25 листопада 2014 р. Справа № 876/11089/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Коваля Р.Й., Святецького В.В.
з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області на постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 17 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області про зобов'язання вчинити перерахунок пенсії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області, яким з врахуванням уточнення позовних вимог просила визнати протиправним та скасувати рішення комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) пенсій відповідача від 11.12.2012 року № 22 про щомісячне утримання 20% з її пенсії до повного погашення переплати в сумі 77303,68 грн. та зобов'язати відповідача виплатити їй суму утриманих з 01.01.2013 року коштів із її пенсії на підставі зазначеного рішення.
Постановою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 17 травня 2013 року позов задоволено.
Постанова мотивована тим, що належні докази на підтвердження факту зловживань з боку ОСОБА_1, які призвели до виплати їй пенсії в більшому розмірі, ніж той, на який вона мала право з врахуванням трудового стажу і заробітку, відсутні, а тому підстав для прийняття рішення щодо стягнення з позивача сум надміру виплаченої пенсії у відповідача не було.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати та прийняти рішення про відшкодування ОСОБА_1 незаконно отриманих нею сум пенсії в розмірі 77303,68 грн.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що за результатами зустрічної перевірки стану нарахування зарплати по Верховинському РСТ було виявлено, що довідки про заробітну плату позивача від 27.02.2006 року № 18 та від 27.02.2006 року № 21, видані його правонаступником КТП «Говерла», які вона надала для нарахування та перерахунку пенсії, не відповідають сумам, зазначеним в книгах нарахування заробітної плати за 1980-1984 роки. На підставі цих неправдивих довідок позивачу було призначено та збільшено розмір пенсії. Сума переплати пенсії за період з березня 2006 року по жовтень 2012 року склала 77303,68 грн., яка підлягає стягненню з позивача. Також позивачу у зв'язку з наведеним вище було з листопада 2012 року зменшено розмір пенсії та з 01.01.2013 року проводиться стягнення переплати у розмірі 20% від її місячної пенсії.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановив суд, ОСОБА_1 16.10.2002 року було призначено пенсію по інвалідної і вона перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області.
02.03.2006 року ОСОБА_1 звернулась до Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області із заявою про перерахунок пенсії, до якої додала довідку від 27.02.2006 року № 18 про заробітну плату за період роботи з січня 1980 року по грудень 1984 року у Верховинському РСТ і довідку від 27.02.2006 року № 21 про заробітну плату за цей період у Верховинському хлібозаводі Верховинського РСТ, видані їх правонаступником КТП «Говерла».
На підстав даної заяви та доданих до неї документів Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області здійснило ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.03.2006 року.
07.09.2012 року працівники відповідача провели зустрічну перевірку достовірності видачі довідок про заробітну плату колишнім працівникам Верховинського РСТ за період з 01.01.1980 року до 31.12.1984 року, за результатами якої складено акт № 296.
В ході перевірки було встановлено, зокрема, що відомості зазначені в довідках про заробітну плату ОСОБА_1 від 27.02.2006 року № 18 та № 21, виданих правонаступником Верховинського РСТ - КТП «Говерла», не відповідають відомостям у книгах по заробітній платі.
З цих підстав Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області з 01.11.2012 року здійснило перерахунок розміру пенсії позивача за період з березня 2006 року по жовтень 2012 року в бік зменшення та обчислило розмір переплати пенсії за цей період в сумі 77303,68 грн.
Також 11.12.2012 року відповідач прийняв рішення № 22 про щомісячне утримання 20% із пенсії позивача до повного погашення переплати, стягнення якої проводиться з 01.01.2013 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення відповідача з таких підстав.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Згідно з ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Відповідно до п. 3 «Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за № 374/7695, повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо.
Проаналізувавши наведені вище норми законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення таких сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або ненадання інформації, обов'язковість подання якої передбачена законодавством.
Пенсійним органом пенсія ОСОБА_1 перераховувалась на підставі наявних матеріалів її пенсійної справи та інших поданих нею документів, які перевірялись уповноваженими особами відповідача.
Тому, як правильно зазначив суд першої інстанції, позивач не може нести відповідальності у вигляді обов'язку відшкодування переплати пенсії, яка виникла внаслідок помилок, допущених організацією, де вона працювала (її правонаступником), при видачі зазначених вище довідок, на підставі яких здійснено перерахунок пенсії позивача.
При цьому, навіть те, що ці довідки підписані позивачем особисто як директором та головним бухгалтером підприємства, не є достатнім доказом зловживання нею як пенсіонером в розумінні наведених вище норм, оскільки відповідач не надав суду жодних належних доказів умислу ОСОБА_1 щодо надання завідомо недостовірних відомостей чи приховування будь-яких відомостей, які мали значення для обчислення розміру призначеної їй пенсії, в тому числі шляхом підроблення документів чи зловживання службовим становищем, зокрема, доказів звернення до правоохоронних органів та будь-яких рішень цих органів чи суду з цього приводу.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що рішення Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі від 11.12.2012 року № 22 про щомісячне утримання 20% з пенсії ОСОБА_1 до повного погашення переплати є протиправним і підлягає скасуванню із зобов'язанням відповідача виплатити позивачу суму коштів, неправомірно утриманих з її пенсії.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення.
Постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 17 травня 2013 року у справі № 340/112/13-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області про зобов'язання вчинити перерахунок пенсії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.М. Довгополов
Судді Р.Й. Коваль
В.В. Святецький