03 грудня 2014 року справа № 823/3467/14
11 год. 45 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Коваленка В.І.,
за участю секретаря - Савости С.В.,
за участю представника позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 46 018 грн. 55 коп.,
Звенигородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 46 018 грн. 55 коп.
Позивач зазначає, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 46 018 грн. 55 коп., який останнім у добровільному порядку не сплачений, а тому позивач просить стягнути його в судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.
Як встановлено судом, ОСОБА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1, зареєстрований17.12.2003р. як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку в органах доходів і зборів як платник податківз 17.12.2003р. за номером 853, та перебуває в органах доходів і зборів як платник податку на додану вартість з 27.09.2004р., індивідуальний податковий номер НОМЕР_1.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що частиною 1 статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.
В розумінні підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим зобов'язанням визнається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
В силу положень пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
За змістом положень пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України під податковим боргом розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Тобто, з наведеного випливає, що відповідач зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації з податку на додану вартість до 30 числа місяця наступного за звітним. У разі невиконання свого обов'язку така сума визнається податковим боргом платника податків.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем подано податкові декларації з податку на додану вартість: за травень 2014 року від 20.06.2014р., згідно якої платником самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 10 567 грн.,за червень 2014 року від 21.07.2014р. згідно якої платником самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 8 814 грн., за липень 2014 року від 20.08.2014р. згідно якої платником самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 8 232 грн., за серпень 2014 року від 18.09.2014р. згідно якої платником самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 4 859 грн., за вересень 2014 року від 20.10.2014р. згідно якої платником самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 4 239 грн.Крім того, відповідачем подано уточнюючий розрахунокподаткових зобов'язань з податку на додану вартістьза липень 2014 року від 18.09.2014р. згідно якого платником самостійно збільшено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті за підсумками поточного звітного періоду на суму 3 702 грн. та самостійно визначено суму штрафу, у з зв'язку з виправленням помилки в розмірі111 грн.Отже, з урахуванням наведеного, сума податкових зобов'язань самостійно визначених відповідачем з податку на додану вартість складає 40 524грн.
При дослідженні письмових матеріалів справи, судом встановлено, що за наслідками проведення перевірки дотримання граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов'язання, посадовими особами позивача зафіксовано порушення положень Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року, які регулюють нарахування та сплату податку на додану вартість та прийнято податкові повідомлення-рішення №0002721700 та №0002711700 від 09.10.2014р., якими відповідачу нараховані штрафні санкції у сумі 9 501 грн. 05 коп. та у сумі 2 135 грн. 28 коп. відповідно, внаслідок несвоєчасної сплати останнім узгоджених сум податкових зобов'язань. Зазначені рішення одержані відповідачем особисто 09.10.2014р.
При вирішенні спору по суті, суд враховує, що згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (набрання судовим рішенням законної сили).
Зважаючи на ту обставину, що згадані податкові повідомлення-рішення не скасовані, на відповідача покладається обов'язок щодо сплати грошових зобов'язань, які визначені в цих рішеннях.
Таким чином, судом встановлено, що сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість, з урахуванням самостійно визначених сум податку на додану вартість у розмірі 40 524грн., штрафних санкцій в розмірі 11 636 грн. 13 коп., часткової сплати у сумі 21 800 грн., яка зарахована в рахунок погашення боргу минулих періодів у сумі 15 032 грн. 56 коп., а також суми зарахованої для часткового погашення податкових зобов'язань за податковою декларацією за травень 2014 року та з урахуванням нарахованої пені сума податкового боргу відповідача складає 46 018 грн. грн. 55 коп.
Суд звертає увагу, що згідно пункту 59.1 статті 51 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем сформовано податкову вимогу від 03.09.2014р. за № 72-19 на суму податкового боргу в розмірі 28 957 грн. 72 коп., яка направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Суд зазначає, що згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, як встановлено судом, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість в загальному розмірі46 018 грн. 55 коп.
Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу Україниконтролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, щопроживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1, в дохід бюджету через Звенигородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області, що знаходиться за адресою: вул. Енгельса, 142, м. Звенигородка, Черкаської обл., 20200, ідентифікаційний код 38265581, податковий борг в сумі 46 018 грн. (сорок шість тисяч вісімнадцять) грн. 55 коп.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Коваленко
Повний текст постанови виготовлено 08.12.2014р.