ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/13080/14 02.12.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь"
До Фізичної особи-підприємець Холод Оксана Володимирівна
Про захист авторського права
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Григоренко А.О. - представник (дов. б/н від 01.01.2014)
Від відповідача не з'явився
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємець Холод Оксана Володимирівна про захист авторського права.
Ухвалою суду від 01.07.2014 порушено провадження по справі № 910/13080/14 та призначено розгляд справи на 29.07.2014.
29.07.2014 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи по справі.
В судове засідання 29.07.2014 представник позивача з'явився, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання 29.07.2014 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Ухвалою від 29.07.2014 розгляд справи відкладено на 10.09.2014.
10.09.2014 відділом діловодства суду від представника від позивача отримано клопотання про долучення до матеріалів справи речових доказів.
В судове засідання 10.09.2014 представник позивача з'явився, підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання 10.09.2014 представник відповідача не з'явився.
Ухвалою суду від 10.09.2014 відкладено розгляд справи на 19.11.2014.
Ухвалою суду розгляд справи призначено на 02.12.2014.
Відділом діловодства суду 02.12.2014 від представника позивача отримано додаткові документи по справі.
В судове засідання 02.12.2014 представник позивача з'явився, просив суду задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання 02.12.2014 представник відповідача повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях. від останнього до суду не надходило.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 02.12.2014, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.
Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 02.12.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 36540,00 грн. компенсації, в зв'язку з порушенням виключних прав позивача, на самостійну частину - персонажа "Маша" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь".
Відповідно до матеріалів справи ТОВ "Маша и Медведь" є юридичною особою за законодавством Російської Федерації, місцезнаходженням якої є м. Москва і якій присвоєно основний державний реєстраційний номер 1107746373536, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 21.05.2014 № 8935797УД.
Позивачем на підтвердження прав надано Договір № 010601-МиМ від 08.06.2010 про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір
08.06.2010 між ТОВ Студія "Анімаккорд" та ТОВ "Маша і мадведь" було укладено договір № 010601-МиМ про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір (серіал "Маша і медведь" відповідно до умов якого :
правовласник відповідно до порядку передбаченого Договором передає набувачу виключне право на аудіовізуальний твір - серіал "Маша і медведь", а набувач зобов'язується виплатити правовласнику визначену Договором винагороду.
Передачі підлягає виключне право на наступні серії аудіовізуального твору:
1. "Раз, два, три! Елочка гори!"
2. "Первая встреча"
3. "До весны не будить!"
4. "Весна пришла!"
5. "Ловись рыбка!"
6. "Следы невиданных зверей!"
7. "С волками жить …!"
8. "Позвони мне, позвони!"
Позивачем також надано копію Авторського договору замовлення №ОК-2/2008 від 01.04.2008 який укладено між ТОВ Студія "Анімвккорд" та Кузовковим О.Г. Відповідно до умов якого автор зобов'язаний створити та передати замовнику сценарій 8 серій дитячого телевізійного серіалу "Маша и Медведь". Крім того позивач надав копію службового завдання №1/МиМ-С1, згідно якого Червяцов Д.А. створює та передає ТОВ "Анімаккорд" виключні права на серію анімаційного серіалу "Маша и Медведь" під назвою "Первая встреча"
Таким чином, позивач, на підставі зазначених договорів, набув виключні майнові авторські права на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал "Маша и Медведь" та його складові частини та має необхідний обсяг прав на звернення до суду з позовом про стягнення компенсації.
11.03.2014 року в належному ФОП Холод О.В. магазині "Моя посуда", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Мишуги, буд. 6, в ТЦ "Паралель" проводився продаж наборів дитячого посуду - "Маша и Медведь" а саме дитячий набір посуду з малюнками в картонній упаковці, на яких зображені персонажі з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь"
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що саме неправомірними діями відповідача було порушено виключні майнові права позивача на об'єкти інтелектуальної власності, а тому просить стягнути з винної особи компенсацію у розмірі 36540,00 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.
Виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом (ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права").
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право), зокрема, належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
В матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача правової підстави на використання об'єктів інтелектуальної власності, зокрема малюнків "Маша" і "Медведь".
Враховуючи вище зазначене, суду приходить до висновку, що оскільки на товарі - дитячий посуд наявне зображення персонажу "Маша" з аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь", то це порушує виключне право позивача на дозвіл використання вказаних об'єктів. Таким чином, судом встановлено факт порушення прав позивача.
Отже, згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену Цивільним кодексом України, законом чи договором (ст. 431 ЦК України).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 432 ЦК України, суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п. "г" ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.
Пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Позивач відповідно до позовної заяви, визначив суму компенсації у розмірі 36540,00 грн. що становить 30 розмірів мінімальних заробітних плат, виходячи зі статусу і розміру правопорушника. Позивач вважає відповідача, відповідно до внутрішнього наказу позивача № 02/02 від 12.02.2013 року, юридичною особою, що здійснює продаж в магазині.
Відповідно до п. п. 51.2, 52.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.
Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
У пункті 42 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.
Враховуючи приписи вище зазначених правових норм та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації у розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" встановлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1218,00 грн.
Враховуючи вище викладене на день прийняття рішення судом позовні вимоги задовольняються повністю, а саме з відповідача підлягає стягнення 36540,00 грн. (1218?30) компенсації.
Згідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази на своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємець Холод Оксани Володимирівни (04086, м. Київ, вул. О. Теліги, буд. 43 кв. 79, ідентифікаційний код 2850009606) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (129085, Російська Федерація, м. Москва, вул. Годовікова, будинок 9, будова 3; ІПН/КПП 7717673901/771701001) 36540 ( тридцять шість тисяч п'ятсот сорок) грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, судовий збір у розмірі 1827 (одна тисячі вісімсот двадцять сім) грн.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 05.12.2014 року.
Суддя Л.В. Прокопенко