Постанова від 03.12.2014 по справі 826/9291/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03 грудня 2014 року 13:34 № 826/9291/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Катющенка В.П., суддів Дегтярьової О.В., Добрівської Н.А., за участю секретаря судового засідання Савченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної фінансової інспекції України

до проМіністерства оборони України зобов'язання виконати пункти 2, 4, 5, 6, 7 вимоги від 10.10.2013 року №08/14-1530,

за участю:

від позивача - Поліщук О.М., Ляшенко Н.С.;

від відповідача - Остапенко С.Г., Жаховський В.О.

ВСТАНОВИВ:

Державна фінансова інспекція України (далі по тексту - позивач, ДФІ України) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі по тексту - відповідач, Міноборони), в якому просить суд: зобов'язати Міноборони виконати вимогу ДФІ України від 10.10.2013 року №08-14/1530 в частині:

п. 2 - у порядку, встановленому чинним законодавством, стягнути із посадових осіб за переліком, задокументованим в акті ревізії на ст. 30-32, які допустили виявлені порушення, кошти у сумі 242 307,94 грн. та 104 693,67 грн.;

п. 4 - у порядку, встановленому чинним законодавством, стягнути кошти із ДК «Укрспецекспорт» на загальну суму 46 900,12 грн. та перерахувати їх у дохід Державного бюджету України;

п. 5 - в частині 114 одиниць відсутньої автомобільної техніки, а саме відповідно до п. 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №116, шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки визначити розмір збитків від нестачі матеріальних цінностей та їх суми відобразити у бухгалтерському обліку Міністерства оборони України;

- у встановленому законодавством порядку стягнути із суб'єктів господарювання, де встановлено нестачу військової техніки за додатком до вимоги, визначений за нормами Порядку №116 розмір збитку;

- у порядку, визначеному законодавством, визначити та затвердити балансоутримувача військового надлишкового майна з метою забезпечення його схоронності;

п. 6 - відповідно до п. 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №116, шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки визначити розмір збитків від нестачі матеріальних цінностей та їх суми відобразити у бухгалтерському обліку Міністерства оборони України;

- у встановленому законодавством порядку стягнути із посадових осіб, визначений за нормами Порядку №116, розмір збитку;

п. 7 - у встановленому законодавством порядку стягнути з генпідрядних організацій за переліком, задокументованим в акті ревізії на ст. 164-216, в частині приватного підприємства «ДВС» за договором від 17.03.2009 року №0109-ЗБМ суму у розмірі 595 284,15 грн., товариства з обмеженою відповідальністю «СААРЛАНД БУД ІНВЕСТ» за договором підряду від 14.12.2011 року №227/ДКБ-324Буд суму у розмірі 752 565,32 грн., товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Поділля-Трансбуд» за договором від 15.12.2011 року №227/ДКБ-325Буд суму у розмірі 471 719,33 грн., які відповідно до укладених договорів виконували підрядні роботи з капітального будівництва, реконструкції, ремонтів, тощо, кошти на загальну суму 1 819 568,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, зокрема не відшкодовано збитки, не затверджено балансоутримувача надлишкового майна, не відшкодовано нестачу майна, а тому, керуючись пунктом 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та пунктом 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, ДФІ України листом від 10.10.2013 року №08-14/1530 було направлено Міноборони письмову вимогу про усунення порушень. 25.12.2013 року до ДФІ України від Міноборони надійшов лист від 20.12.2013 року №220/10042, згідно з яким не забезпечено повне усунення виявлених порушень, викладених у пунктах 2, 4-7 вимоги від 10.10.2013 року №08-14/1530.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Розгляд справи неодноразово зупинявся та відкладався у зв'язку з неявкою позивача.

У судових засіданнях представники позивача позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача у судових засіданнях проти задоволення позову заперечували, зазначивши, що здійснюються заходи з виконання вимоги.

У судовому засіданні 02 грудня 2014 року на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Державною фінансовою інспекцією України відповідно до п. 2.18 Плану контрольно-ревізійної роботи на IІ квартал 2013 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності за 2011-2012 роки та завершений звітний місяць 2013 року, а з питань капітального ремонту військової будівлі у військовому містечку №3 військової частини НОМЕР_1 у м. Старокостянтинові Хмельницької області з 01.06.2006 року. Висновки ревізії викладені в акті від 29 серпня 2013 року №08-21/16.

Так, під час проведення ревізії встановлено, що протягом 2012 року та І півріччя 2013 року суб'єктами господарювання надано добових видач за нормою №5 у медичних пунктах військових частин, які не мають ліжко-місць у кількості 37 801,55 на загальну суму 1 656,02 тис. грн. (середньозважена вартість 1 добовидачі складає 43,81 грн.). Тобто у зазначених медичних пунктах військових частин повинна застосовуватися норма №1 - загальновійськова середньозважена, вартість якої складає 37,40 грн. З огляду на зазначене відповідачем внаслідок невірного застосування норми харчування зайво сплачено суб'єктам господарювання у загальній сумі 242 307,94 грн.

Крім того, у ході ревізії було встановлено, що до зведених актів включено у в/ч А2339-13 638 добових видач, у військовому медичному клінічному центрі - 15 013, у в/ч НОМЕР_2 - 1 035,5 добових видач платних хворих в цілому на загальну суму 1 284,3 тис. грн., кошти отримані від платних хворих зазначеними військовими частинами зараховані на рахунки, відкриті на їх ім'я в органах Казначейської служби до спеціального фонду свого кошторису, які в подальшому не перераховувались до Департаменту фінансів Міноборони на відновлення касових видатків по загальному фонду. Таким чином, посадовими особами Міноборони взяті зобов'язання та відповідно оплачені по загальному фонду кошторису КПКВ 2101020, які не визначені умовами договорів щодо надання послуг із харчування, що є порушенням умов п. 2 договорів, оскільки договорами передбачено лише надання послуг із харчування військовослужбовців, та п. 1 ст. 48, п. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України. Відповідно за рахунок бюджетних коштів передбачених Міністерству оборони України за КПКВ 2101020/02, КЕКВ 1133 покрито витрати платних хворих (інших юридичних осіб) за харчування у загальній сумі 1 284,30 тис. грн., що призвело до нанесення збитків загальному фонду державного бюджету на вказану суму.

Крім того, зі змісту акта ревізії вбачається, що Міноборони України (Комітент) та ДК «Укрспецекспорт» (Комісіонер) укладено договір комісії від 28.02.2011 року №270/4/25-11зр на реалізацію на зовнішньому ринку надлишкового військового майна ЗС України, а саме 5000 штук автоматів АКС-74У. У подальшому, згідно акта прийому-передачі від 21.10.2011 року Комісіонер передав автомати АКС-74У у кількості 5000 штук до ДП «Шепетівський ремонтний завод» для проведення передпродажної підготовки. При цьому у ході проведення зустрічної звірки на ДП «Шепетівський ремонтний завод» було встановлено, що між ДК «Укрспецекспорт» та вказаним підприємством було укладено договір від 09.09.2011 року №USE-17.2-237-Д/К-11, за умовами якого ДП «Шепетівський ремонтний завод» зобов'язується надати послуги з передпродажної підготовки автоматів АКС-74У у кількості 5000 шт. Вартість послуг складає 561 900,00 грн. з ПДВ, а за одиницю - 112,38 грн. з ПДВ. Поряд з цим, звіркою встановлено, що підприємством виконано роботи з передпродажної підготовки 1 260 штук автоматів на суму 141,6 тис. грн.. У рахунок оплати виконаних робіт підприємство отримало від ДК «Укрспецекспорт» кошти в сумі 183,6 тис. грн. Однак, на дату завершення звірки по договору №USE-17.2-237-Д/К-11 у підприємства рахується кредиторська заборгованість на суму 42,0 тис. грн., у той час як передпродажна підготовка по решті автоматів не проводилася.

Крім того, у ході ревізії встановлено, що на виконання договору комісії від 28.02.2011 року №270/4/25-11зр між ДК «Укрспецекспорт» та громадянином ОСОБА_1 укладено угоду від 13.01.2012 року №USE-17.1-23-Д/б-12 щодо надання послуг із здійснення контролю доставки виробів, які поставляються за контрактами між компанією та іноземними замовниками. Ціна договору становить 22 350,00 грн. Згідно із наданим ДК «Укрспецекспорт» звіту про хід реалізації військового майна кошти у сумі 4 870,00 грн. сплачені за послуги по контролю доставки виробів віднесені на витрати, пов'язані із реалізацією майна, однак, в силу пункту 5.3 договору комісії від 28.02.2011 року №270/4/25-11зр та додатку 3 до нього такі витрати не передбачені, що спричинило завдання Міноборони матеріальної шкоди на вказану суму.

Також ревізією встановлено, що на 17 підприємствах відсутні 189 одиниць техніки (автомобільної - 176, бронетанкової - 13) загальною первісною вартістю 9 904,2 тис. грн. та загальною опосередкованою вартістю 2 328,3 тис. грн., розукомплектування наявної техніки-440 одиниць (автомобільної - 97, авіаційної - 15, бронетанкової - 316, артилерійської - 12).

У ході ревізії поряд з іншим за наданими Держфінінспекціями інформації щодо дослідження обсягів незавершеного капітального будівництва Східного управління капітального будівництва Міноборони України було виявлено відсутність підтверджуючих документів щодо об'єктів та в окремих випадках об'єктів на загальну суму 7 712,9 тис грн. При цьому, в акті ревізії зазначено, що посадовими особами Міноборони в порушення вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 6.1 Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 року №64, п.п. 1.2-1.4 Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затверджених наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.1998 року №90, не забезпечено отримання в ході інвентаризації незавершеного капітального будівництва достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна, не здійснено констатацію та виявлення фактичної наявності об'єктів тощо.

В акті ревізії крім іншого зазначено, що внаслідок неналежного виконання посадовими особами покладених на них обов'язків замовникові будівництва - Міноборони України генпідрядниками завдано збитків у зв'язку з завищенням обсягів, вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт та збільшення вартості робіт порівняно з договірними цінами, чим порушено ст. 849 Цивільного кодексу України та умови договорів, укладених із Міноборони України, та завдано збитків Державному бюджету України в особі Міноборони на загальну суму 3 727,5 тис. грн. Зокрема, не забезпечено належне виконання договору №0109-ЗБМ від 17.03.2009 року в частині зберігання ПП «ДВС» товарно-матеріальних цінностей, внаслідок чого завдано матеріальну шкоду (збитки) на суму 595 284,15 грн.; завищено вартість поточної ціни робіт та матеріалів, яка призвела до збільшення загальної вартості робіт по будівництву 80-ти квартирного житлового будинку за адресою: м. Житомир, вул. Жукова на суму 531 842,80 грн., а також включено до актів виконаних робіт за 2011-2012 роки по вказаному об'єкту будівництва роботи, які не передбачалися договірною ціною та роботи, обсяги яких перевищують об'єми, передбачені кошторисною документацією, що спричинило завищення вартості робіт на суму 192 503,62 грн.; завищено вартість виконаних робіт по будівництву 108-ми квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 471 719,33 грн.

У подальшому наведені висновки слугували підставою для направлення відповідачу 10 жовтня 2013 року письмової вимоги листом №08-14/1530, в якій Міноборони зобов'язано:

- у порядку, встановленому чинним законодавством, стягнути з посадових осіб за переліком, задокументованим в акті ревізії на ст. 30-32, які допустили виявлені порушення, кошти в сумі 242,3 тис. грн.. та 1 284,3 тис. грн. (пункт 2 вимоги);

- у порядку, визначеному законодавством, внести зміни до договорів, укладених на 2013 рік щодо закупівлі послуг громадського харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах, у частині зміни добових видач за нормою №5 у військових частинах, які не мають ліжко-місць, для недопущення надалі фінансових порушень (пункт 2 вимоги);

- у порядку, встановленому чинним законодавством, стягнути кошти із ДП «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» на загальну суму 12,25 тис грн. та ДК «Укрспецекспорт» - на загальну суму 64,38 тис. грн.. та перерахувати їх у дохід Державного бюджету України (пункт 4 вимоги);

- відповідно до пункту 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №116, шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки визначити розмір збитків від нестачі матеріальних цінностей та їх суми відобразити у бухгалтерському обліку Міністерства оборони України (пункт 5 вимоги);

- у встановленому законодавством порядку стягнути із суб'єктів господарювання, де встановлено нестачу військової технічки, за додатком до вимоги, визначений за нормами Порядку №116 розмір збитку (пункт 5 вимоги);

- у порядку, визначеному законодавством, визначити та затвердити балансоутримувача військового надлишкового майна з метою забезпечення його схоронності (пункт 5 вимоги);

- у встановленому законодавством порядку стягнути із посадових осіб визначений за нормами Порядку №116 розмір збитку (пункт 6 вимоги);

- у встановленому законодавством порядку стягнути з генпідрядних організацій за переліком, задокументованим в акті ревізії на ст. 164-216, які відповідно до укладених договорів виконували підрядні роботи з капітального будівництва, реконструкції, ремонтів тощо, кошти на загальну суму 3 042,9 тис. грн. (пункт 7 вимоги).

На виконання вимоги контролюючого органу 25 грудня 2013 року відповідач листом від 20 грудня 2013 року №220/10042 повідомив позивача про стан виконання вимог ДФІ України.

Так, зокрема, Міноборони зазначено:

- по пункту 2 вимоги - військовою частиною НОМЕР_2 перераховано до державного бюджету згідно платіжного доручення від 05.12.2013 року №890 кошти в сумі 10 564,0 грн., а на решту суми у розмірі 38 845,20 грн. до Полтавського окружного адміністративного суду подано позов. Військово-медичним клінічним центром Південного регіону кошти, які надійшли від харчування платних хворих, перераховані до бюджету згідно платіжного доручення №619 від 13.12.2013 року в сумі 570 494,00 грн. Військовою частиною НОМЕР_3 кошти в сумі 248 597,75 грн. перераховані до бюджету. Крім того, Міноборони повідомило, що внесено зміни до діючих договорів, якими визначено, що послуги з харчування осіб за окрему плату до зведених актів надання послуг не включаються;

- по пункту 4 вимоги - відділом Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції здійснюється стягнення з ДК «Укрспецторг» коштів у сумі 21 424,26 грн. (пеня) та 27 267,24 грн. (штраф) відповідно до наказу Господарського суду м. Києва №42/91т-45/451т від 27.12.2010 року;

- по пункту 5 вимоги - розміри збитків від розкрадання, нестачі військового майна Міністерства оборони України визначаються комісіями військових частин під час постановки на баланс надлишкового військового майна, яке зберігається на державних підприємствах, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.1998 року «Про затвердження Методики визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань». Крім того, вказано, що у зв'язку з подвійним обліком 87 одиниць автомобільної техніки було знято з обліку, у той час як інформація щодо нестачі 27 одиниць автомобільної техніки не відповідає дійсності, оскільки така техніка є в наявності. Також зазначено, що за фактами нестачі 62 одиниць автомобільної техніки та 13 одиниць бронетанкової техніки документи за результатами ревізії подано до відповідних правоохоронних органів. Щодо розукомплектування 440 одиниць наявної техніки, повідомлено, що матеріали щодо самовільного розукомплектування 97 одиниць автомобільної техніки, 316 одиниць бронетанкової техніки та 12 одиниць артилерійської техніки подано до правоохоронних органів. З приводу розукомплектування 15 одиниць авіаційної техніки вказано, що за результатами службового розслідування на ДП «Севастопольське авіаційне підприємство» матеріально-відповідальну особу притягнуто до відповідальності, а щодо розукомплектування 5 літаків на ДП «Чугуївський авіаремонтний завод» встановлено, що агрегати з літаків є в наявності. Крім того, повідомлено, що центральними службами забезпечення Збройних Сил України укладено з 14 підприємствами ДК «Укроборонпром» договори на зберігання 282 одиниць озброєння та військової техніки, 498 комплектів та 169 тон майна;

- по пункту 6 вимоги - відповідно до наказу Міністра оборони України від 03.12.2013 року №835 призначено комісію з припинення діяльності Східного УКБ (нестача 12 об'єктів капітального будівництва) та здійснюється інвентаризація і оцінка державного майна, у тому числі незавершеного будівництва. Крім того, відпрацьовується наказ Міністерства оборони України «Про призначення службового розслідування» по об'єктах незавершеного будівництва, які внаслідок тривалого часу перебування під впливом атмосферних явищ зруйновані та місцезнаходження яких установити неможливо, оскільки немає точної адреси та документації (23 об'єкти);

- по пункту 7 вимоги - 71,0 тис. грн. відшкодовано, 415,0 тис. грн. - надіслано звернення від 03.12.2013 року №330/3/12/968 до Держфінінспекції щодо перегляду суми завищення, надання розрахунку завищення та необхідності проведення повторного контрольного обміру, яке перебуває на розгляді. Крім того, надіслано претензію від 29.11.2013 року №303/3/12/959 до ДП МОУ «Львівське будівельне управління робіт» стосовно відшкодування 415,0 тис. грн. Також зазначено, що 1 893,4 тис. грн.. внесено до бухгалтерського обліку в частині зняття дебіторської заборгованості.

За результатами вивчення зазначеного листа позивач дійшов висновку про невиконання відповідачем вимоги від 10 жовтня 2013 року в повному обсязі, що і зумовило звернення до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Положеннями Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ визначено правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, закріплено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи (далі по тексту - Закон № 2939-ХІІ).

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Статтею 4 Закону № 2939-ХІІ закріплено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Основні функції органу державного фінансового контролю, яким є позивач, закріплені в статті 8 названого Закону. Так, до таких функцій віднесено, зокрема:

1) здійснення державного фінансового контролю та контроль за:

- виконанням функцій з управління об'єктами державної власності;

- цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів;

- цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;

- складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;

- станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів;

- усуненням виявлених недоліків і порушень;

2) вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

На реалізацію наведених функцій статтею 10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надається право, зокрема:

- перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

- пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Зазначені положення Закону № 2939-ХІІ узгоджуються з приписами пункту 50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі по тексту - Порядок №550).

Згідно з пунктами 45 та 46 названого Порядку у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

У той же час, відповідно до частини 2 статті 15 Закону № 2939-ХІІ лише законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення ревізії відповідача контролюючим суб'єктом виявлено факт зайво сплачених суб'єктам господарювання за послуги з надання харчування у загальній сумі 242 307,94 грн., а також включено до актів звірок добових видач платних хворих в цілому на загальну суму 1 284,3 тис. грн., які в подальшому не перераховувались до Департаменту фінансів Міноборони на відновлення касових видатків по загальному фонду.

При цьому, матеріали справи свідчать, що до ревізії надано лист за підписом тимчасово виконуючого обов'язки директора військово-медичного департаменту Міністерства оборони України Жаховського В.О. від 28.12.2012 року №286/5/6522, в якому зазначено, що харчування хворих військовослужбовців лазаретів медичних пунктів, медичних рот здійснюється за нормою №5, що, на думку ДФІ України, суперечить вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року №426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації».

Однак, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, як було встановлено раніше, лише законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються. Разом з тим, системний аналіз положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року №426 та Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 09.12.2002 року №402, не містять приписів щодо розмежування харчування хворих військових за ознакою наявності ліжко-місця, а відтак, на думку колегії суддів, така вимога не може бути виконана відповідачем, адже не відповідає положенням чинного законодавства.

Що стосується решти частини пункту 2 вимоги, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідачем не заперечується допущення порушень щодо порядку розрахунків за послуги з харчування платних хворих на суму 1 284,3 тис. грн. При цьому, за твердженням відповідача, вказана сума була перерахована до бюджету згідно платіжних доручень від 13.12.2013 року №618, від 08.09.2014 року №344, від 05.12.2013 року №890, від 28.12.2011 року №1113, від 26.12.2012 року №1131, від 17.12.2013 року №795, від 17.12.2013 року №794, від 17.12.2013 року №796, від 27.02.2014 року №103. Водночас, у зв'язку з необхідністю виконання судових рішень з рахунків військових частин були у безспірному порядку списані кошти на загальну суму 221 502,04 грн., у той час як фактично ці кошти були спрямовані на відшкодування збитків. Отже, на думку колегії суддів, факт виконання зазначеного пункту вимоги підтверджується матеріалами справи, а відтак позовні вимоги у вказаній частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про необхідність стягнення з ДК «Укрспецекспорт» коштів на загальну суму 46 900,12 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Між Міністерством оборони України (Комітент) та ДК «Укрспецекспорт» (Комісіонер) укладено договір комісії про відчудження та реалізацію військового майна на зовнішньому ринку №270/4/25-11ЗР від 28.02.2011 року (далі - Договір №25), за умовами якого Комітент доручає Комісіонеру, а Комісіонер бере на себе зобов'язання за комісійну плату укласти на умовах, що не суперечать цьому Договору, та виконати від свого імені, в інтересах Комітента та за рахунок останнього контракт з покупцем-нерезидентом.

Згідно пункту 1.2 Договору №25 всі витрати Комісіонера, які пов'язані з реалізацією спецвиробів покупцю (у тому числі зазначені у Додатку 3 до цього Договору), підлягають обов'язковому письмовому погодженню з Комітентом. У разі невиконання вищезазначених умов, Комісіонер втрачає право утримати кошти (частину коштів) з тих, що перераховані йому покупцем за спецвироби, в рахунок відшкодування таких витрат, а рівно пред'являти претензії та вимагати від Комітента відшкодування таких витрат.

Пунктом 1.3 Договору №25 передбачено, що Комісіонер укладає та виконує окремий договір з третіми особами для передпродажної підготовки спецвиробів, зазначених у додатку 1 до цього Договору. При цьому, роботи з передпродажної підготовки виконуються за граничними цінами, які не можуть бути перевищеними та підлягають коригуванню за фактом виконаних робіт. Різниця між граничною вартістю робіт та вартістю фактично виконаних робіт перераховується на рахунок Комітента.

Крім того, згідно пункту 1.4 Договору №25 для транспортування спец виробів від місця їх зберігання до місця передачі покупцю, їх охорони та супроводження в межах цього Договору Комітент доручає Комісіонеру укласти окремі договори з третіми особами.

Водночас, пунктом 5.3 Договору №25 передбачено, що Комісіонер не має права утримати кошти (частину коштів) з тих, що перераховані йому покупцем за спецвироби, в рахунок відшкодування своїх витрат, якщо ці витрати: не визначені цим Договором та додатками до нього; або не підтверджені відповідними фінансовими документами; або не погоджені з Комітентом; або понад розміри, погоджені з Комітентом.

Згідно пункту 1 додатку №3 до Договору №25 кошти, сплановані на цілі, передбачені, зокрема, на передпродажну підготовку спецвиробів на ДП МОУ «Шепетівський ремнтний завод», але не використані за призначенням, підлягають перерахуванню на рахунок Комітента згідно з вимогами пункту 5.5 цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено у ході ревізії, між ДК «Укрспецекспорт» та ДП «Шепетівський ремонтний завод» укладено договір №USE-17.2-237-0/К-11 від 09.09.2011 року, за умовами якого останнє зобов'язується надати послуги з передпродажної підготовки автоматів АКС-74У у кількості 5000 штук.

Згідно акта виконаних робіт від 20 грудня 2011 року ДП «Шепетівський ремонтний завод» було надано послуги з передпродажної підготовки 1 260 штук автоматів АКС-74У на суму 141 598,80 грн. з ПДВ. Крім того, ДП «Укрспецекспорт» на виконання умов договору № USE-17.2-237-0/К-11 було сплачено кошти на загальну суму 183 628,92 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у подальшому реалізації спецвиробів не здійснювалася, у ДП «Укрспецекспорт» виникла дебіторська заборгованість перед ДП «Шепетівський ремонтний завод» на суму переплати - 42 030,12 грн. А тому, враховуючи положення Договору №25 та додатку №3 до нього, судова колегія погоджується з необхідністю повернення вказаних коштів.

Однак, на виконання зазначеного пункту вимоги відповідачем було подано до господарського суду м. Києва позов до ДП «Укрспецекспорт» про стягнення неправомірно утриманих коштів, що, на думку суду, свідчить про вчинення Міністерством оборони України дій на виконання пункту 4 вимоги.

Крім іншого, з матеріалів справи вбачається, що між ДК «Укрспецекспорт» та ОСОБА_1 укладено цивільно-правовий договір щодо надання послуг від 13 січня 2012 року № USE-17.1-23-Д/Г-12, предметом якого є надання послуг щодо здійснення контролю доставки виробів, яка поставляються за контрактами між компанією та іноземним замовником. На підтвердження виконання договірних зобов'язань з надання послуг сторонами складено та підписано акт від 25 січня 2012 року, згідно якого розрахунки за договором здійснені у повному обсязі на суму 22 350,00 грн.

Водночас, посилаючись на необхідність відшкодування суми у розмірі 4 870,00 грн. як такої, що сплачена ДК «Укрспецекспорт» на виконання умов договору №USE-17.1-23-Д/Г-12, та в подальшому включена до суми витрат Комісіонера, позивач не надає жодних розрахунків, чому саме сума в розмірі 4 870,00 грн. підлягає стягненню. Крім того, зі змісту звіту про хід реалізації військового майна станом на 26.02.2012 року неможливо встановити включення до витрат, пов'язаних з реалізацією майна, 4 870,00 грн., на чому наполягає позивач, а тому, на думку суду, ДФІ України не доведено допущення відповідачем порушень на зазначену суму, що, у свою чергу, виключає можливість виконання пункту 4 вимоги у вказаній частині.

При цьому, як зазначає позивач, Міністерством оборони України вжито заходи щодо виконання пункту 5 вимоги за фактами нестачі 75 одиниць техніки (62 одиниці автомобільної та 13 одиниць бронетанкової), з приводу чого були подані відповідні документи до правоохоронних органів.

Разом з тим, ДФІ України наполягає на тому, що стосовно решти одиниць відсутньої техніки відповідачем не вчинено жодних дій з виконання пункту 5 вимоги. При цьому останній категорично не погоджується з доводами Міністерства оборони України, викладеними в листі від 20 грудня 2013 року №220/10042 щодо невідповідності дійсності інформації щодо нестачі 27 одиниць автомобільної техніки та зняття з обліку 87 одиниць автомобільної техніки як подвійно облікованої.

На підтвердження своєї позиції позивач зазначає, що за філією Концерну Техвоєнсервіс «Логістик-Центр» з 43 одиниць автотехніки не було підтверджено знаходження на території філії 20 автомобілів, з них: 9 авто взагалі не пред'явлено до перевірки; надано до інвентаризації 11 автомобілів, марки яких співпадали з нарядом на отримання. Проте, внаслідок відсутності інформаційних табличок (дублікатів номерів) з ідентифікаційним номером шасі (кузова) не є можливим підтвердити або спростувати наявність на території філії «Логістик-Центр» 6 автомобілів. Також 5 автомобілів, марки яких співпадали з даними наряду на отримання, однак їх ідентифікаційні номери шасі (кузова) за даними наряду не значилися. Однак, документів та інших підтверджень щодо помилок у визначенні номерів шасі (кузовів) вказаних автомобілів під час оформлення наряду до перевірки не надано. Відповідно, вказані вище 1 і автомобілів, рахуються як відсутні.

Крім того, позивач зазначає, що філією Концерну «Техвоєнсервіс» Львівський автомобільно-ремонтний завод» до перевірки пред'явлено 7 автомобілів, марки яких співпадали з даними атестатів. Однак на цих автомобілях були відсутні інформаційні таблички з ідентифікаційним номером шасі (кузова). У зв'язку з чим не було підтверджено наявність на території філії 7 автомобілів (автошасі ГАЗ-52-01 № 0595280, автошасі ГАЗ-53 № 1095507, № 1148741, № 1044657, № 1136001, автобус ПАЗ-672 № 73110526, легковий ГАЗ-24 № 0187027), відповідно вказані автомобілі рахуються як відсутні.

Стосовно зняття з обліку 87 одиниць автомобільної техніки у зв'язку з їх подвійним обліком (ДП «Севастопольський автомобільно-ремонтний завод», ДП «Одеський автомобільно-ремонтний завод», ДП (Харківський автомобільно-ремонтний завод»), позивач зазначив, що зустрічною звіркою на ДП «ОАРЗ» Концерну «Техвоєнсервіс» встановлено відсутність на заводі 64 одиниць техніки, яка рахується в Центрі за підприємством, з них:

- 20 одиниць підприємством в порушення п. 4 розділу І Наказу МОУ № 165 та п. 1.2. розділу 1 Наказу МОУ № 323 розбраковано та реалізовано. Документи про дозвіл Міноборони України на реалізацію та розбраковку техніки до звірки не надано;

- 44 одиниці вилучено з підприємства на підставі нарядів Центрального автомобільного управління ЗС України та Центру обліку, проте вони на момент проведення ревізії з обліку Центру не знято, а саме: за нарядом № 328/3/9/3/8 вилучено у 2007 році 35 одиниць техніки; за нарядом Центру від 06.10.2009 року № 181/3/458АТ вилучено пасажирський ПАЗ-672 (зав. № 1466920); за нарядом Центру від 17.10.2011 року № 181/3/805АТ вилучено 8 АБШ ЗІЛ-131(№№ 487444, 494939, 776870, 777403, 847581, 735725, 822843, 822489).

Тобто, на переконання позивача, вказані 44 одиниці в загальну кількість нестачі не входили.

Зустрічною звіркою в ФК «Техвоєнсервіс» «Севастопольський автомобільний ремонтний завод» встановлено відсутність 69 одиниць техніки, з них:

- 66 одиниць підприємством на порушення ст. 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» від 21.09.99 № 1075-ХІУ, п. 2 Постанови № 1919, п. 4 розділу І Наказу МОУ № 165 та п. 1.2. розділу 1 Наказу МОУ № 323 реалізовано фізичним та юридичним особам (52 одиниці) та здано на металобрухт (14 одиниць). Дозвільних документів щодо реалізації та розбракування зазначеної техніки до зустрічної звірки не надано;

- 3 авто, зазначені у атестатах, не приймались філією та відповідно не складались приймально-здавальні акти, а саме автомобіль УАЗ-3151 (шасі 281599), автомобіль ММЗ-4502 (шасі НОМЕР_4 ) та 1 автомобіль ЗІЛ-131 (шасі НОМЕР_5 ). Тобто, вказані авто у загальну кількість нестачі не входили.

Зустрічною звіркою у ДП «Харківський завод спеціальних машин» встановлено відсутність 62 одиниць автомобільної техніки, які передані на облік до Центру за атестатами від 10.09.2007 року № 328/3/9/3/522.

Будь-яких документів надходження цієї техніки на підприємство та її вилучення з підприємства (переміщення, реалізації) до зустрічної звірки не надано. Згідно інформації Центру від 15.08.2013 року № 181/2/3131, Центром обліку дозвільні документи на вилучення відсутньої техніки не надавалися.

Відтак, на думку позивача, пункт 5 вимоги у вказаній частині виконаний не був.

З такими доводами колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно частини 1 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку є надання користувачам для прийнятті рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про рух грошових коштів підприємства.

Приписи частини 1 статті 9 вказаного Закону визначають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, як вбачається з п.3.2 Інструкції про порядок передачі та ведення обліку надлишкового та списаного військового майна Збройних сил України (крім стрілецької зброї, боєприпасів), затвердженої наказом Міністра оборони України від 07.06.2006 року № 323, облік надлишкового та списаного військового майна повинен бути своєчасним, достовірним і точним.

Системний аналіз наведених вище положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що підтвердження руху товарно-матеріальних цінностей та формування даних бухгалтерського обліку можливе виключно за умови наявності первинних документів, які підтверджують здійснення певних дій з конкретно визначеним майном.

Однак, судовою колегією враховується, що ДП «Львівський бронетанковий завод» було згідно платіжного доручення від 23.12.2013 року №907 сплачено кошти на відшкодування завданих збитків на суму 174 305,59 грн. При цьому, щодо виконання іншої частини пункту 5 вимоги відповідачем зазначено, що постановою Генеральної прокуратури України від 05.11.2013 року призначено проведення перевірки в Міністерстві оборони України за матеріалами ревізії. За наслідками перевірки виконуючому обов'язки Міністра оборони України на направлено подання від 26.06.2014 року №10/2/2-26769-14 з вимогою усунути порушення вимог Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» щодо забезпечення збереження військового майна, яке знаходиться на підприємствах державного концерну «Укроборонпром».

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем затверджено план проведення інвентаризації військового майна, яке зберігається на державних підприємствах «Укроборонпром» на облік військових частин Збройних Сил України.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з посиланням Міноборони на вчинення дій з виконання пункту 5 вимоги, а тому, зважаючи на обсяги майна та об'єктів, що підлягають інвентаризації, вважає передчасними висновки ДФІ України про невиконання відповідачем зазначеного пункту вимоги.

Водночас, на думку позивача, залишаються на усунутими встановлені у ході ревізії та викладені в пункті 6 вимоги щодо нестачі об'єктів капітального будівництва та проектно-кошторисної документації на суму 12 754,7 тис. грн.

До таких висновків ДФІ України прийшло з огляду на те, що зі змісту фінансової звітності форми № 1 «Баланс» по 28 території Міністерства оборони (централізовані розрахунки) встановлено, що в розділі 1 необоротні активи рахується незавершене капітальне будівництво.

Відповідно до наказу від 07.02.2013 року № 14 «Про створення комісії з проведення інвентаризації об'єктів незавершеного будівництва (реконструкції)» замовником яких визначено ГоловКЕУ, була проведена інвентаризація. За результатами проведеної інвентаризації відповідно до інвентаризаційних описів встановлено, що 17 об'єктів на суму 3 889,9 тис. грн.. взагалі відсутні, по 18 об'єктах на суму 2 787,8 тис. грн. документація відсутня та обсяг виконаних робіт встановити неможливо.

Пунктом 29 Положення про інвентаризацією військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2000 року № 748, зазначено, що результати інвентаризації оформляються актом, до якого додаються інвентаризаційні описи і який підписується головою і членами інвентаризаційної комісії, а також у порядку ознайомлення командирами (начальниками відповідних служб).

При цьому у ході ревізії встановлено, що об'єкти, які відповідно до інвентаризаційних описів відсутні, відображені на оперативному обліку ГоловКЕУ станом на 01.01.2012 року, станом на 01.01.2013 року та на 01.07.2013 року.

Крім того, вищезазначеною інвентаризацією встановлено, що по 20 об'єктах на суму 2 928,7 тис. грн. відсутня документація і встановити обсяг виконаних робіт неможливо, які також відображені на оперативному обліку ГоловКЕУ.

За результатами проведеної інвентаризації, яка була закінчена 27.05.2013 року, документів щодо проведення розслідування та відповідного наказу до ревізії не надано.

Під час проведення ревізії відповідно до наказу від 12.06.2013 року № 66 ГоловКЕУ «Про проведення позачергової інвентаризації об'єктів незавершеного будівництва» проведено інвентаризацію незавершеного будівництва, замовником яких є ГоловКЕУ Збройних Сил України.

Відповідно до інвентаризаційних описів 16 об'єктів незавершеного будівництва відсутні та по окремих об'єктах взагалі не встановлено місце знаходження.

Водночас, позивачем наголошено, що сховище смт Балаклія (шифр 88-301) відповідно до інвентаризаційного опису від 27.05.2013 року - зазначено, що об'єкт на суму -164,8 тис. грн. відсутній. Проте, відповідно до інвентаризаційного опису, проведеного на підставі наказу від 12.06.2013 року № 66, ступінь готовності зазначеного об'єкта - 75%. До ревізії надано лист начальника КЕВ м. Харкова Шило О.П. від 29.04.2013 року, в якому зазначено, що об'єкт відсутній, командуванню військової частини НОМЕР_6 інформація про будівництво невідома.

Відповідно до наданого акта інвентаризації, затвердженого ГВО начальника ГоловКЕУ Грузинською Я.О. та пропозицій комісії пропонується 2 об'єкти передати до комунальної власності на суму 441,9 тис. грн.

Інші 23 об'єкти на суму 5 041,8 тис. грн., які відсутні або за якими обсяг виконаних робіт встановити неможливо та документація відсутня, тобто фактично, на думку ДФІ України, є нестачею.

Ревізією встановлено, що ГоловКЕУ, як відповідальним виконавцем, складались та подавались до Департаменту фінансів Міністерства оборони України звіти про стан розрахунків з незавершеного будівництва (виробництва), відповідно до яких посадовими особами Департаменту фінансів відображалось дані в формі звіту «Баланс».

За Департаментом капітального будівництва Міністерства оборони України рахується 215 об'єктів.

Наказом директора Департаменту капітального будівництва «Про проведення інвентаризації незавершеного будівництва» від 14.06.2013 року №33 (далі по тексту - Наказ № 33) начальникам Південного, Подільського, Західного управлінь капітального будівництва Міністерства оборони України, начальнику Центрального територіального управління капітального будівництва було доручено своїми наказами призначити комісії з інвентаризації незавершеного будівництва на місцях, за участю фахівців територіальних управлінь Державної фінансової інспекції України (за згодою) (далі - комісії); по Кримському управлінню капітального будівництва призначено комісію на чолі з головним спеціалістом фінансово-економічного відділу Департаменту Старченко А.Я. (далі - комісії).

Наказом Департаменту капітального будівництва «Про закріплення областей за управліннями капітального будівництва Міністерства оборони України» від 12.03.2011 року № 12 (далі по тексту - Наказ № 12) визначено перелік областей, закріплених за територіальними управліннями капітального будівництва.

Крім того, Наказом № 33 було доручено головам вищевказаних комісій провести інвентаризацію об'єктів незавершеного капітального будівництва, які рахуються по обліку Міністерства оброни України, у тому числі фінансування будівництва яких здійснюється за бюджетною програмою Міністерства оборони України 2011190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» та забезпечити складання пооб'єктних інвентаризаційних описів, а також зведених інвентаризаційних відомостей об'єктів незавершеного будівництва станом на 18.06.2013 року.

Проведеною Міністерством оборони України, а саме територіальними управліннями капітального будівництва Міністерства оборони України (Подільське, Південне, Кримське, Західне, Центральне територіальне) інвентаризацією та в подальшому співставленням її з оборотними відомостями по незавершеному капітальному будівництву, Департаментом фінансів Міністерства оборони України встановлено розбіжність по Центральному територіальному управлінню капітального будівництва на загальну суму 819,0 тис гривень.

Як зазначив позивач, встановити причини розбіжностей в ході ревізії неможливо у зв'язку з тим, що посадовими особами Міністерства оборони України в порушення п. 6.1 Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України 17.07.2000 року № 64, надходження необоротних активів не супроводжувалось відкриттям інвентарних карток обліку та, в свою чергу, не забезпечено правильне документальне оформлення в облікових регістрах бухгалтерського обліку надходження необоротних активів для здійснення контролю за збереженням та правильним використанням кожного об'єкта необоротних активів.

Крім того, ревізією встановлено, що Департаментом капітального будівництва, як відповідальним виконавцем за реалізацію в Міноборони та Збройних Силах України державної політики з питань житлового будівництва, реконструкції об'єктів житлового призначення та придбання житла, складались та подавались до Департаменту фінансів Міністерства оборони України звіти про стан розрахунків з незавершеного будівництва (виробництва).

Аналізом звітів про стан розрахунків з незавершеного будівництва, які складені начальником фінансово-економічного відділу Департаменту капітального будівництва ОСОБА_2 встановлено, що по Східному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України загальний обсяг незавершеного капітельного будівництва становить 26 071,873 тис. грн.

Однак, інвентаризація обсягів незавершеного капітального будівництва Східного управління капітального будівництва Міністерством оборони України станом на 01.01.2013 року, 01.04.2013 року та 18.06.2013 року відповідно до наказу директора Департаменту капітального будівництва «Про проведення Інвентаризації незавершеного будівництва» від 14.06.2013 року №33 не проводилась.

За наданими Держфінінспекціями інформаціями щодо досліджених обсягів незавершеного капітального будівництва Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України встановлено відсутність підтверджуючих документів щодо об'єктів та в окремих випадках об'єктів на загальну суму 7 712,0 тис. грн., а саме:

- об'єкт «Реконструкція дитячого садка під житловий будинок в м. Дніпропетровськ за адресою пров. Піхтовий, 1а» (шифр ДС/рек) загальною вартістю 901,99 тис. грн. з ПДВ відсутній. Натомість, на території, де повинна була проводитись реконструкція дитячого садка під житловий будинок в АДРЕСА_2 на теперішній час споруджується будівля приватної форми власності;

- 10-ти поверховий житловий будинок на 288 квартир (шифр СХ-жб-1) за адресою: м. Харків, вул. Володарського, 46 - вартість робіт 2368,99 тис. грн. з ПДВ;

- житловий будинок (шифр 107-92-Ж-2) за адресою: Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Чайковського - вартість робіт 975,99 тис. грн. з ПДВ;

- об'єкт (шифр 2-01-ЖД) за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 186 (Єлізарова) - вартість робіт 843,99 тис. грн. з ПДВ;

- об'єкт за адресою: м. Харків, вул. Баварська (шифр відсутній) - вартість робіт 4,99 тис. грн.;

- об'єкт (шифр 634/1) за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 228 - вартість робіт 27,0 тис. грн.;

- об'єкт (шифр 111-ЖД-2) за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 181а - вартість робіт 42,0 тис. грн.;

- 14-ти поверховий 61 кв. житловий будинок в/м № 40 по вул. Полтавський шлях, 181а м. Харків (шифр СХ-жб-2), вартістю проведених робіт 2140,00 тис. грн. з ПДВ;

- об'єкт незавершеного капітального будівництва за адресою: м. Миргород, вул. Багачанська, 118 (шифр 206-Х), окремо відображений у Звіті Східного УКБ з визначеною вартістю 216,26 тис. грн.;

- об'єкти незавершеного капітального будівництва за адресами: м. Полтава, вул. Багачанська, 122 (шифр 206/Х-2) та м. Полтава, земельна ділянка між вул. П.Горобця, М.Башкірцевої та В.Бучневича (б/ш), вартістю 48,0 тис. грн. та 18,0 тис. грн. відповідно;

- об'єкт незавершеного капітального будівництва за адресою: Черкаська обл., м. Тальне, вул. Майданецька (шифр 94-236), вартістю 125,7 тис. грн.

Крім того, проведеним Держфініспекцією в Чернівецькій області оглядом незавершеного капітального будівництва за адресами м. Чернівці, вул. Буковинська (23 квартирний) (шифр 448/88А) та м. Чернівці, вул. Руська, (40 квартирний) (шифр 354/87), на які Міністерством оборони витрачено 486,0 тис. грн. та 63,3 тис. грн. відповідно встановлено, що вони знаходяться у занедбаному стані.

Таким чином, на підставі вказаних вище даних, встановлених у ході ревізії, позивач вважає, що посадовими особами Міністерства оборони України в порушення вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 6.1 Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України 17.07.2000 року № 64, п.п. 1.2 - 1.4 Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затверджених наказом Головного управління Державного казначейства України 30.10.1998 року № 90, не забезпечено отримання в ході інвентаризації незавершеного капітального будівництва достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна, не здійснено констатацію та виявлення фактичної наявності об'єктів тощо.

Як вже було зазначено вище, з огляду на положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», виключно первинними документами може бути підтверджено рух товарно-матеріальних цінностей.

При цьому вимогу, яка полягала у необхідності відповідно до п. 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №116, шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки визначити розмір збитків від нестачі матеріальних цінностей та їх суми відобразити у бухгалтерському обліку Міністерства оборони України, а також у встановленому законодавством порядку стягнути із посадових осіб, визначений за нормами Порядку №116, розмір збитку, відповідачем виконано не було.

Разом з тим, з наданих Міністерством оборони України заперечень проти позову вбачається, що дана вимога виконувалася відповідачем. Так, згідно пояснень відповідно до наказу Міністра оборони України від 03 грудня 2013 року №835 здійснюється інвентаризація та оцінка державного майна Східного УКБ щодо нестачі 12 об'єктів капітального будівництва. Крім того, наказом Міністра оборони України від 20.02.2014 року №135 призначено службове розслідування на виконання вимог ДФІ України щодо встановлення ступеня вини службових осіб Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України і його структурних підрозділів та причин фізичної відсутності об'єктів незавершеного будівництва. За наслідками службового розслідування, результати якого викладені у листі від 26.03.2014 року №303/3/11/215, було встановлено відсутність 42 об'єктів незавершеного будівництва, які внаслідок тривалого часу під впливом атмосферних явищ зруйновані, знищені внаслідок пожежі або на їх місці відповідно до рішень органів місцевого самоврядування збудовано будівлі, та місцезнаходження яких, внаслідок відсутності точної адреси та документації, встановити неможливо або які знаходяться на територіях розформованих військових частин. Крім того, у вказаному листі зазначено, що встановити обсяг понесених збитків не вбачається можливим. Крім іншого, за наслідками службового розслідування його матеріали були передані Генеральній прокуратурі України листом від 04.04.2014 року №303/3/11/232 для прийняття процесуального рішення.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем було здійснено ряд заходів з виконання пункту 6 вимоги. Водночас, через встановлену відсутність об'єктів оцінки та документів, що підтверджують їх будівництво, Міноборони вказало, що провести оцінку з визначенням розміру збитків неможливо.

Поряд з цим, Міноборони зазначено, що з метою законодавчого врегулювання списання з обліку нестачі об'єктів незавершеного будівництва у Міністерстві оборони України опрацьовано Порядок списання військового майна у Збройних Силах України, затверджений наказом Міноборони від 18.08.2014 року №535, який перебуває на реєстрації у Міністерстві юстиції України.

Оцінюючи доводи ДФІ України щодо часткового виконання відповідачем пункту 7 вимоги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, ревізією встановлено, що через неналежне виконання посадовими особами покладених на них обов'язків замовникові будівельних робіт - Міністерству оборони України генпідрядниками завдано збитків унаслідок завищення обсягів, вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт та збільшення вартості робіт порівняно з договірними цінами, чим порушено ст. 849 Цивільного кодексу України та умови договорів, укладених із Міністерством оборони України, та завдано збитків Державному бюджету України в особі Міністерства оборони України на загальну суму 3 727,5 тис. грн.

Міністерством оборони України частково усунуто виявлені порушення, однак не вжито заходів за нижчезазначеними об'єктами на загальну суму 1 819 568,8 грн., а саме щодо будівництва 97-ти квартирного житлового будинку за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Хіміків, шифр 32/05 стосовно відсутності будівельних матеріалів; щодо будівництва 80-ти квартирного житлового будинку за адресою: Житомирська області, місто Житомир, вул. Жукова стосовно завищення вартості робіт та включення робіт, які не передбачалися; 108-квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 щодо завищення вартості виконаних робіт.

Так, з приводу будівництва житлового будинку у м. Івано-Франківськ у ході ревізії встановлено, що між ПП «ДВС» та Західним управлінням капітального будівництва Міністерством оборони України укладено Договір зберігання від 17.03.2009 року №0109-ЗБМ, відповідно до якого ПП «ДВС» прийнято на відповідальне зберігання будівельні матеріали, отримані внаслідок демонтажу списаних будівель та споруд військового містечка № НОМЕР_7 по вул. Національної Гвардії, 14-г у м. Івано-Франківську. Загальна вартість будівельних матеріалів, що передана на відповідальне зберігання згідно Акта приймання-передачі на відповідальне зберігання до Договору від 17.03.2009 року № 0109-ЗБМ, становить 970,1 тис. грн.

Також ПП «ДВС» укладено із Західним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та Подільським управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України договір від 29.11.2012 року про поступлення Договору зберігання від 17.03.2009 року № 0109-ЗБМ, за яким товарно-матеріальні цінності на загальну суму 970,1 тис. грн. були передані Подільському управлінню капітального будівництва.

Відповідно до умов вищезазначеного договору Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України передало права та обов'язки за Договором зберігання від 17.03.2009 року № 0109-ЗБМ Подільському управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України, а ПП «ДВС» є виконавцем та здійснює відповідальне зберігання будівельних матеріалів, отриманих внаслідок демонтажу списаних будівель та споруд військового містечка № НОМЕР_7 по вул. Національної Гвардії, 14-г у м. Івано-Франківськ на загальну суму 970,1 тис. гривень.

В ході ревізії та зустрічної звірки 13.08.2013 року комісією проведено огляд та перерахунок фактичної наявності будівельних матеріалів на складах в ПП «ДВС», які знаходяться на відповідальному зберіганні згідно Договору зберігання від 17.03.2009 року № 0109-ЗБМ, та встановлено відсутність будівельних матеріалів на загальну суму 595 284,15 грн., переданих Західним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України на відповідальне зберігання ПП «ДВС».

На думку ДФІ України, посадовими особами Західного та Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України не забезпечено належне виконання договору від 17.03.2009 року № 0109-ЗБМ в частині зберігання ПП «ДВС» товарно-матеріальних цінностей, внаслідок чого Міністерству оборони України завдано матеріальну шкоду (збитки) на суму 595 284,15 грн.

Відповідно до частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно частини 1 статті 939 Цивільного кодексу України зберігач, який зобов'язався прийняти в майбутньому річ на зберігання, не має права вимагати її передання на зберігання.

При цьому статтею 949 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Приписи статей 950 та 951 Цивільного кодексу України визначають, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Отже, за загальними правилами саме ПП «ДВК» як зберігач буде нести відповідальність за договором зберігання від 17.03.2009 року № 0109-ЗБМ. Відтак, за наявності встановленого факту нестачі товарно-матеріальних цінностей, судова колегія вважає обґрунтованою пункт 7 вимоги в частині зобов'язання стягнути з ПП «ДВС» відшкодування збитків.

Разом з тим, на думку колегії суддів, позивачем має бути доведено причинно-наслідковий зв'язок між втратою товарно-матеріальних цінностей приватним підприємством «ДВК» та незабезпеченням посадових осіб Західного та Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України належного виконання договору від 17.03.2009 року №0109-ЗБМ, оскільки обов'язок збереження майна був покладний на зберігача за вказаним договором, а не на посадових осіб органів Міноборони.

Щодо будівництва 80-ти квартирного житлового будинку за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Жукова, позивачем у ході ревізії встановлено, що Міністерством оборони України, в особі начальника Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України Чорноокого М.С., який діє на підставі довіреності Міністерства оборони України від 14.03.2011 року № 220/399/д, як замовником робіт (далі - замовник), та Товариством обмеженою відповідальністю «СААРЛАНД БУД ІНВЕСТ», як генпідрядником (надалі - генпідрядник), в особі директора ОСОБА_3 , укладений договір підряду від 14.12.2011 року № 227/ДКБ-324Буд (далі - Договір №227) на виконання комплексу робіт по будівництву 80-ти квартирного житлового будинку за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Жукова (шифр 21-ж-3).

В ході ревізії проводилась перевірка відповідності обсягів та вартості робіт, які включені в акти виконаних робіт роботам, передбаченим твердою договірною ціною.

Звіркою твердої договірної ціни (тендерної пропозиції) та актів виконаних робіт по будівництву 1-го пускового комплексу - 16-ти квартирний житловий будинок № 1, встановлено, що підрядною організацією фактично завищена поточна ціна робіт та вартість матеріалів.

На думку колегії суддів, таке твердження ДФІ України є вірним з огляду на наступне.

Основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування і носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності на момент виникнення спірних правовідносин встановлювалися Правилами визначення вартості будівництва, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27 серпня 2000 року № 174 (далі - ДБН Д.1.1-1-2000).

Згідно пункту 3.3.9 ДБН Д.1.1-1-2000 за твердої договірної ціни взаєморозрахунки проводяться на підставі виконаних обсягів робіт та їхньої вартості, визначеної в договірній ціні.

Тобто, в акти виконаних робіт підрядник повинен включати роботи та матеріали по ціні, яка затверджена замовником в договірній ціні.

Відповідно до статті 844 Цивільного кодексу України у разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Згідно пункту 3.3.5 ДБН Д.1.1-1-2000 після погодження договірної ціни складається контракт на виконання робіт, в якому зазначається документ, покладений в основу визначення вартісних показників; позначається вид договірної ціни: тверда, динамічна або періодична; порядок та терміни уточнення договірної ціни; умови фінансування та розрахунків за обсяги виконаних робіт: гарантії замовника та підрядника тощо.

Згідно п. 3.2 Договору №227 договірна ціна (тверда) не може бути змінена після підписання цього Договору до повного виконання зобов'язань Сторонами, крім випадків зменшення обсягів робіт залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення обсягів робіт залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення Сторонами Договору договірної ціни. Зміни твердої Договірної ціни у випадку виникнення обставин зазначених вище оформлюються додатковою угодою.

Додаткових угод, згідно яких би збільшувалась вартість робіт та матеріалів по об'єкту «Будівництво 80-ти квартирного житлового будинку за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Жукова (шифр 21-ж-З)» замовником та підрядником не укладалось.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що підрядник не мав підстав для збільшення поточної ціни робіт та вартості матеріалів.

Вказане порушення, за розрахунками ДФІ України, призвело до завищення загальної вартості виконаних робіт по будівництву 80-ти квартирного житлового будинку за адресою: м. Житомир, вул. Жукова на суму 531 842,8 грн.

Крім того, у ході ревізії встановлено, що в акти виконаних робіт за 2011-2012 роки по будівництву 80-ти квартирного житлового будинку за адресою: м. Житомир, вул. Жукова включені роботи, які не передбачались договірною ціною та такі роботи, обсяги виконаних робіт по яким перевищують об'єми, передбачені кошторисною документацією.

Так, в разі виникнення необхідності виконання додаткових робі, які не передбачені проектно-кошторисною документацією, у відповідності вимог до підпункту 3.3.3.2 ДБН Д.1.1-1-2000 та вимог статті 844 Цивільного кодексу України необхідно проводити коригування проекту. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Генпідрядником дана процедура не виконувалась.

Частиною третьою статті 844 Цивільного кодексу України визначено, що зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначалось вище, пунктом 3.2 Договору №227 передбачено, що договірна ціна (тверда) не може бути змінена після підписання цього Договору до повного виконання зобов'язань Сторонами, крім випадків зменшення обсягів робіт залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення обсягів робіт залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення Сторонами Договору договірної ціни. Зміни твердої Договірної ціни у випадку виникнення обставин зазначених вище оформлюються додатковою угодою. В даному випадку угоди на виконання додаткових робіт між замовником та генпідрядником не укладались.

Відтак, на обґрунтоване переконання позивача, виконання додаткових робіт, які перевищують обсяги, передбачені договірною ціною, та робіт, виконання яких взагалі не передбачалось, є порушенням вимоги пункту 3.2 Договору №227, що, за розрахунками ДФІ України, призвело до завищення загальної вартості робіт на суму 192 503,62 грн.

Крім того, у ході обстеження обсягів виконаних робіт встановлено, що обсяги фактично виконаних робіт згідно одиничної ресурсної норми Е8-6-3 «Мурування зовнішніх середньої складності стін з цегли керамічної (силікатної)» не відповідають обсягам, які включені в акт виконаних робіт за грудень 2012 року, якою встановлено безпідставне збільшення обсягів виконаних робіт, що призвело до завищення загальної вартості робіт по об'єкту «Будівництво 80-ти квартирного житлового будинку за адресою: м. Житомир, вул. Маршала Жукова, 6» на суму 28 218,9 грн., що порушує пункт 3.3.9 ДБН Д. 1.1-1-2000.

Стосовно будівництва 108-квартирного житлового будинку за адресою: Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський по вул. Грушевського, 50, ревізією було встановлено, що Міністерством оборони України, в особі начальника Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України Чорноокого М.С. (далі по тексту - замовник) для виконання робіт по будівництву 108-ми квартирного житлового будинку за адресою: Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський по вул. Грушевського, 50, укладено договір від 15.12.2011 року №227/ДКБ-325Буд (далі по тексту - Договір №227/ДКБ), шифр 308/5-2, з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Поділля - Трансбуд», в особі генерального директора Мужило В.П. (далі по тексту - генпідрядник). Вид договірної ціни визначено як тверда.

Договірна ціна робіт з будівництва становить 26 414,38 тис. грн., в тому числі ПДВ 4 402,39 тис. грн.

Вказана Договірна ціна складається генпідрядником на основі затвердженої проектної документації згідно вимог нормативних документів у сфері ціноутворення в будівництві.

Згідно актів форми № КБ-2 загальна вартість виконаних у 2012-2013 роках генпідрядником робіт становить 6 547,03 тис. грн., які Міністерством оборони України оплачено в повному обсязі. Заборгованість відсутня.

В ході ревізії проведено зустрічну звірку в ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд» та контрольні обміри, в ході яких перевірено обсяги виконаних робіт та акти форми № КБ-2в за 2012-2013 роки, за результатами яких встановлено завищення вартості виконаних робіт на суму 471 719,33 грн., чим завдано збитки держаному бюджету в особі Міністерства оборони України на вказану суму.

Відповідно до підпункту 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 за динамічної договірної ціни вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, передбачених в договірній ціні.

Тобто, така вартість повинна бути підтверджена даними бухгалтерського обліку підприємства - необхідними первинними документами та показниками бухгалтерської звітності.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Разом з тим, встановлені у ході проведення зустрічних звірок ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд» відомості щодо розбіжностей та невідповідностей включених до актів виконання робіт вартості послуг даним бухгалтерського обліку є, на думку колегії суддів, достатньою підставою для висновку про завищення вказаними контрагентами вартості послуг і, як наслідок, обґрунтованості твердження ДФІ України про необхідність збільшення дебіторської заборгованості зазначеного контрагентів перед позивачем. Аналогічна позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 03 липня 2014 року у справі № 2а-12371/10/2670.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість твердження позивача про необхідність виконання відповідачем пункту 7 вимоги в частині, яка викладена у позові, оскільки подані відповідачем докази звернення до суду з позовами до ТОВ «СААРЛАНД БУД ІНВЕСТ» та ТОВ «БК «Поділля-Трансбуд» не можуть вважатися належним виконанням вимоги про стягнення коштів, адже позовні заяви були повернуті та залишені без розгляду з підстав невиконання позивачем ряду вимог ухвал суду.

Разом з тим, при вирішенні даного спору колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Розглядаючи питання про можливість стягнення матеріальної шкоди, про яку йдеться у пунктах 2, 4, 5, 6, 7 вимоги, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011 (далі по тексту - Положення) Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

ДФІ України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення ДФІ України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями п. 7 ст. 10 Закону №2939-ХІІ, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року (справи №№ 21-40а14, 21-63а14) від 13 травня 2014 року (справа № 21-89а14), від 20 травня 2014 року (справа № 21-93а14) від 18 вересня 2014 року (справа №21-332а14), від 28 жовтня 2014 року (справа № 21-426а14), яка в силу положень частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

У справі, яка розглядається, ДФІ України пред'явила вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії. При цьому пункти 2, 4-7 вимоги вказує на виявлені збитки та їхній розмір.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряється судом, який розглядає такий позов, а не шляхом звернення з позовом до підконтрольної установи про виконання вимоги.

Тому позовні вимог вимоги ДФІ України про стягнення шкоди (збитків) задоволенню не підлягають.

Крім того, вирішуючи питання зобов'язання виконати похідні вимоги ДФІ України (провести незалежну оцінки відповідно до національних стандартів оцінки та визначити розмір збитків від нестачі матеріальних цінностей та їх суми відобразити у бухгалтерському обліку Міністерства оборони України; у встановленому законодавством порядку стягнути із суб'єктів господарювання, де встановлено нестачу військової техні ки за додатком до вимоги, визначений за нормами Порядку №116 розмір збитку; у порядку, визначеному законодавством, визначити та затвердити балансоутримувача військового надлишкового майна з метою забезпечення його схоронності; провести незалежну оцінку відповідно до національних стандартів оцінки визначити розмір збитків від нестачі матеріальних цінностей та їх суми відобразити у бухгалтерському обліку Міністерства оборони України; у встановленому законодавством порядку стягнути із посадових осіб, визначений за нормами Порядку №116, розмір збитку), колегія суддів звертає увагу на їх нерозривний зв'язок з вимогами про стягнення збитків.

Зі змісту Положення ДФІ України наділена правом звернутися до суду у разі, коли підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень з питань збереження і використання активів.

Колегія суддів звертає увагу, що законодавець надав позивачу право на таке звернення для забезпечення примусового стягнення незаконно відчужених активів (що є неможливим на підставі самої лише вимоги).

При цьому похідні вимоги Інспекції самі по собі є обов'язковими в силу положень статті 10 Закону № 2939-ХІІ, тому вирішення питання про зобов'язання виконати їх в судовому порядку не є правильним способом захисту порушених прав.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позивачем не доведено у повному обсязі правомірність заявлених вимог, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у десятиденний строк за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

Головуючий суддя В.П. Катющенко

Судді О.В. Дегтярьова

Н.А. Добрівська

Попередній документ

41781008

Наступний документ

41781010

Інформація про рішення:

№ рішення:	41781009
№ справи:	826/9291/14
Дата рішення:	03.12.2014
Дата публікації:	12.10.2022
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи:	Адміністративні справи (до 01.01.2019)