10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Моголівець І.А.
Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.
іменем України
"01" грудня 2014 р. Справа № 279/6091/14-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Охрімчук І.Г.
суддів: Іваненко Т.В.
Кузьменко Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області, ОСОБА_3 на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "24" вересня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
В серпні 2014р. позивач звернулася з позовом до суду, в якому просила суд визнати незаконними дії відповідача, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області здійснити нарахування та виплату їй пенсій, передбачених ст.ст.50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 30.12.2005р. і до моменту винесення рішення у даній справі.
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24.09.2014 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області провести нарахування та виплату позивачу за період з 13.02.2014р. по 02.08.2014р. державної пенсії відповідно до ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачену ст.50 вище згаданого Закону у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, щомісячно.
Не погоджуючись з судом першої інстанції Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позову.
Вважаючи, що рішення від 24.09.2014р. в частині залишення позовних вимог без розгляду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати її в цій частині та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що вони не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_3 є інвалідом 2 групи і віднесена до 1-ї категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.16,17).
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам віднесеним д категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.4 ст.54 Закону № 796-ХІІ, яка визначає підстави та умови призначенні державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст.50 цього Закону інвалідам 2 групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяна здоров»ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії з віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст.53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Проте, ч.4 ст.54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу, Кабінетом Міністрів України на виконання вказаного положення ст.54 З «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильські катастрофи» 23.11.2011 року прийнято постанову №1210 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якої передбачено, що мінімальний розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, мінімальний розмір пенсії 01.01.2012 року становить - 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У відповідності до вказаної постанови КМ України, позивачу провадиться нарахування і виплата основної та додаткової пенсій.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Положення п.28 розділу II Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI, яким були внесені зміни до ст.50 та ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" і які обмежували права інвалідів 2 групи, віднесених до категорії 1 потерпілих від Чорнобильської катастрофи щодо призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком та призначення державної пенсії інвалідам, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по 2 групі інвалідності в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, Рішенням Конституційного суду України у справі №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, вище наведені положення ч.4 ст.54 та ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» є чинними у редакції до внесення змін до них Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
На даний час Закони України «Про державний бюджет України на 2011 рік», «Про державний бюджет України на 2012 рік» та «Про державний бюджет України на 2013 рік», які також обмежували права інвалідів 2 групи, віднесених до категорії 1 потерпілих від Чорнобильської катастрофи щодо призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком та призначення державної пенсії інвалідам, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по 2 групі інвалідності в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, - втратили чинність.
Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік» від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п.1 Прикінцевих положень Закону) такі обмеження не встановлені.
Таким чином, починаючи з 1 січня 2014 року є чинними і підлягають застосуванню: ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, відповідно до якої державна пенсія для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по 2 групі інвалідності не може бути нижчою 8 мінімальних пенсій за віком та ст.50 цього Закону України, в редакції, відповідно до якої інвалідам 2 групи, віднесеним до категорії 1 потерпілих від Чорнобильської катастрофи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
За таких підстав, апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області не підлягає задоволенню.
З приводу вимог апеляційної скарги ОСОБА_3 слід вказати наступне.
Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Частиною 2 статті 99 КАС України встановлено, що шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановленню істини у конкретній адміністративній справі.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спірні виплати є регулярними, тобто про своє порушене право позивач мав знати при отриманні ним щомісячного підвищення до пенсії, передбаченого Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення позову без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки.
З матеріалів справи вбачається, що в серпні 2014 року ОСОБА_3 звернулася з позовом про визнання бездіяльності відповідача неправомірною та зобов'язання вчинити відповідача певні дії.
Залишаючи позовну заяву за період з 30.12.2005р. по 12.02.2014р. без розгляду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо пропуску позивачем строку звернення до суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 не впливають на правильність прийнятого судом рішення.
Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Отже, постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм процесуального права, а тому за таких обставин колегія суддів залишає її без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області, ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "24" вересня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.Г. Охрімчук
судді: Т.В. Іваненко
Л.В. Кузьменко
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,11500
3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області вул.Грушевського,16/1,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11501
4-третій особі: - ,