10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Гришковець А.Л.
Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.
іменем України
"03" грудня 2014 р. Справа № 286/5724/14-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Охрімчук І.Г.
суддів: Іваненко Т.В.
Кузьменко Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "17" жовтня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про зобов'язання вчинити певні дії ,
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 17 жовтня 2014 року позов задоволено.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі провести ОСОБА_3 донарахування та виплату за період з 1 січня 2014 року по 30 червня 2014 року:
- доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення щомісячно у відповідності до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру 2-х мінімальних заробітних плат, встановленій законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно;
- додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у відповідності до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру 25% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно;
- підвищення до пенсії як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі виконати постанову негайно у межах суми платежу за один місяць та подати звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі порушує питання про скасування постанови із залишення позовної заяви без розгляду або закриття справи провадженням з підстав його невідповідності вимогам матеріального та процесуального права. Крім того, на думку особи, що подала апеляційну скаргу, суд не звернув увагу на приписи ст.99 КАС України.
Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадови і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.
Як встановлено судом, позивач - непрацюючий пенсіонер, постраждалий від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Овруцькому районі, має статус дитини війни та проживає на території радіоактивного забруднення - у зоні гарантованого добровільного відселення.
Як вбачається із довідки управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі підвищення до пенсії позивачу здійснювались у відповідності до Постанови КМ України №1210 від 23.11.2011 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови № 1381 від 28.12.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.
Згідно положень ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до 3 категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закон України «Про соціальний захист дітей війни» мають пріоритет над підзаконними актами - постановами КМУ від 23.11.2011 № 1210 та від 28.12.2011 № 1381.
Будь-яких законодавчих обмежень щодо застосування вказаних норм і положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як це було в 2011-2013 роках у 2014 році не має. Тобто, Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік» від 16 січня 2014 року № 719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п. 1 Прикінцевих положень Закону) такі обмеження не встановлені.
Такі висновки є правильними і з ними погоджується суд апеляційної інстанції, приймаючи до уваги наступне.
Згідно з Прикінцевими положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 та 25 січня 2012 року №3-рп/2012 суди, під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі , у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі й на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України, закону про Державний бюджет на відповідний рік та інших законів України.
Метою і особливістю Закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій (пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян).
Фінансування компенсаційних виплат, доплат та різних видів допомоги, передбачених Законом, здійснюється відповідно до обсягів, затверджених законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, тобто виконання Закону повністю залежить від фінансових ресурсів доходної частини державного бюджету.
Слід зазначити, що частиною другою статті 95 Конституції України визначено, що виключно Законом України про Державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, а стаття 63 Закону закріплює норму, якою стверджується, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.
Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Отже, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а УПФУ - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного Бюджету України.
Разом з тим, слід зазначити, що Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п.1 Прикінцевих положень Закону) такі обмеження не встановлені.
Таким чином, починаючи з 1 січня 2014 року є чинними і підлягають застосуванню:
- ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, відповідно до якої , непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті - у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;
- ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до 3 категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.
Оскільки відповідач здійснював відповідні виплати позивачу в порушення наведених норм Закону, суд першої інстанції постановив правомірне рішення про обов"язок донарахування позивачу недоплачених сум пенсії за період з 01.02.2014 року по 30.06.2014 року.
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" , який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цими законами, на 2007 та 2008 роки було зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року, а також рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України про Державний бюджет України не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Таким чином, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 22.07.2011 року спірні відносини регулювалися відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 4 Прикінцевих положень ЗУ «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Тобто, визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян на 2013 рік делеговано Кабінету Міністрів України.
В 2013 році порядок та розмір виплат «дітям війни» визначалися постановою КМУ №1381 від 28.12.2011 року, якою визначено розмір підвищення «дітям війни» 7% прожиткового мінімуму, встановлено законом для осіб, які втратили працездатність.
Згідно ст.3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Тобто положення п.4 Прикінцевих положень ЗУ «Про Державний бюджет України на 2013 рік» діяли протягом бюджетного року та закінчилися 31.12.2013 року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не встановлено обмеження щодо виплат підвищення до пенсії «дітям війни», не внесено змін до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», тому з 01.01.2014 року діють положення ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог про зобов'язання донарахувати та виплатити на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 01.02.2014 року по 30.06.2014 року.
На підставі викладеного судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Передбачених законом підстав для закриття провадження у справі або залишення позовної заяви без розгляду, немає.
Посилання в апеляційній скарзі на пропущення позивачем встановленого ст.99 КАС України строку звернення до суду, безпідставні.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "17" жовтня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис) І.Г. Охрімчук
судді: (підпис) Т.В. Іваненко
(підпис) Л.В. Кузьменко
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ І.Г. Охрімчук
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області вул.Леніна, 12,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11100
4-третій особі: - ,