ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
03 грудня 2014 року м. Київ № 826/18861/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., ознайомившись із матеріалами справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент-Ойл»
доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2014 р. № 0002792201,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Елемент-Ойл» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2014 р. № 0002792201.
Ознайомившись з позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Відповідно до п. п.1, 2 ч.1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та чи має представник належні повноваження.
Відповідно до ч. 5 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 244 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (ч. 3 цієї статті).
Відповідно до ч. 1 ст. 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації (за наявності).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу», яким внесено зміни до ряду законодавчих актів, від 15 квітня 2014 року N 1206-VII встановлено, що суб'єкт господарювання може мати печатки. Тобто обов'язковість печатки даним законом не передбачена.
Позивачем надано суду копію довіреності на представництво інтересів в суді № б/н від 12.03.2014 р. Однак суд не може прийняти вказану довіреність як належний доказ, що підтверджує повноваження представника з огляду на те, що в оригіналі вказана довіреність має такі обов'язкові реквізити як підпис директора та печатку.
Таким чином, враховуючи наявність печатки на оригіналі довіреності, суд вважає, що копія довіреності має бути завірена у спосіб, яким оформлювався оригінал довіреності.
Враховуючи, що позивачем не надано суду оригіналу довіреності на представництво в адміністративному суді, то, з урахуванням вищенаведених правових норм, позивачу необхідно виконати вимоги ч. 5 ст. 106 КАС України та надати суду оригінал чи належним чином завірену копію довіреності на свого представника.
Відповідно до статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Позивачем до позовної заяви не надано доказів, що підтверджують правосуб'єктність ТОВ «Елемент-Ойл», зокрема, доказів, які свідчать про функціонування вказаної установи станом на дату подання адміністративного позову (статут, положення, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).
Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.
Ставки сплати судового збору встановлено частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (з 23.10.2013 р. згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 19 вересня 2013 року N 590-VII). Так за подання адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, немайнового характеру 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.
При цьому ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Натомість позивачем не сплачено судовий збір за подання позовної заяви.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви майнового та немайнового характеру та надати суду доказ такої сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються, зокрема, ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як вбачається позовні вимоги заявлені позивачем до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва. Водночас, оскаржуване рішення винесене ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.
З огляду на заявлені позовні вимоги вбачається, що стороною у справі є неналежний відповідач, а тому позивачу необхідно у відповідності до вимог ст.ст. 105-106 КАС України уточнити сторону до якої він заявляє свої вимоги.
Підсумовуючи вищенаведене позивачу необхідно надати суду наступне:
- оригінал чи належним чином завірену копію довіреності на свого представника;
- докази сплати судового збору;
- докази, що підтверджують правосуб'єктність ТОВ «Елемент-Ойл»;
- уточнення сторони у справі до якої позивач заявляє свої вимоги.
Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків.
Керуючись статтями 106-108 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Залишити позовну заяву без руху .
2. Встановити позивачу строк до 15 грудня 2014 року для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О.Іщук