДА з перевищенням наданих чинним законодавством повноваження та стверджує, що повноваження щодо розпорядження даними земельними ділянками належало виключно Кіровоградській обласній державній адміністрації.
Крім того, керуючись пунктом 4 статті 66 Земельного кодексу України, частиною 2 статті 18, частиною 1 статті 19 Кодексу про надра, (в редакція, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) прокурор робить висновок, що при прийнятті оспорюваних розпоряджень не була дотримана необхідна передумова для їх прийняття, а саме оформлення товариством з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" (далі по тексту - ТОВ "ПФК") в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим проектом рекультивації на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.
Зважаючи на те, що розпорядження голови Голованівської РДА №135-р від 10.03.2006 та №168-р від 27.03.2006 прийняті з перевищенням повноважень та всупереч вимог статті 19 Конституції України, статей 17,122 Земельного кодексу України, прокурор стверджує, що розпорядчі акти та договір оренди землі підлягають визнанню недійсними у зв"язку з недотриманням вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, а земельна ділянка згідно пункту 21 договору оренди землі після припинення його дії підлягає поверненню позивачу у стані не гіршому з тим, у якому відповідач 1 одержав в оренду.
Кіровоградська обласна державна адміністрація в поясненнях від 23.10.2014 р. підтримала позов прокурора та посилаючись на приписи статті 122 Земельного кодексу України зазначила, що спірна земельна ділянка відноситься до земель промисловості та знаходиться за межами населеного пункту, тому повноваження щодо розпорядження цією земельною ділянкою належать обласній державній адміністрації, в зв"язку з чим вважає, що Голованівська райдержадміністрація перевищила надані законом повноваження щодо розпорядження землями державної власності при надані відповідачу ТОВ "ПФК" у користування цієї земельної ділянки (а.с. 106-107).
ТОВ "ПФК" у відзиві на позов просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, так як вважає доводи прокурора необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи(а.с.95-99).
Так, відповідач - 1 не погоджуючись з висновком прокурора щодо перевищення повноважень головою Голованівської РДА при прийнятті спірних розпоряджень зазначає, що станом на березень-квітень 2006 року на території Голованівського району Кіровоградської області не було проведено розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями, які знаходяться за межами населених пунктів району належали Голованівській районній державній адміністрації.
Відповідач 1 також вказує, що прокурором неправильно обрано законодавство в обґрунтування позовних вимог та звертає увагу суду, що стаття 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних розпоряджень) визначала повноваження органів виконавчої влади по наданню земельних ділянок у постійне користування, що не є тотожним праву оренди землі.
Щодо зазначення прокурором обставини відсутності дозволу на користування надрами як на підставу визнання недійсним договору оренди землі відповідач 1 у відзиві на позов, а також у додаткових письмових поясненнях по справі від 25.11.2014 р. стверджує, що передача земельної ділянки під кар"єр "Бурти" за оскаржуваним договором оренди не пов"язана з жодним із видів користування надрами згідно переліку, зазначеному у пункті 6 Порядку надання у 2006 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим Постановою КМУ від 20.02.2006 р. №168, а тому твердження прокурора про обов"язковість отримання дозволу на користування надрами до укладення договору оренди землі вважає помилковим (а.с.124-130).
Відповідач 1 також вважає, що прокурором не доведено в чому полягає порушення прав та інтересів держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації в зв"язку з укладанням договору оренди землі, якщо земельна ділянка використовується за цільовим призначенням, орендна плата сплачується своєчасно та у повному обсязі.
Відповідач - 2 також просить суд відхилити позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи це доводами, викладеними у відзиві від 21.10.2014 р., які співпадають з позицією відповідача 1(а.с.108-113)
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників позивача, відповідача 1 та оцінивши подані докази, господарський суд
Розпорядженням голови Голованівської РДА № 135-р від 10.03.2006 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, які передаються в оренду, строком на 49 років ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" дано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, які передаються в оренду, строком на 49 років ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат", в тому числі на території Капітанської сільської ради земельна ділянка загальною площею 38,63 га під кар"єром "Бурти" (а.с. 13).
27.03.2006 розпорядженням голови Голованівської РДА № 168-р "Про затвердження технічної документації та передачі земельних ділянок в оренду, на яких розміщені кар'єри та рудник товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат", зокрема пунктом 2, передано ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" в оренду терміном на 49 років земельні ділянки, які є землями добувної промисловості, на яких розміщені кар'єри та рудник ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" загальною площею 294,76 га, що є забудованими землями під відкритими розробками (а.с. 14).
Відповідно додатку до вказаного розпорядження на території Капітанської сільської ради в оренду на 49 років передано земельну ділянку загальною площею 38,63 га з зазначенням коду цільового використання - 3.1.1, у тому числі 38,63 га землі відпрацьованих кар"єрів(а.с.15).
12.04.2006 року між Голованівською РДА та ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 38,63 га під відпрацьованим кар"єром(а.с.16-24).
Договір зареєстрований у Голованівському районному відділі земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.04. 2006 р. за № 3.
При розгляді правомірності винесення спірних розпоряджень Голованівською райдержадміністрацією господарський суд враховує наступні положення земельного законодавства.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Пунктом 12 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно наявної в матеріалах справи технічної документації, спірна земельна ділянка знаходиться за межами населених пунктів на території Капітанської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.
Вирішуючи питання стосовно визнання повноважень обласних і районних державних адміністрацій необхідно зауважити, що серед прав на землю Земельний кодекс України у розділі Ш виділяє: право власності на землю (глава 14), право користування землею (глава 15), право земельного сервітуту (глава 16).
До права користування землею Кодекс відносить право постійного користування земельною ділянкою (стаття 92), право оренди земельної ділянки (стаття 93), право концесіонера на земельну ділянку (стаття 94).
Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
В свою чергу стаття 122 Земельного кодексу України, на яку посилається прокурор в обґрунтування позовних вимог (в редакції на момент прийняття спірних розпоряджень), визначає повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування по наданню земельних ділянок юридичним особам у постійне користування і не стосується повноважень цих органів щодо передачі в оренду земельної ділянки. Отже, дана норма Земельного кодексу не може бути застосована до правовідносин щодо надання земельної ділянки в оренду.
Дійсно, вказаною статтею повноваження обласних і районних державних адміністрацій різняться. Частина 3 цієї статті обмежує права районних державних адміністрацій щодо надання ними земельних ділянок із земель державної власності за межами населених пунктів, зокрема, для будівництва об"єктів, пов"язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).
Проте, враховуючи, що оскаржуваним розпорядженням № 168-р від 27.03.2006 р. вирішувалось питання стосовно передачі відповідачу 1 земельної ділянки в оренду, вимоги статі 122 Земельного кодексу України безпідставно застосовані прокурором в обґрунтування заявлених позовних вимог щодо перевищення відповідачем 2 своїх повноважень.
На момент прийняття спірного розпорядження № 168-р від 27.03.2006 р., порядок передачі земельних ділянок в оренду встановлювався статтею 124 Земельного кодексу України.
Частиною 3 вказаної статті Земельного кодексу України передбачена особливість передачі в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам. Це стосується випадків передачі таким особам земельної ділянки із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову і полягає у здійсненні такої передачі за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118 Кодексу, якщо суб"єктом звернення є громадянин та 123 Кодексу, якщо суб"єктом звернення є юридична особа.
При цьому слід зауважити, що при передачі в оренду земельних ділянок положення статей 118, 123 Земельного кодексу України враховуються виключно лише щодо встановленого порядку передачі за проектами відведення.
В даному випадку цільове призначення земельної ділянки залишалося незмінним, земельна ділянка не надавалась з земель запасу під забудову, отже передача в оренду здійснювалась без розроблення проекту відведення.
Крім цього слід зазначити, що до прийняття спірних розпоряджень ВАТ "ПФК" звернулося до Кіровоградського обласного головного управління земельних ресурсів щодо вирішення питання визначення органу до повноважень якого відноситься надання у користування спірної земельної ділянки .
Згідно інформації, викладеної в листі Кіровоградського обласного головного управління земельних ресурсів від 21.02.2006 № 01-04/360 на той час розмежування земель державної та комунальної власності проведено не було, а тому посилаючись на пункт 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України управління зазначило, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів, крім земель переданих у приватну власність, здійснюють відповідні органи виконавчої влади, тобто райдержадміністрації.
За викладених обставин, господарський суд приходить до висновку, що Голованівською РДА не перевищено наданих законодавством повноважень під час прийняття оскаржуваних розпоряджень щодо передачі в оренду земельної ділянки.
Щодо твердження прокурора про неврахування норм частини 2 статті 18 Кодексу України про надра та частини 4 статті 66 Земельного кодексу України при передачі спірної земельної ділянки, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно частини 4 статті 66 Земельного кодексу України надання земельних ділянок для потреб, пов"язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим проектом рекультивації на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.
Спеціальним законодавчим актом, що регулює гірничі відносини є Кодекс України про надра.
Відповідно до статті 1 цього Кодексу надра є частиною земної кори, розташованої під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Згідно статті 5 Кодексу Державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Державний фонд надр формується Державним комітетом України по геології і використанню надр разом з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.
За приписами статті 47 Кодексу ділянки надр, надані для будівництва та експлуатації підземних споруд і для інших цілей, не пов"язаних з видобуванням корисних копалин, підлягають державному обліку Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.
На вимогу суду прокурор не надав доказів віднесення на час прийняття спірних розпоряджень та укладення договору оренди землі від 12.06.2006 №3 земельної ділянки під кар"єром "Бурти" до ділянки надр, що включена до Державного фонду надр, який формується Державним комітетом України по геології і використанню надр разом з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці або доказів перебуванні даної земельної ділянки на обліку Державного комітету України по нагляду за охороною праці, як ділянки надр, наданої для будівництва та експлуатації підземних споруд і для інших цілей, не пов"язаних з видобуванням корисних копалин.
Таким чином, під час розгляду справи прокурор не надав суду переконливих доказів віднесення земельної ділянки під кар"єром "Бурти" на час винесення спірних розпоряджень та укладення договору оренди землі до ділянки надр, що входить до Державного фонду надр, а отже правомірності застосування в даних правовідносинах законодавства, що регламентує правовідносини, що пов"язані з користуванням надрами.
Стаття 14 Кодексу визначає види користування надр, а саме: геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислові розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов"язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об"єктів , що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам"ятники природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); задоволення інших потреб.
Відповідно до статті 18 Кодексу надання земельних ділянок для потреб, пов"язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.
Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами чи гірничих відводів.
Згідно статті 19 Кодексу надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу (ліцензії) у випадках, передбачених цим Кодексом.
Визначення окремих видів користування та умови надання надр для таких видів користування визначені нормами цього Кодексу, а саме статтею 20 (надання надр для геологічного вивчення), статтею 22 (надання надр для захоронення відходів виробництва та інших шкідливих речовин, скидання стічних вод), статтею 23 (видобування корисних копалин місцевого значення та користування надрами для інших цілей).
З матеріалів справи вбачається, що 12.04.2006 р. між Голованівською РДА та ТОВ "ПФК" укладено договір оренди землі, за умовами якого в оренду передано земельну ділянку загальною площею 38,63 га під відпрацьованим кар"єром, земельна ділянка передана в оренду для розміщення кар"єру.
При цьому ні договір оренди, ні технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, які передані в оренду ТОВ "ПФК", в тому числі для розміщення кар"єру "Бурти" не містить інформації щодо цільового призначення земельної ділянки під кар"єром "Бурти", а саме мети використання кар"єру.
З метою повного та всебічного дослідження обставин даної справи, господарський суд вважає за необхідним дослідити питання щодо виду користування ТОВ "ПФК" земельною ділянкою під кар"єром "Бурти" у розумінні статті 14 Кодексу України про надра.
За довідкою територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Кіровоградської області кар"єр "Бурти" згідно Акту на погашення кар"єру затвердженого головним інженером заводу вважається повністю відпрацьованим 07.06.1988 р., згідно протоколу №3069 від 01.03.1989 р. Центральної комісії по запасах корисних копалин Міністерства кольорової металургії СРСР, промислова розробка родовища нікелевих руд в кар"єрі "Бурти" завершилася у 1989 році (а.с.160-162).
Згідно інформації , викладеною в листі Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" від 17.11.2014 р. відповідно до Державного балансу запасів корисних копалин України "Руди нікелю", "Руди кобальту", промислова розробка (видобування) корисних копалин ділянки Бурти Капітанівського родовища, яка розташована на землях Капітанівської сільської ради завершилася у 1988 р. у зв"язку з повним відпрацюванням запасів кобальт-нікелевих силікатних руд. Запаси відпрацьовані відкритим способом (кар"єром) (а.с.163).
Слід окремо зазначити, що право користування надрами по розробці кар"єру "Бурти" Капітанського родовища посвідчено Гірничовідвідним актом, виданим 27.10.1976 р. управлінням Київського округу Держтехнадзору УРСР (а.с.158-159).
Даний Акт видано державному підприємству "Побузький нікелевий завод", який згідно з Указом Президента України "Про корпоратизацію державних підприємств" від 15.06.1993 р. №210, наказу Міністерства промисловості України від 15.07.1994 р. №233 перетворено у ВАТ "Побузький феронікелевий завод", правонаступником якого у зв"язку набуттям права власності на цілісний майновий комплекс відкритого акціонерного товариства відповідно до договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 28.08.2000 р. і у відповідності зі статтею 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є відповідач 1 - ТОВ "ПФК".
Відповідно до статті 11 Основ законодавства Союзу РСР та Союзних республік про надра, затверджених Законом СРСР від 09.07.1975 р. для видобування корисних копалин надра надаються в користування на підставі акта, що посвідчує гірничий відвід. Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин (крім гірничих відводів для розробки родовищ загальнопоширених корисних копалин) надаються органами державного гірничого нагляду в порядку, що встановлюється законодавством Союзу РСР. Відповідно до частини 1,2 статті 13 Основ користування надрами може бути безстроковим або тимчасовим. Безстроковим (постійним) визначається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Як вбачається з Гірничовідвідного акту, виданого 27.10.1976 р., для розробки кар"єру "Бурти" Капітанського силікатно-нікелевого родовища строк користування надрами не встановлений.
Викладені обставини свідчать про той факт, що на час винесення спірних розпоряджень та укладення договору оренди землі право на користування надрами, які відповідно до статті 19 Кодексу України про надра, засвідчуються актом про надання гірничого відводу у ТОВ "ПФК" існувало, а отже твердження прокурора про порушення пункту 4 статті 66 Земельного кодексу України в зв"язку з відсутністю у ТОВ "ПФК" прав користування надрами на земельної ділянки кар"єру "Бурти" є необґрунтованим.
Згідно робочої документації по розробці родовищ відпрацьований простір кар"єру "Бурти" підлягає використанню для складування розкривних порід з інших кар"єрів, а саме згідно пункту 9.1 "Пояснювальна записка" "Земельний відвід та рекультивація" Робочого проекту "Рудник Липовеньки", розробленого "Всесоюзным объединением Союзникель Гипроникель" у 1982 р., у зв"язку з відсутністю площ для створення зовнішніх відвалів розкривних порід кар"єрів рудника "Липовеньки", в початковий період експлуатації кар"єрів першої черги (кар"єри Західний і Шкільний) частина розкривних порід складується у відпрацьованому просторі кар"єра Бурти. На кінець виробництва по розробці кар"єрів Західний і Шкільний рудника "Липовеньки" частина розкривних порід із відвалів, зокрема, кар"єру Бурти, підлягає поверненню у відпрацьований простір кар"єрів Західний, Центральний, Пушківський (а.с.131-151).
В судовому засіданні представник ТОВ "ПФК" підтвердив, що простір кар"єру "Бурти" використовується для розміщення розкривних порід з інших кар"єрів.
Будь-яких доказів використання кар"єру "Бурти" на інші цілі ні прокурор, ні позивач суду не надали.
Прокурор в судовому засіданні не надав суду пояснень суду до якого виду користування надрами відноситься використання ТОВ "ПФК" кар"єру "Бурти".
Аналізуючи перелік видів користування надрами, передбачений статтею 14 Кодексу України про надра, господарський суд приходить до висновку, що використання відкритого простору кар"єру "Бурти" для розміщення розкривних порід з інших кар"єрів може бути віднесено до користування надрами для інших цілей.
При цьому використання надр "для інших цілей" передбачає стаття 23 Кодексу, а згідно частини 2 статті 18 цього Кодексу земельні ділянки для користування надрами у випадках, передбачених статтею 23 Кодексу не потребують одержання користувачем надр спеціального дозволу (ліцензії).
Слід також зазначити, що відповідно до статі 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензуванню підлягають виключно пошук (розвідка) корисних копалин (пункт 1), видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин (пункт 5).
Порядком надання у 2006 році спеціальних дозволів на користування надрами (пункт 6), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2006 р. №168 "Про затвердження Порядку надання у 2006 році спеціальних дозволів на користування надрами" визначено перелік видів користування надрами на які надається дозвіл, в тому числі "інші види користування надрами".
Враховуючи, що в Україні, існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів, то норми Кодексу України про надра (стаття 23), Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (стаття 9) мають вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України від 20.02.2006 р. №168, а тому остання не підлягає застосуванню, як така, що є підзаконним актом і не може суперечити іншим законам України.
В підтвердження дотримання вимог земельного законодавства ТОВ "ПФК" на території Голованіського району в межах відведеної земельних ділянок, зокрема на території Капітанської сільської ради під кар"єром "Бурти" відповідачем надано акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складений Голованіським міжрайонним відділом з контролю за використанням і охороною земель Управління з контролю за використанням та охороною земель у Кіровоградської області від 22.02.2008 р., акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складений відділом Держкомзему у Голованіському районі Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області від 09.06.2011 р., акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складений Держсільгоспінспекцією в Кіровоградській області (а.с.235-240).
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте, прокурор не довів суду у відповідності до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, що при прийнятті спірних розпоряджень Голованівською РДА перевищені повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою на території Капітанівської сільської ради загальною площею 38,63 га під кар"єром "Бурти" та недотримані вимоги частини 4 статті 66 Земельного кодексу України частини 2 статті 18 Кодексу України про надра.
З огляду на вищезазначене, господарський суд не убачає підстав для визнання недійсними розпоряджень Голованівської РДА № 135-р від 10.03.2006 в частині надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земель ні ділянки, які передаються в оренду, строком на 49 років ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат", на території Капітанської сільської ради загальною площею 38,63 га під кар"єром "Бурти" та № 168-р від 27.03.2006 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчує право оренди на 49 років на території Капітанської сільської ради, на якій розміщено кар"єр "Бурти" та передачі ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" в оренду терміном на 49 років земельних ділянок на території Капітанської сільської ради загальною площею 38,63 га під кар"єром "Бурти", а отже вимоги прокурора в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо визнання недійсним на майбутнє договору оренди землі від 12.04.2006, то господарський суд бере до уваги наступні положення законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Обґрунтовуючи свої вимоги в частині визнання недійсним спірного договору оренди землі, прокурор посилається на те, що такий договір укладений на підставі розпоряджень, які не відповідають приписам Земельного кодексу України та Кодексу України про надра, а тому договір оренди підлягає визнанню недійсним у зв"язку з недотриманням вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України.
Проте, господарським судом встановлено, що спірні розпорядження прийняті відповідно до норм чинного законодавства, на виконання вимог частин 1, 2 статті 203 Цивільного кодексу України (в редакції на момент укладення спірного договору) зміст правочину не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особи, які вчиняли правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності. Саме на порушення цих норм при укладенні договору оренди землі від 12.04.2006 вказував прокурор у своєму позові.
Враховуючи те, що позовні вимоги про визнання недійсним спірного договору оренди землі від 12.04.2006 р. є похідними від вимог про визнання недійсними розпоряджень, у задоволенні яких слід відмовити, спірний договір оренди землі не підлягає визнанню недійсним з підстав, зазначених прокурором в позовній заяві.
Крім цього слід зазначити, що в поданої прокурором в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації позовній заяві, прокурор обґрунтовує порушення прав позивача саме недотриманням Голованівської РДА положень статті 122 Земельного кодексу України та надання земельної ділянки в оренду з перевищенням наданих райдержадміністрації повноважень та ніяким чином не доводить порушення прав Кіровоградської обласної державної адміністрації в зв"язку з порушенням, за твердженням прокурора, відповідачами вимог частини 4 статті 66 Земельного кодексу України та частини 2 статті 18 Кодексу України про надра.
На вимогу суду в судовому засіданні прокурор та представник позивача надали пояснення, що порушення прав і охоронюваних законом інтересів Кіровоградської обласної державної адміністрації полягає саме в перевищенні повноважень Голованівською РДА щодо надання земельної ділянки в користування, при цьому не пояснили суду в чому полягає порушення інтересів позивача в зв"язку з передачею земельної ділянки під кар"єр "Бурти" з недотриманням вимог частини 4 статті 66 Земельного кодексу України та частини 2 статті 18 Кодексу України про надра.
Дана обставина свідчить про не доведення прокурором та позивачем порушення прав і охоронюваних законом інтересів Кіровоградської обласної державної адміністрації в зв"язку з прийняттям спірних розпоряджень та договору оренди землі без врахування, за твердженням прокурора, приписів вищезазначених норм земельного законодавства та законодавства, що регулює гірничі відносини.
В зв"язку з відсутністю правових підстав для визнання недійсним договору оренди землі від 12.04.2006 р., укладеного між Голованіською райдержадміністрацією та ТОВ "ПФК", господарський суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про зобов"язання ТОВ "ПФК" повернути Кіровоградської обласній державній адміністрації земельну ділянку під кар"єром "Бурти"
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Стягнути з Кіровоградської обласної державної адміністрації (25022, м. Кіровоград, пл. Героїв Майдану, буд. 1 ідентифікаційний код 00022543) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 4 872,00 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Примірник рішення направити Голованівській районній державній адміністрації (26500, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ, вул. Леніна, буд. 48).
Повне рішення складено 08.12.2014 р.
Суддя С. Б. Колодій