Копія
27 листопада 2014 р. Справа № 818/3257/14
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шаповала М.М.
за участю секретаря судового засідання - А.Г.Вольської,
представника позивача - Похилько Л.В.,
представника відповідача - Федорченка А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання податкової консультації недійсною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач просить визнати недійсною надану йому листом № 15656/10/18-28-17-0113 від 16.10.2014 року Головним управлінням Міндоходів у Сумській області (далі - ГУ Міндоходів) податкову консультацію і свої вимоги мотивує тим, що він звертався до відповідача із запитом № 16-7/643 про отримання письмової індивідуальної податкової консультації щодо виконання функцій податкового агента при виплаті працівникам, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації за особливий період середнього заробітку, отримання якої обумовлена наявністю у нього в штаті мобілізованих працівників до збройних сил України.
Позивач не погоджується з висновком відповідача, стосовно відсутності порядку здійснення компенсаційних виплат з бюджету таким працівникам та не передбаченням сум компенсацій середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, зазначає, що порядок нарахування податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску, на компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку мобілізованих працівників та врегульовано різними нормами чинного законодавства.
Крім того, відповідач зазначає, що позивач як податковий агент оподатковує податком на доходи з фізичних осіб суму середнього заробітку, виплачену таким працівникам на загальних підставах за ставками, визначеними Податковим кодексом України (15% та /або 17), військовим збором (1,5%).
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечував, зазначив, що ним надано відповідь з приводу порушеного ним питання з врахуванням консультації, зазначив що відсутні підстави для визнання такої недійсною, оскільки Кабінетом Міністрів України не затверджено порядок, визначений ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України: "За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України." В задоволенні позову просив відмовити.
Суд, вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
З копії листа № 16-07/643 від 23.09.2014 року (а.с.7) слідує, що позивач звертався до ГУ Міндоходів у Сумській області про надання індивідуальної податкової консультації стосовно питання: "Яким чином підприємству виконати функції податкового агента при виплаті своїм працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, середнього заробітку".
Листом ГУ Міндоходів у Сумській області від 16.10.2014 № 15656/10/18-28-17-0113 (а.с. 8-10) позивачу було надано відповідь, в якій зазначено, що податковий агент оподатковує податком на доходи фізичних осіб суму середнього заробітку, виплачену вищевказаним працівникам, на загальних підставах за ставками, визначеними п. 167.1, ст.167 ПК України (15 % та/або 17%) військовим збором (1,5%) та повинен виконувати усі функції, покладені на нього Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" оскільки відсутній порядок компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Крім того, у додатку 3 "Розподіл видатків Державного бюджету України" до Закону України від 16.01.2014 р. № 719-УІІ "Про державний бюджет України на 2014 рік", такі компенсаційні виплати не передбачені. У вказаному листі відповідач зазначає, що заробітна плата, нарахована роботодавцем фізичній особі за час перебування на військовій службі під час часткової мобілізації, відображається в податковому розрахунку за формою "1 ДФ" за ознакою "101", у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів суми нарахованого середнього заробітку мобілізованим працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період відображаються на загальних підставах.
З копії листа від 29.09.2014 р. № 5655/7/99-99-17-03-01-17 (а.с. 19) слідує, що Державна фіскальна служба зверталася до ГУ ДФС в областях, місті Києві Міжрегіональному ГУ Міндоходів - ЦО про відкликання з місць застосування спільного листа ДФС та Пенсійного фонду України від 22.07.2014 № 127/7/-99-99-17-03-01-17 № 19426/05-10 про надання роз'яснень щодо нарахування та відображення у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів суми нарахованого середнього заробітку мобілізованим працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Статтею 119 Кодексу законів про працю України, передбачено що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пп. "и" п.п. 165.1 п. 165.1 ст. 165 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума грошової допомоги (у тому числі в натуральній формі), що надається фізичним особам або членам їхніх сімей (діти, дружина, батьки), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та/або компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Державною фіскальною службою України 13.11.2014 року надано роз'яснення про те, що на даний час відсутній порядок компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації , на особливий період. У додатку 3 "Розподіл видатків Державного бюджету України" до Закону України від 16 січня 2014 року №719-VI "Про державний бюджет України на 2014 рік" зазначені компенсаційні витрати не передбачені, а тому, як зазначено у роз'ясненні, оскільки, відсутній порядок компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, податковий агент оподатковує податком на доходи фізичних осіб суму середнього заробітку, виплачену вказаним працівникам, на загальних підставах за ставками, визначеними п. 167.1, ст. 167 ПК України (15 % та/або 17%).
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання податкової консультації недійсною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 01 грудня 2014 року.
Суддя (підпис) М.М. Шаповал
З оригіналом згідно
Суддя М.М. Шаповал