03.12.2014 року Справа № 904/6332/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,
суддів: Пруднікова В.В., Орєшкіної Е.В.
При секретарі судового засідання Валяр М.Г.
За участю представників сторін:
від позивача: Сова І.Г. представник, довіреність №154/1001 від 20.05.14;
від відповідача: Бібленко І.В. представник, довіреність №108/01 від 13.01.14;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2014р. у справі №904/6332/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК
Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ
до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль",
м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про врегулювання розбіжностей до додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії №100050 від 27.02.2003р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2014р. (суддя Новікова Р.Г.) у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що спір між сторонами стосується укладення договору в новій редакції, під час узгодження якої Позивачем не були дотримані приписи п. 7 ст. 181 Господарського кодексу України та пропущено строк передачі до суду розбіжностей щодо умов договору, які залишилися неврегульованими.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго " звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права при невідповідності висновків обставинам справи, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що до спірних відносин мали застосовуватися норми ст. 188 Господарського кодексу України, оскільки саме цією нормою права врегульований порядок зміни та розірвання господарських договорів. Звернув увагу на те, що договір між сторонами про постачання електроенергії вже був укладений, а спір стосується узгодження редакції додаткової угоди до нього. Окрім того, в ході судового розгляду Відповідач повністю погодився із запропонованою Позивачем редакцією п. 3.1.8 додаткової угоди та частково з редакцією пп.2 п. 4.1.4 цієї угоди, про що судом в порушення вимог ст. 4 2 Господарського кодексу України в оспорюваному рішенні зазначено не було.
Відповідач проти апеляційної скарги заперечив з огляду на те, що в порушення п. 7 ст. 181 Господарського кодексу України Позивач протягом двадцяти днів не передав протокол розбіжностей до суду, тому додаткова угода до договору діє в редакції Відповідача. Просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом при розгляді справи встановлено, що 27.02.2003р. між Відкритим акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго", яке перейменовано в Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" як енергопостачальником (надалі - Позивач) та Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" як споживачем (надалі - Відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії №100050, предметом якого є постачання і передача електроенергії Позивачем та оплата спожитої електроенергії Відповідачем.
Договір укладений строком дії до 31.12.2002р. з умовою щорічної пролонгації в разі відсутності заяв сторін про відмову від договору за місяць до закінчення строку його дії (п. 11.4. договору). Доказів розірвання або припинення дії договору сторонами не надано. Договір є чинним.
У зв'язку із змінами в законодавстві в сфері постачання та споживання електроенергії Позивачем було запропоновано Відповідачу внести зміни до чинного договору №100050, шляхом укладення до нього додаткової угоди №1, якою договір викладено в новій редакції.
Відповідач підписав цю додаткову угоду з протоколом розбіжностей відносно пунктів 3.1.8, 3.2.2., 4.1.1 та підпункту 2) пункту 4.1.4. Листом №20698/РВЕ107000 від 06.06.2014р. Позивач направив Відповідачу протокол погодження розбіжностей, в якому погодився з запропонованою відповідачем редакцією пунктів 3.2.2., 4.1.1 та наполягав на викладенні в редакції постачальника пункту 3.1.8 та підпункту 2) пункту 4.1.4.
В листі - відповіді від 23.06.2014р. Відповідач вказав на положення статті 181 Господарського кодексу України та надав згоду на передачу неврегулюваних розбіжностей до суду.
З метою врегулювання розбіжностей п 3.1.8, п. 4.1.4.2) додаткової угоди №1 до договору про постачання електричної енергії №100050 від 27.02.2003р. Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив врегулювати розбіжності, виклавши їх в зазначених пунктах в наступній редакції:
п.3.1.8 - «надавати обов'язкові до виконання вимоги щодо приведення належних споживачу розрахункових засобів обліку і схем їх підключення у відповідність до вимог ПКЕЕ та нормативно-технічних документів."
п.п. 2 п. 4.1.4 - «за порушення вимог пункту 2.2.2 - 2.2.3 цього договору та звільняється від відповідальності за порушення цього зобов'язання, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, з вини споживача або вини третіх осіб."
Судом першої інстанції у задоволенні позову було відмовлено. В мотивувальній частині рішення суд дійшов висновку, що фактично йде мова про укладення договору в новій редакції. Оскільки, Позивачем не був дотриманий порядок врегулювання розбіжностей до договору, встановлений ст.181 Господарського кодексу України, договір набрав чинності в редакції відповідача.
Апеляційний господарський суд не погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як було встановлено, 27.02.2003р. між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії №100050, який є чинним на даний час. Додатковою угодою №1 Позивачем лише запропоновано внести зміни до діючого договору. Таким чином, спірні відносини регулюються нормами ст. 188 Господарського кодексу України щодо порядку зміни та розірвання господарського договору, а не нормами ст. 181 Господарського кодексу України щодо відносин сторін на стадії укладення договору.
Частинами 3,4 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. На відміну від п.7 ст. 181 Господарського кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України не встановлено строк, в межах якого спір має бути переданий на вирішення суду в разі недосягнення сторонами згоди щодо внесення змін до договору. Тому, порушення порядку зміни договору з боку Позивача відсутнє.
В силу ст. 275 Господарського кодексу України укладення договору на постачання електроенергії є обов'язковим.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Порядок укладання, вимоги до договору про постачання електроенергії, його істотні умови встановлені Правилами користування електричною енергією, які затверджені постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р. з подальшими змінами та доповненнями, якими також затверджено Типовий договір на постачання електричної енергії.
Частиною 1, 4 статті 652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідних для виконання договору на умовах, змінених судом.
Враховуючи те, що з часу укладення договору від 27.02.2003р. №100050 були внесені суттєві зміни до Правил користування електричною енергією, та запропоновані Позивачем зміни до договору, з якими не погоджувався відповідач, відповідають п.п.10 п.8.1, п. 8.6. цих Правил та п. 4.1.4. Типового договору, що є додатком №3 до вказаних Правил, колегія суддів вважає правомірними запропоновані Позивачем зміни до договору №100050. Окрім того, 14.10.2014р. Відповідачем були надані пояснення по справі, в яких, зокрема, він погодився із п. 3.1.8. договору у редакції Позивача, що не було враховано судом першої інстанції.
Таким чином, суд дійшов помилкового висновку про правову природу змін до договору та наявність порушень Позивачем порядку врегулювання розбіжностей до нього. Позовні вимоги є правомірними підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд прийняв неправомірне рішення внаслідок невірного застосування норм матеріального права, що відповідно до п.4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для його скасування. Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Судові витрати по справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44-49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2014р. у справі № 904/6332/14 скасувати.
Прийняти по справі нове рішення.
Позов задовольнити у повному обсязі.
Прийняти п. 3.1.8 та п.п. 2 п. 4.1.4 додаткової угоди №1 до договору про постачання електричної енергії №100050 від 27.02.2003р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" та Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль", в редакції позивача, а саме:
п.3.1.8 - «надавати обов'язкові до виконання вимоги щодо приведення належних споживачу розрахункових засобів обліку і схем їх підключення у відповідність до вимог ПКЕЕ та нормативно-технічних документів."
п.п. 2 п. 4.1.4 - «за порушення вимог пункту 2.2.2 - 2.2.3 цього договору та звільняється від відповідальності за порушення цього зобов'язання, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, з вини споживача або вини третіх осіб."
Стягнути з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" - 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, код ЄДРПОУ 00130850 на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго " - 49107, м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 22, код ЄДРПОУ 23359034 судовий збір за розгляд позовної заяви - 1218,00 грн (одну тисячу двісті вісімнадцять грн 00 коп) та судовий збір за розгляд апеляційної скарги - 609,00 грн (шістсот дев'ять грн 00 коп).
Видачу наказу на виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає чинності з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.
Повний текст постанови складено 08.12.14р.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя В.В. Прудніков
Суддя Е.В. Орєшкіна