01 грудня 2014 року Чернігів Справа № 825/3454/14
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Сугакової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом Головного управління Держземагенства у Чернігівській області
до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області
третя особа Департамент агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації
про визнання протиправним та скасування пункта вимоги
за участю
представників сторін:
від позивача Залози О.В., довіреність від 18.08.2014 № 22-25-0.12-5679/2-14,
від відповідача Лапоші Д.Ю., довіреність від 09.09.2014 № 25-25-18-14/7060,
від третьої особи Попової Л.П., довіреність від 17.11.2014 № 10-09/2953,
Чучкалова В.І., довіреність від 23.06.2014 № 16-058/1518, -
29.10.2014 Головне управління Держземагентства у Чернігівській області (далі - Головне управління) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області (далі - ДФІ в Чернігівській області), третя особа - Департамент агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) у якій просить визнати протиправним та скасувати пункт 3 вимоги щодо усунення виявлених порушень, винесеної Державною фінансовою інспекцією в Чернігівській області від 23.04.2014 №25-07-18-14/3688.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що висновки ДФІ в Чернігівській області, викладені в акті ревізії від 14.04.2014 №25-07-21/19 та відповідно пункт 3 вимоги від 23.04.2014 №25-07-18-14/3688 не лише не відповідають положенням чинного законодавства, але й прийняті контролюючим органом з перевищенням своїх повноважень, визначених ст. 10 ЗУ "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.1993 № 2939-ХІІ.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.
Третя особа також підтримала позовні вимоги позивача та просила визнати протиправним та скасувати пункт 3 вимоги від 23.04.2014 №25-07-18-14/3688 з огляду на його безпідставність.
Представник відповідача проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити, пояснивши, що його дії та спірна вимога повністю відповідають вимогам чинного законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, фінансове управління (код 38777072) включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, вид діяльності за КВЕД якого є: 75.11.3 Управління на рівні областей та міст Києва та Севастополя.
Судом встановлено, що відповідно до п. 1.2.5.2 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції в Чернігівській області на І квартал 2014 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 17.01.2014 № 55, 56, 57, виданих начальником ДФІ в Чернігівській області, головним державним фінансовим інспектором Тарадайкою В.Ю., старшим державним фінансовим інспектором Кряж І.С., старшим державним фінансовим інспектором Кумачовою Я.Ю. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Головного управління Державного агентства земельних ресурсів у Чернігівській області за період з 01.04.2012 по 31.12.2013 року.
Ревізію проведено з 20.01.2014 року по 07.04.2014 року, призупинено з 10.02.2014 по 19.03.2014 для проведення зустрічних звірок у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану, з відома начальника Управління Ладан Наталії Миколаївни та начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності Григоренко Юрія Васильовича.
Виявлені інспекторами ДФІ в Чернігівській області порушення чинного законодавства з боку фінансового управління були викладені в акті ревізії від 14.04.2014 №25-07-21/19 (а.с. 29-43).
Так, ревізією правильності проведення розрахунків за інші послуги, пов'язані з експлуатацією орендованих приміщень встановлено, що відповідно до п. 5.1.6. Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області від 20.12.2010 №51, укладеного між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради та Головним управлінням Держкомзему у Чернігівській області (в редакції Додаткової угоди до нього від 01.02.2012 №4), зі змінами, Управління зобов'язується сплачувати фактичні витрати, пов'язані з охороною будівлі, пропорційно займаній площі. Інші зміни, які стосуються п. 5.1.6. Договору протягом охопленого контролем період не вносились.
Протягом охопленого контролем періоду, на підставі договорів про надання послуг, укладеними Управлінням з ККП „Облавтосервіс" від 16.02.2012 №1 та від 18.03.2013 №02 останнім здійснювалось надання послуг по охороні приміщень загальною площею 774,58 кв.м за адресою: м. Чернігів, пр-т. Миру, 14. Розрахунок вартості та її помісячна розбивка у договорах відсутні. Також договорами не обумовлено, які саме види та обсяги послуг мають Підприємством надаватися при його виконанні.
Під час проведення ревізії було здійснено фактичний огляд місця пункту охорони, за результатами якого встановлено, що пост охорони розташований на першому поверсі при вході до чотириповерхової адмінбудівлі, розташованої за адресою м. Чернігів, пр-т. Миру, 14. на посту знаходиться 1 особа цілодобово. Інших постів охорони в зазначеній адмінбудівлі не встановлено.
Балансоутримувачем будівлі (загальною площею 2944,5 кв.м.) є Департамент агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації. Тобто за результатами фактичного огляду встановлено, що ККП „Облавтосервіс" не могло забезпечити охорону виключно приміщень Управління загальною площею 774,58 кв.м, які розташовані на 1-му та частині 2-го поверхів будівлі.
За результатами зустрічної звірки, проведеної у ККП „Облавтосервіс" встановлено, що до складу витрат включених до суми договору входили: вся сума фактично нарахованої заробітної плати 2-х сторожів, ККП „Облавтосервіс", які працювали за адресою м. Чернігів, пр-т Миру, 14. Рахунки та акти виконаних робіт складалися виходячи з фінансових можливостей Управління, тому їх щомісячний розмір має значні коливання.
При цьому за результатами зустрічної звірки, проведеної у Департаменті агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації встановлено, що останнім також здійснювалися витрати на часткову охорону будівлі шляхом утримання 2-х посад сторожів.
Таким чином, утримання необхідної кількості сторожів для цілодобової охорони приміщень (4 одиниці) у будівлі, розташованій за адресою: м. Чернігів, пр-т. Миру, 14, яка належить спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та перебуває на балансі Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації здійснювались Управлінням та Департаментом у рівних пропорціях.
Проте, загальна площа приміщень, будівлі, яка перебуває на балансі Департаменту та знаходиться за адресою м. Чернігів пр-т Миру 14 складає 2944,5 кв.м., а Управлінням орендувались приміщення загальною площею: з 01.04.2012 по 15.07.2013 року - 774,58 кв.м (або 26,3% від загальної площі), з 15.07.2013 року - 849,4 кв.м (або 28,8% від загальної площі).
Таким чином в порушення п. 5.1.6 Договору оренди, видатки на охорону здійснювались не пропорційно займаній Управлінням площі, що призвело до покриття витрат балансоутримувача будівлі на загальну суму 56196,79 грн, в тому числі за 9 місяців 2012 року - 25023,07 грн, за 2013 рік - 31173,72 гривень.
З метою усунення порушень виявлених ревізією позивачу були направлені вимоги від 23.04.2014 року № 25-07-18-14/3688 (а.с. 6-8).
При цьому, судом встановлено, що згідно пункту 3 вимоги від 23.04.2014 року № 25-07-18-14/3688, в ході ревізії встановлено, що в порушення ст. 193 Господарського кодексу України від 16.03.2003 №436-ІV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV та умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області від 20.12.2010 № 51, укладеного між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради та Головним управлінням Держкомзему у Чернігівській області (в редакції Додаткової угоди до нього від 01.02.2012 № 4), видатки на охорону здійснювались не пропорційно займаній Управлінням площі, що призвело до покриття витрат балансоутримувача будівлі та збитків, завданих Управлінню на загальну суму 56196,79 грн, в зв'язку з чим ДФІ в Чернігівській області вимагає:
- погодити з балансоутримувачем будівлі - Департаментом агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації розподіл витрат на охорону пропорційно займаній Управлінням площі;
- стягнути з балансоутримувача кошти в сумі 48913,71 грн. як відшкодування фактично сплачених видатків за охорону понад займану площу або зарахувати в рахунок майбутніх платежів;
- зменшити суму кредиторської заборгованості щодо відшкодування витрат за охорону понад займану площу в сумі 7283,08 гривень;
- в іншому випадку стягнути з осіб, винних у допущенні порушення коштів у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП.
При перевірці правильності проведення ревізії, суд враховує положення ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон), якою визначено основні завдання органу державного фінансового контролю, а в силу ч. 1 ст. 12 Закону, службові особи органів державного фінансового контролю зобов'язані суворо додержуватись Конституції України, законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ і організацій, що охороняються законом.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень; розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Дослідивши фактичні обставини справи, перевіривши підстави проведення ревізії, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом
Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В контексті зазначених норм права судом встановлено, що 20.12.2010 між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради та Головним управлінням Держкомзему у Чернігівській області було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області за №51 (а.с. 44-48).
Поряд з цим, 01.02.2012 між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради та Головним управлінням Держкомзему у Чернігівській області було укладено було укладено Додаткову угоду №4 до договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області за №51 (а.с. 55), згідно якої сторони домовились про те, що орендар, тобто Головне управління зобов'язано сплачувати фактичні витрати, пов'язані з охороною будівлі, пропорційно займаній площі, для чого у 15-денний термін з дня підписання цієї Додаткової угоди укласти відповідні договори.
В зв'язку з відсутністю в штатному розписі посад сторожів, Головним управлінням було укладено договір №1 про надання послуг від 01.03.2012 та договір №02 про надання послуг від 01.04.2013(а.с. 56-57, а.с. 59-60).
При цьому, як встановлено судом та що не заперечується сторонами, предметом даних договорів є діяльність виконавця, пов'язана з наданням послуг по охороні приміщення площею 774,58 кв.м. за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 14. Тобто, ККП «Облавтосервіс» Чернігівської обласної ради забезпечувало охорону площі, яку займало Головне управління, і відповідно отримувало оплату згідно укладених договорів, що підтверджується приєднаними до матеріалів справи поясненнями (а.с. 137) та звітами по проводкам за квітень 2012 - грудень 2014, квітень 2012 - грудень 2013 (а.с. 138-141).
Судом враховано, що за результатами зустрічної звірки, проведеної у ККП «Облавтосервіс» встановлено, що до складу витрат включених до суми договору входили: вся сума фактично нарахованої заробітної плати 2-х сторожів, ККП «Облавтосервіс», які працювали за адресою м. Чернігів, пр-т Миру, 14. Рахунки та акти виконаних робіт складалися виходячи з фінансових можливостей Управління, тому їх щомісячний розмір має значні коливання.
При цьому за результатами зустрічної звірки, проведеної у Департаменті агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації встановлено, що останнім також здійснювалися витрати на часткову охорону будівлі шляхом утримання 2-х посад сторожів.
З наведеного вбачається, що загальна площа приміщень, будівлі, яка перебуває на балансі Департаменту та знаходиться за адресою м. Чернігів пр-т Миру 14 складає 2944,5 кв.м., а Управлінням орендувались приміщення загальною площею: з 01.04.2012 по 15.07.2013 року - 774,58 кв.м (або 26,3% від загальної площі), з 15.07.2013 року - 849,4 кв.м (або 28,8% від загальної площі).
Таким чином, суд погоджується з позицією контролюючого органу та визнає, що в порушення п. 5.1.6 Договору оренди, видатки на охорону здійснювались не пропорційно займаній Управлінням площі, що призвело до покриття витрат балансоутримувача будівлі на загальну суму 56196,79 грн, в тому числі за 9 місяців 2012 року - 25023,07 грн, за 2013 рік - 31173,72 грн., що підтверджується перерахунком витрат на охорону приміщень пропорційно до займаної площі, які здійснювались за договорами, укладеними між ККП «Облавтосервіс» та Головним управлінням (підписаного головним бухгалтером Головного управління Ю.В. Григоренко без зауважень, а.с. 151).
При цьому, суд вважає, за необхідне зазначити, що під час проведення ревізії було здійснено фактичний огляд місця пункту охорони, за результатами якого встановлено, що пост охорони розташований на першому поверсі при вході до чотириповерхової адмінбудівлі, розташованої за адресою м. Чернігів, пр-т. Миру, 14. на посту знаходиться 1 особа цілодобово, що підтверджується відповідним актом (а.с. 144). Зазначене спростовує твердження Департаменту, що послуги з охорони не надавалися.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається позивач як підставу незаконних дій відповідача, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи. В силу прямої дії норми ст. 68 Конституції України, суд встановив, що порушення, зазначені в акті ревізії, правомірно обґрунтовані нормами чинного законодавства, а пункт 3 вимоги від 23.04.2014 №25-07-18-14/3688 є законним та підлягає виконанню.
Відповідно враховуючи ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що позивачем не доведено правомірність своїх вимог, а тому прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи встановлене та керуючись ст. ст. 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Ю.О.Скалозуб