03 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/1642/13-а
Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,
суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,
при секретарі - Ханділян Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Струг" до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.02.2013 р. № 0000102201,-
У квітні 2013 року ПП "Струг" звернулось з вищевказаним адміністративним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось про те, що позивач має весь пакет первинних документів, які підтверджують господарські операції з ТОВ «ТМФ «Транспосервіс-Лтд», ТОВ «Байкал-Лтд», ПП «Нольга», ТОВ «Ньюмодуль 2011».
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року адміністративний позов було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської ОДПІ Миколаївської області Державної податкової служби від 27.02.2013 року № 0000102201.
Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що приватне підприємство «Струг» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Южноукраїнської міськради 28.05.2005. Основним видом діяльності ПП «Струг» є будівництво будівель, монтаж та встановлення металевих конструкцій, електромонтажні, ізоляційні роботи та ін.
Протягом 2011 року ПП «Струг» мав правовідносини з підприємствами ТОВ «ТМФ «Транспосервіс-Лтд», ТОВ «Байкал-Лтд», ПП «Нольга», ТОВ «Ньюмодуль 2011». Кошти, сплачені за придбані товари зазначеними контрагентами, позивач враховував у власному податковому обліку в якості витрат, які враховуються під визначення об'єкта оподаткування та податкового кредиту.
В лютому 2013 року Южноукраїнською ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Струг» з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат за рахунок ТОВ «ТМФ «Транспосервіс-Лтд», ТОВ «Байкал-Лтд», ПП «Нольга», ТОВ «Ньюмодуль 2011». Результати цієї перевірки оформлені Актом №7/22-01/32841807 від 12.02.13 (т.1 арк.спр.11).
В ході перевірки ревізори дійшли висновків, що при укладанні правочинів ПП «Струг» з зазначеними підприємствами не мав намірів настання реальних правових наслідків, вони були не товарними та не реальними. З врахуванням цього, на думку податківців, позивач не мав право на врахування у своєму податковому обліку сум, сплачених на користь цих контрагентів.
27.02.2013 уповноваженою особою Южноукраїнської ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0000102201 про визначення ПП «Струг» грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 110814 гривень та №0000092201 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 123102 гривень.
Позивач не погодився з цими рішеннями та оскаржив їх до суду.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.07.2013 по адміністративній справі №814/1262/13-а було задоволено позов ПП «Струг» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та №0000092201 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 123102 гривень.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 зазначене судове рішення залишено без змін.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.07.2013 р. по адміністративній справі №814/1262/13-а, яка набрала законної сили, встановлено, що ПП «Струг» правомірно сформував податковий кредит за рахунок коштів, сплачених за товар на користь ТОВ «ТМФ «Транспосервіс-Лтд», ТОВ «Байкал-Лтд», ПП «Нольга», ТОВ «Ньюмодуль 2011», а правочини між ними були товарними та реальними.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача є всі первинні документи на підтвердження господарських операцій з ТОВ «ТМФ «Транспосервіс-Лтд», ТОВ «Байкал-Лтд», ПП «Нольга», ТОВ «Ньюмодуль 2011», характер придбаного товару не викликає сумніву у використанні його в господарській діяльності позивача.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, Податкового кодексу України.
Так, постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.07.2013 р. по адміністративній справі №814/1262/13-а, яка набрала законної сили, спростовуються висновки, викладені у Акті перевірки №7/22-01/32841807 від 12.02.13 р.
За змістом ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, враховуючи, що у позивача є всі первинні документи на підтвердження господарських операцій з ТОВ «ТМФ «Транспосервіс-Лтд», ТОВ «Байкал-Лтд», ПП «Нольга», ТОВ «Ньюмодуль 2011», характер придбаного товару не викликає сумніву у використанні його в господарській діяльності позивача, а судовим рішенням від 15.07.2013 визнано реальність та товарність цих правочинів, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що позивач цілком правомірно врахував у своєму податковому обліку зазначені витрати.
За правилами ст.138.1 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;
За наявності всіх необхідних відповідно до ПК України первинних документів (договори, товарні та податкові накладні, платіжні документи), що підтверджують право на витрати, і за відсутності доказів, які заперечують реальність господарських операцій, платник податків не може бути позбавлений права на формування витрат, які враховуються під час визначення об'єкту оподаткування.
Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги приватного підприємства "Струг" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у справі № 814/1642/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 08 грудня 2014 року.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян