08.12.2014 Справа № 920/1921/14
Господарський суд Сумської області у складі: головуючого - судді Рунової В.В.,
при секретарі Осокіній А.М.
За позовом: публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Юнаківка Сумського району Сумської області
про стягнення 40 321 грн. 64 коп.
від позивача - Прокопенко Н.В., довіреність № 2180-К-О від 03.07.2014 року
від відповідача - не з'явився
Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 40321 грн. 64 коп. у тому числі: 27000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 7966 грн. 25 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3168 грн. 46 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 2186 грн. 93 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи у сумі 1827 грн. 00 коп.
Представник позивача у судовому засідання підтримала вимоги, викладені в позовній заяві у повному розмірі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, вимог ухвали від 18.11.2014 року не виконав, відзив на позовну заяву не подав.
Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.
За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача та відповідача, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
11.03.2011 року відповідачем підписано заяву на відкриття поточного рахунку, відповідно до якої відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н, від 11.03.2011 року та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.
Відповідно до вказаного договору, відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов, при укладенні договорів і угод чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис", електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.
Відповідно до п. 3.2.1.1.1 Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення облікових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.
Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг".
Відповідно до п. 3.2.1.1.6 Умов, ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка і клієнта.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт у розмірі 27000 грн. 00 коп.
Розділом Умов 3.2.1.4 затверджено порядок розрахунків за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебіторського сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти у розмірі 36,00% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебіторське сальдо підлягало обнуленню.
У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4 Умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом у повному обсязі.
Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку пеню за кожний випадок порушення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А вразі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено правило, згідно якого суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України застосовуються у розмірі встановленому законом або договором.
Таким чином, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку, станом на 08.10.2014 року відповідач має заборгованість у сумі 40321 грн. 64 коп. у тому числі: 27000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 7966 грн. 25 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3168 грн. 46 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 2186 грн. 93 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу у письмовій формі.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача не погашена на день пред'явлення позову та розгляду справи судом.
Таким чином, враховуючи наведене,зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 40321 грн. 64 коп. у тому числі: 27000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 7966 грн. 25 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3168 грн. 46 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 2186 грн. 93 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно Закону України "Про судовий збір", ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по судовому збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь приватного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; код 14360570) 40321 грн. 64 коп. у тому числі: 27000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 7966 грн. 25 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3168 грн. 46 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 2186 грн. 93 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи у сумі 1827 грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 08.12.2014 року.
Суддя В.В.Рунова