30 жовтня 2014 рокусправа № 808/951/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірного підприємства „Запорізький Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі № 808/951/14 за позовом Дочірного підприємство „Запорізький Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,-
Дочірнє підприємство „Запорізький Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" (далі за текстом - ДП „Запорізький Облавтодор" ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі за текстом - ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.10.2013 року №00021216000 та №0002131600.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.
На підстав ч.1 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя в період з 16.09.2013 року по 20.09.2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП „Запорізький Облавтодор" ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України" з питання своєчасності сплати сум узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по деклараціям за липень 2012 року (вх. № 9050378931 від 20.08.2013 року), вересень 2012 року (вх. № 9064272568 від 18.10.2012 року), жовтень 2012 року (вх.№ 9072830080 від 19.11.2012 року), листопад 2012 року (вх. № 9080157849 від 19.12.2012 року), грудень 2012 року (вх. 9084821691 від 16.01.2013 року), січень 2013 року (вх. № 9007828301 від 19.02.2013 року), лютий 2013 року (№ 9013954782 від 18.03.2013 року), березень 2013 року (вх. № 9022358569 від 19.04.2013 року), квітень 2013 року (вх.№9028928889 від 19.05.2013 року), по уточнюючим розрахункам № 9084822146 від 16.01.2013 року, № 9007831154 від 19.02.2013 року, №9015801451 від 26.03.2013 року, №9018688968 від 08.04.2013 року, № 9018696464 від 08.04.2013 року, № 9018700297 від 08.04.2013 року, № 9018708650 від 08.04.2013 року, № 9038248019 від 27.06.2013 року".
За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.09.2013 року №320/153/32025623, відповідно до висновків якого позивачем порушено вимоги:
- абз.1 п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України , в результаті несвоєчасної сплати ДП „Запорізький Облавтодор" ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України" узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно поданих податкових декларацій з пдв у розмірі 5640478,72 грн., в тому числі за періодами:
- за липень 2012 року на суму 1599975,85грн.;
- за вересень 2012 року на суму 924944грн.;
- за жовтень 2012 року на суму 202515грн.;
- за листопад 2012 року на суму 339023,17грн.;
- за грудень 2012 року на суму 804288,46грн.;
- за лютий 2013 року на суму 718015,17грн.;
- за березень 2013 року на суму 402230грн.;
- за квітень 2013 року на суму 603345грн.
та уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок:
- за грудень 2012 року (вх.№9018688968 від 08.04.13) у розмірі 7117грн.;
- за липень 2012 року (вх.№9018696464 від 08.04.13), в якій задекларовано суму податкового зобов'язання у розмірі 8235грн.;
- за квітень 2012 року (вх.№9018700297 від 08.04.13) у розмірі 125грн.;
- за січень 2013 року (вх.№9018708650 від 08.04.13) у розмірі 1167грн.
Підпункту „а" п.50.1 ст.50 Податкового Кодексу України, в результаті несвоєчасної сплати підприємством частини узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок на загальну суму 38503,0грн., в тому числі по періодам:
- за жовтень 2012 року (вх.№9007831154 від 19.02.13) у розмірі 35399грн.;
- за липень 2012 року (вх.№9084822146 від 16.01.13) у розмірі 3104грн.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 11.10.2013 року №0002121600, яким позивачу нараховані штрафні санкції за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10% на загальну суму 115 564грн. та 0002131600, яким позивачу нараховані штрафні санкції за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20% на загальну суму 904 668 грн.
За результатами адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень, скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення - без змін.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено узгоджені грошові зобов'язання за податковими деклараціями з ПДВ за липень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року, лютий 2013 року, березень 2013 року, квітень 2013 року.
08.04.2013 року ДП „Запорізький Облавтодор" ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України" подано до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2012 року (вх. № 9007831154 від 19.02.2013 року), з узгодженою сумою грошового зобов'язання у розмірі 35 399,00 грн., за липень 2012 року (вх. № 9084822146 від 16.01.2013 року), з узгодженою сумою грошового зобов'язання у розмірі 3104,00 грн., за грудень 2012 року (вх. № 9018688968 від 08.04.2013 року), з узгодженою сумою грошового зобов'язання у розмірі 7117,00 грн., за липень 2012 року (вх. № 9018696464 від 08.04.2013 року), з узгодженою сумою грошового зобов'язання у розмірі 8235,00 грн., за квітень 2012 року (вх. № 9018700297 від 08.04.2013 року), з узгодженою сумою грошового зобов'язання у розмірі 125,00 грн., за січень 2013 року (вх.№ 9018708650 від 08.04.2013 року), з узгодженою сумою грошового зобов'язання у розмірі 1167,00 грн., за січень 2013 року (вх. № 9015801451 від 23.03.2013 року), з узгодженою сумою грошового зобов'язання у розмірі 1107,00 грн.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 1 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Судом встановлено, що позивачем подано декларацію № 9013954782 від 18.03.2013 року граничний термін сплати за якою настає 30.03.2013 року.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2013 року задоволено клопотання позивача про розстрочення податкового боргу з декларації №9013954782 від 18.03.2013р. Граничний термін сплати зазначеної декларації настав 30.03.2013 року, а рішення суду про розстрочення податкового боргу прийнято судом лише 08.04.2013 року, тобто термін між граничним строком сплати та датою судового рішення складає 9 днів, що відповідно до ст. 126 Податкового Кодексу України тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10%.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.06.2013 року задоволено клопотання позивача про розстрочення податкового боргу з декларації №9028928889 від 19.05.2013 року. Граничний термін сплати зазначеної декларації настав 30.05.2013 року, а зазначене рішення про розстрочення податкового боргу прийнято судом 06.06.2013 року, отже термін між граничним строком сплати та датою судового рішення складає 7 днів, що за ст. 126 Податкового Кодексу України тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10%.
Судом встановлено, що позивачем подано до відповідача уточнюючий розрахунок № 9007831154 від 19.02.2013 року, за яким граничний термін сплати настає 29.03.2013 р. Позивачем 29.03.2013 року було отримано розстрочення податкового боргу на уточнюючий розрахунок № 9007831154 від 19.02.2013 року граничний термін сплати за яким настав 01.03.2013 року, в той час коли рішення про розстрочення податкового боргу прийнято 29.03.2013 року.Таким чином термін між граничним строком сплати та датою судового рішення склав 28 днів, що відповідно до ст. 126 Податкового Кодексу України тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10%.
Відповідно до наявного в матеріалах справи детального розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення - рішення №00021216000, а також зворотного боку облікової картки платника податків чітко відслідковуються суми сплаченого боргу позивачем за податковими деклараціями проте зазначені суми були сплачені із порушенням граничного терміну сплати.
Щодо податкового повідомлення - рішення №0002131600, відповідно до якого позивачу нараховані штрафні санкції у розмірі 20%, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність його прийняття з огляду на наступне.
Відповідно до матеріалів справи, нарахована сума штрафних санкцій за вищезазначеним податковим повідомленням - рішенням виникла також у зв'язку з порушенням з боку позивача граничних термінів сплати за податковими деклараціями проте на кількість днів, які перевищують 30 календарних днів.
Згідно до п.126.1 ст.126 Податкового Кодексу України при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень та застосування штрафу у розмірі 10% та 20% за порушення позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, є законною та обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Дочірного підприємства „Запорізький Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі № 808/951/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров