номер провадження справи 7/93/14
про залишення позову без розгляду
19.11.2014 Справа № 908/4516/14
За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Київ.
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СИСТЕМА", м.Запоріжжя.
Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, дов. № 2405 від 17.09.2014р.
від відповідача: не з'явився.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СИСТЕМА" про стягнення неустойки в розмірі 147 600 грн.
Ухвалою суду від 03.11.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 19.11.2014р.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
За клопотанням представника позивача судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки свого представника відповідач суд гне повідомив.
Позивач безпідставно не виконав вимоги суду, викладені в ухвалі від 03.11.2014р., не надав суду витребуваним документів, а саме: оригінали документів, доданих до позовної заяви, довідку з ЄДР щодо місцезнаходження відповідача на теперішній час; оригінал договору найму (оренди) транспортного засобу № 595 від 16.05.2013 р. з додатками та змінами (суду для огляду); докази виконання умов договору учасниками правовідносин; докази порушення прав та законних інтересів позивача діями (бездіяльністю) відповідача; нормативне обґрунтування способу захисту порушених прав; детальний, нормативно обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум.
Згідно ч.3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.
Враховуючи те, що провадження у справі було порушено 03.11.2014р., у сторін було достатньо часу для належної підготовки до судового засідання і надання суду витребуваних матеріалів, поважності причин невиконання вимог суду позивач не надав.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що сторони не виконали вимоги суду без поважних причин, не скористались належним чином наданими їм законом правами захисту своїх інтересів, порушили ст. ст.22, 33 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що без надання позивачем витребуваних належних додаткових документальних доказів, розглянути спір по суті не є можливим.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі викладеного, суд встановив, що позов слід залишити без розгляду.
При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) ( 1798-12 ) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, в протоколі такого засідання;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;
- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) (1798-12) або в порядку статті 38 названого Кодексу ( 1798-12 ), чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
Враховуючи викладене, поважності причин невиконання вимог суду позивачем суду не надано.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.
Керуючись ст.ст. 3, 22, 28, 33, 34, 49, п. 5 ст.81, п. 5 ст. 83, ст.86 ГПК України,
Позов залишити без розгляду.
Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет