10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Бичківська К.Г.
Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.
іменем України
"03" грудня 2014 р. Справа № 281/1433/14-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Охрімчук І.Г.
суддів: Іваненко Т.В.
Кузьменко Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "08" жовтня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Лугинського районного суду від 08 жовтня 2014 року позов задоволено.
Визнано дії відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі протиправними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі провести перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення в зоні гарантованого добровільного відселення, передбаченої ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі двох мінімальних заробітних плат, щомісячно, із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати, згідно зі ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", за період з 01.01.2014 року по 31.05.2014 року, з урахуванням фактично виплачених коштів.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі провести перерахунок та виплатити позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до категорії 3, передбаченої ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, щомісячно, з застосуванням мінімальної пенсії за віком, згідно зі ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням фактично виплачених коштів по доплаті до пенсії, за період з 01.01.2014 року по 31.05.2014 року.
Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову - відмовити, оскільки суд, зокрема, не дав правильної правової оцінки постанові Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є непрацюючою пенсіонеркою, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Лугинському районі, проживає в смт.Жовтневе Лугинського району Житомирської області, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 віднесено до зони гарантованого (добровільного) відселення, а також є потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3-ї категорії, що підтверджується посвідченням, копія якого приєднана до матеріалів справи.
Як вбачається із довідки управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі, передбачені ст.39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підвищення до пенсії позивачу здійснювались у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Згідно зі ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата - у зоні гарантованого (добровільного) відселення - у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
У відповідності до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до 3 категорії, додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком.
Однак, ст.ст.39,51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що порядок обчислення підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю визначається Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу, Кабінетом Міністрів України на виконання вказаного положення ст.ст.39,51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 23.11.2011 прийнято постанову №1210 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У відповідності до вказаної постанови Кабінету Міністрів України, позивачу провадиться нарахування і виплата підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" мають пріоритет над підзаконними актами - постановами Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 та від 28.12.2011 №1381.
Будь-яких законодавчих обмежень щодо застосування вказаних норм і положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як це було в 2011-2013 роках у 2014 році не має. Тобто, Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16.01.2014 №719-VII, що набрав чинності з 01.01.2014 (п.1 Прикінцевих положень Закону) такі обмеження не встановлені.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Положення п.28 розділу II Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI, яким були внесені зміни до ст.ст.39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" і які обмежували права громадян, щодо виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, Рішенням Конституційного суду України у справі №10-рп/2008 від 22.05.2008, визнано неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, вище наведені положення ст.ст.39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" є чинними у редакції до внесення змін до них Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
На даний час Закони України "Про державний бюджет України на 2011 рік", "Про державний бюджет України на 2012 рік" та "Про державний бюджет України на 2013 рік" втратили чинність.
Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16.01.2014 №719-VII, що набрав чинності з 01.01.2014 (п.1 Прикінцевих положень Закону) такі обмеження не встановлені.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
На підставі викладеного судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "08" жовтня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис) І.Г. Охрімчук
судді: (підпис) Т.В. Іваненко
(підпис) Л.В. Кузьменко
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ І.Г. Охрімчук
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,11310
3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області вул.К.Маркса, 2-а,смт.Лугини,Лугинський район, Житомирська область,11301
4-третій особі: - ,