Справа № 824/2643/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
03 грудня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Граб Л.С. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Заставнівському районі Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Заставнівському районі Чернівецької області про відшкодування витрат ,
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року задоволено позов та стягнуто з відповідача витрати за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за березень-липень 2014 року в сумі 750,00 грн. , в тому числі витрати за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а саме за березень-липень 2014 року витрати за особовою справою: ОСОБА_2 (п/с №1084340) на суму 750 грн.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що відповідач не зобов'язаний відшкодовувати суму заборгованості по виплаті допомоги громадянам держав-учасників СНД, які отримали каліцтво в державах СНД та переїхали на постійне місце проживання в Україну, а тому судом першої інстанції неправомірно задоволено позов.
Позивач скористався правом регламентованим положеннями статті 191 КАС України та надав письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача (вх. №24775/14 від 31.10.2014). В своїх запереченнях управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції.
Сторони в судове засідання своїх уповноважених представників не направили, про дату час та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином.
Враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів суду апеляційної інстанції у відповідності до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Заставнівському районі Чернівецької області не прийнято до заліку суму заборгованості зі сплати пенсії громадянам держав-учасників СНД, які отримали каліцтво в державах СНД та переїхали на постійне місце проживання в Україну, за березень-липень 2014 року, на загальну суму 750,00 грн. (п/с №108434 ОСОБА_2 с. Веренчанка), а тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення даної заборгованості.
За наслідком встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, з яким погоджується судова колегія Вінницького апеляційного адміністративного суду з огляду на таке.
У відповідності до статті 2 Міжнародної Угоди, підписаної 09.09.1994 державами колишнього Союзу РСР, країнами СНД - відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті, проводиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалось на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.
Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 - держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав учасниць Угоди.
У відповідності до статті 5 цієї Угоди - вона поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди. Статтею 3 Угоди передбачено, що усі витрати пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.
За приписами частини 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" - особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.
Відповідно до пункту 4 "Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного, захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" - відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Судовою колегією Вінницького апеляційного адміністративного суду встановлено, що у березні - липні 2014 року пенсійним органом виплачено пенсію гр. ОСОБА_2 - який отримав каліцтво в державі СНД та переїхав на постійне місце проживання в Україну, що склала 750,00 грн., проте відповідачем не прийнято зазначену суму до заліку та не відшкодовано позивачу.
З огляду на вищевикладене колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскільки вищевказаними нормами законодавства передбачено обов'язок відповідача по відшкодуванню вказаних витрат на виплату та доставку - то судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги.
Такої правової позиції додержується й Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалах по справах №К/9991/77681/12 та №К/9991/77686/12 від 16.05.2013, №К/800/39736/13 від 02.08.2013, №К/800/44026/13 від 30.08.2013.
Враховуючи вищевикладене судова колегія Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи не допущено порушення норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Заставнівському районі Чернівецької області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий суддя Боровицький О. А.
Судді Граб Л.С.
Сапальова Т.В.