Справа: № 826/13493/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
Іменем України
02 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,
при секретарі - Пономаренко О.В.,
за участю представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - Галика О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання неправомірними дій відповідача щодо залишення без розгляду його заперечень до акта перевірки та зобов'язання розглянути заперечення до акта перевірки.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу від 20.05.2014 № 1234, виданого ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання ОСОБА_4 вимог податкового законодавства з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2011 по 31.12.2013.
За результатами перевірки складено акт № 2601/26-58-17-01-17-2807208253 від 05.06.2014, який направлено позивачу рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення.
Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, акт перевірки повернувся 10.07.2014 до ДПІ з відміткою працівника пошти із зазначенням причини невручення - «за закінченням терміну зберігання».
Як вбачається з листа відповідача від 18.08.2014 № 8353/К/26-58-17-01-11, у відповідь на адвокатський запит від 12.08.2014 № 129/14 копію акта перевірки фактично отримано адвокатом позивача ОСОБА_2 лише 18.08.2014.
21 серпня 2014 позивач звернувся до відповідача з письмовими запереченнями на акт перевірки.
Листом від 29.08.2014 № 8708/Н/26-58-17-01-11 заперечення на акт перевірки залишені без розгляду у зв'язку з недодержанням строків подання заперечень до акту перевірки.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що термін, визначений в п. 86.7 ст. 86 ПК України, позивачем не пропущено.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року N 984 результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Згідно з п. 86.4 Податкового кодексу України Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.
Стосовно ж п. 86.3 ст. 86 Податкового кодексу України, на який посилався відповідач, колегія суддів зазначає, що він стосується виїзних перевірок, в той час, як стосовно позивача проводилась позапланова документальна невиїзна перевірка.
Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового Кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками, викладеними в акті перевірки чи фактами і даними, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта. Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що внаслідок проведення відповідачем саме невиїзного контрольного заходу, позивач набув права подати заперечення на акт такої перевірки з дати отримання акта перевірки, а не з дати, згідно якої акт перевірки вважається врученим платнику податків, адже дана умова (акт вважається врученим) розповсюджується лише на акти виїзних контрольних заходів (п. 86.3 Податкового кодексу України), чого контролюючим органом до уваги не прийнято, внаслідок чого посилання відповідача на п. 58.3 Податкового кодексу України є помилковими.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, акт перевірки повернувся 10.07.2014 до ДПІ з відміткою працівника пошти із зазначенням причини невручення - «за закінченням терміну зберігання», а тому в силу приписів п.58.3 ст. 58 ПК України він вважається врученим платнику податків.
Так, вміст поштового відправлення повинен містити бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. Отже, належним доказом надіслання позивачу акту перевірки може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом та повідомлення про вручення поштового відправлення.
Проте, вказаного опису вкладення матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про помилковість доводів відповідача з приводу належного вручення акта перевірки позивачу засобами поштового зв'язку 10.07.2014, внаслідок чого такі доводи не є підтвердженням порушення позивачем граничного 5-денного строку на подання заперечень на акт перевірки з дати його отримання.
Щодо наявного в матеріалах справи акта № 1757/26-58-17-01-17 від 05.06.2014 про неможливість вручення акта перевірки, згідно якого позивач не з'явився до ДПІ для підписання і отримання акта перевірки, колегія суддів зазначає наступне.
Підпунктом 20.1.1 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право запрошувати платників податків, зборів, платежів або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог іншого законодавства, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).
Пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 359 від 14.03.2013 року, передбачено, що письмові повідомлення про запрошення направляються платникам податків рекомендованими листами з повідомленням про вручення або особисто вручаються платникам податків або їх законним чи уповноваженим представникам, в яких зазначаються підстави запрошення, час і дата, на яку запрошується платник податків (представник платника податків), а також місцезнаходження проведення перевірки.
Проте, матеріали справи не містять доказів дотримання відповідачем п. 1.3 Порядку № 359 в частині належності запрошення платника податків на підписання акта перевірки.
З огляду на викладене акт № 1757/26-58-17-01-17 від 05.06.2014 не є належним доказом порушення позивачем граничного 5-денного строку на подання заперечень на акт перевірки, внаслідок чого посилання ДПІ на даний акт є необґрунтованим.
В зв'язку з цим, колегія суддів зазначає, що термін, визначений в п. 86.7 ст. 86 ПК України, ОСОБА_4 не пропущено.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Оксененко
Судді: Ю.А. Ісаєнко
І.В. Федотов
Ухвалу в повному тексті виготовлено 04.12.2014 року.
.
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Федотов І.В.