Копія
Справа № 822/4579/14
28 листопада 2014 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.
при секретаріДехтярук В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом прокурора Кам'янець-Подільського району в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1 про стягнення податкового боргу, -
Прокурор в інтересах позивача звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 суму податкового боргу в розмірі 25683,70 грн.
Свій позов прокурор мотивує тим, що відповідач як платник податків зобов'язаний сплачувати їх своєчасно та в повному обсязі.
За відповідачем рахується податковий борг по податку з доходів фізичних осіб та по єдиному податку в сумі 25683,70 грн.
Так як відповідач в порушення вимог закону добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, тому податковий борг необхідно стягнути з відповідача примусово в сумі 25683,70 грн., на користь позивача в рахунок погашення податкового боргу.
Прокурор в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, та подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю.
Представник позивача в судове засідання не прибув, хоча позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, та подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач в судове засідання не прибула, хоча була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрована як фізична особа-підприємець та відповідно до статтей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України встановлено, що він регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно розрахунку суми заборгованості відповідача сума податкового боргу відповідача по податку з доходів фізичних осіб становить 25084,50 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0024101703 від 18.12.2013 року, та нарахованої пені.
Згідно розрахунку розміру заборгованості сума податкового боргу відповідача по єдиному податку становить 599,20 грн., який виник на підставі невиконання грошового зобов'язання згідно несплати по ставці єдиного податку в розмірі 599,20 грн.
Згідно вимог пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Статтею 293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 31.10.2013 року, відповідачем обрано ставку єдиного податку в розмірі 10% мінімальної заробітної плати та 1-у групу платника єдиного податку.
Як встановлено судом з досліджених матеріалів, відповідач не сплатив єдиний податок на суму 599,20 грн.
Статтею 300 ПК України передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Строки сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 Податкового кодексу України.
Так як відповідач не сплатив узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до заяви про спрощену систему оподаткування, таку суму грошового зобов'язання необхідно вважати податковим боргом.
Згідно підпункту 54.3.1 пункту 54.3, пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.
Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Кам'янець-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено перевірку відповідача стосовно своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб.
За результатами даної перевірки посадовими особами позивача складено акт № 891/НОМЕР_2 від 06.12.2013 року.
Даним актом встановлено, що відповідачем занижено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у сумі 19343,96 грн., також встановлено, що відповідач порушує терміни подання податкової звітності.
На підставі вищезазначеного акту перевірки Кам'янець-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0024101703 від 18.12.2013 року, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб.
Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення № 0024101703 від 18.12.2013 року вважається врученим відповідачу 02.01.2014 року.
Згідно пунктів 56.1, 56.3 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1 пункту 56.17. статті 56 Податкового кодексу України).
Згідно підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Оскільки відповідач не скористалася своїм правом на адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення, а також оскарженням його в судовому порядку, суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) нарахованих згідно такого податкового повідомлення-рішення необхідно вважати узгодженою.
Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Строки сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 Податкового кодексу України.
Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Так як відповідач не розпочала процедуру оскарження рішення контролюючого органу і не сплатила нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, таку суму грошового зобов'язання необхідно вважати податковим боргом.
Відповідно до пунктів 59.1, 59.4, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Працівниками позивача відповідачу виставлялася податкова вимога від 08.04.2014 року № 299-25.
У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Податковий борг відповідача підтверджується копією податкової вимоги, розрахунком суми позовних вимог, копією податкового повідомлення-рішення, карткою особового рахунку відповідача.
Відповідно до пункту 87.11 ст.87 Кодексу, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Статтею 67 Конституції України визначено, що на платників податків покладено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Оскільки, відповідачем узгоджений податковий борг, який підтверджений доказами перевіреними судом не сплачений, суд вважає вимоги позивача доведеними, тому позов необхідно задовольнити.
На підставі наведеного, керуючись статтями 1, 14, 15, 16, 54, 56, 57, 58, 59,87 Податкового кодексу України, статтями 9, 11, 71, 69, 86, 159 - 163, 167 КАС України, суд-
Позов задовольнити.
Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1 (і/н НОМЕР_2) на користь Державного бюджету України податковий борг в розмірі 25683,70 грн., (двадцять п'ять тисяч шістсот вісімдесят три гривні сімдесят копійок).
В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 02.12.2014 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 02 грудня 2014 року
Суддя/підпис/В.К. Блонський
"Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський