"04" грудня 2014 р.Справа № 10/17-1817-2011
Колегія суддів господарського суду Одеської області у складі:
головуючого судді Шаратова Ю.А., суддів Зайцева Ю.О. та Д'яченко Т.Г., дослідивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Юг" про визнання таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Одеської області від 12.09.2011 у справі № 10/17-1817-2011,
за участю представників:
від позивача (стягувача): не з'явився;
від відповідача (боржника): Мілошевич А.С.,
встановила:
Рішенням господарського суду Одеської області від 29.08.2011 у справі №10/17-1817-2011 позов задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Юг" на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Вин Агро" 285 753,01 грн. - основного боргу, 13 224,61 грн. - пеню, 2 559,59 грн. - 3% річних, 6 706,20 грн. - суму інфляційних втрат, 3 054,14 грн. - витрат по сплаті державного мита, 233,64 грн. - витрат на ІТЗ судового процесу.
12.09.2011 господарським судом Одеської області на виконання вказаного рішення видано наказ.
ТОВ „Агро-Юг" звернулось до господарського суду Одеської області із заявою (з урахуванням заяви про уточнення вимог від 24.11.2014), про визнання таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Одеської області від 12.09.2011 у справі № 10/17-1817-2011.
Ухвалою суду від 29.10.2014 колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді Шаратова Ю.А., суддів Демешина О.А. та Зайцева Ю.О., заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Юг" від 27.10.2014 (вх. №2-4743/14) прийнято до свого провадження та призначено розгляд на 06.11.2014.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області від 06.11.2014 № 944 для розгляду справи № 10/17-1817-2011 призначено повторний автоматичний розподіл заяви для визначення складу колегії.
Ухвалою суду від 10.11.2014 колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді Шаратова Ю.А., суддів Зайцева Ю.О. та Д'яченко Т.Г., заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Юг" від 27.10.2014 (вх. №2-4743/14) прийнято до свого провадження та призначено розгляд на 24.11.2014.
Позивач (стягувач) не забезпечив явку свого повноважного представника у судове засідання, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, наявні в матеріалах справи, а також заява позивача від 25.11.2014 вих. № 25, в якій він не заперечує проти задоволення судом заяви, що розглядається /а.с. 132/.
Приймаючи до уваги, що відповідно до частини третьої статті 117 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача не є перешкодою для розгляду заяви, суд вважає за можливе розглянути заяву без участі представника стягувача ТОВ «Вин Агро».
Розглянувши та дослідивши матеріали заяви ТОВ „Агро-Юг", господарський суд дійшов наступних висновків.
Постановою ВДВС Тарутинського районного управління юстиції в Одеській області від 24.01.2012 було відкрито виконавче провадження ВП № 31017465 з виконання наказу господарського суду Одеської області від 12.09.2011 р. у справі № 10/17-1817-2011 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Юг" на користь ТОВ «Вин Агро» 311 531,19 грн. /а.с. 133/.
Між тим, за ствердженнями заявника, у нього відсутні зобов'язання перед стягувачем, яким є ТОВ «Вин Агро», оскільки ці зобов'язання є припиненими.
Як встановлено судом, ухвалою господарського суду Одеської області від 23.07.2012 було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агро-Юг" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, про що було надруковано оголошення у газеті "Голос України" від 30.08.2012 за №1161 (5411).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.08.2012 у справі № 5017/2130/2012 були визнані грошові вимоги ТОВ "Вин Агро" до ТОВ "АГРО-ЮГ" в сумі 298 306,58 грн., на підставі рішення господарського суду Одеської області від 29.08.2011 у справі №10/17-1817-2011, що складаються з основного боргу в сумі 285753,01 грн., пені в сумі 13224,61 грн., 3% річних в сумі 2559,59 грн., інфляційних в сумі 6706,20 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 3054,14 грн., витрат на ІТЗ судового процесу в сумі 233,64 грн.
Отже, до складу грошових вимог, заявлених та визнаних господарським судом Одеської області як конкурсних у справі про банкрутство ТОВ «АГРО-ЮГ» увійшли усі вимоги ТОВ «Вин Агро» до ТОВ «АГРО-ЮГ», на підставі рішення господарського суду Одеської області від 29.08.2011 у справі №10/17-1817-2011, за виключенням пені в сумі 13224,61 грн. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2012 у справі № 5017/2130/2012 затверджено реєстр кредиторських вимог до ТОВ "АГРО-ЮГ", до складу яких увійшли вимоги ТОВ "Вин Агро" в сумі 298 306,58 грн.
Вказане право вимоги ТОВ «Вин Агро» в подальшому перейшло до ПрАТ «ГРОНА» згідно договору відступлення права вимоги б/н від 12.02.2014. Внаслідок чого ухвалою суду від 25.07.2014 у справі № 5017/2130/2012 про банкрутство ТОВ «АГРО-ЮГ» було здійснено заміну кредитора з ТОВ «Вин Агро» на його правонаступника ПрАТ «ГРОНА» (із врахуванням ухвали від 01.08.2014 про виправлення описки).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.07.2014 у справі № 5017/2130/2012 (з урахуванням виправлених описок згідно ухвали суду від 01.08.2014) було затверджено мирову угоду від 19.06.2014, укладену між боржником та кредиторами ТОВ „Агро-Юг" у справі про банкрутство останнього, підписану керуючим санацією ТОВ „Агро-Юг" Блюмбергом М.І. та головою комітету кредиторів ТОВ „Агро-Юг" директором ПрАТ „Грона" Паланчук М.Я.; провадження у вказаній справі припинено, припинено процедуру санації та повноваження керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Юг" - керівника Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Юг" Блюмберг Михайла Ісааковича. Зокрема, відповідно до пункту 3.3.2 затвердженої судом мирової угоди вимоги четвертої черги, визнані ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.2012 у справі №5017/2130/2012 про банкрутство ТОВ „Агро-Юг" на загальну суму 10 233 938,62 грн., підлягають задоволенню шляхом перерахування грошових коштів із відстрочкою їх сплати до 01.01.2015 та подальшою розстрочкою їх сплати, що передбачатиме щоквартальну сплату заборгованості в період з 01.01.2015 до 31.12.2016 рівними частинами, тобто 12,5 % за кожен квартал у пропорційному вимогам кредиторів розмірі.
Згідно з частиною першою статті 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. При цьому, в силу приписів статтей 16, 35 цього Закону, у справі про банкрутство з часу обрання комітету кредиторів інтереси кредиторів представляє голова комітету кредиторів, якому і надається право підписувати мирову угоду від імені кредиторів.
Частиною другою статті 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчими документами визнаються, зокрема, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
У статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що погашеними визнаються задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до Закону вважаються погашеними.
З правового аналізу вищенаведеної правової норми вбачається, що у справі про банкрутство вимоги кредиторів є погашеними внаслідок оплати боргу, а також новації (укладання мирової угоди у справі про банкрутство).
За таких обставин та враховуючи вищенаведені законодавчі приписи, господарський суд вважає, що мирова угода затверджена господарським судом у справі про банкрутство відповідно до частини другої статті 604 Цивільного кодексу України є новацією, оскільки укладаючи таку угоду сторони визначили, що зобов'язання між тими ж сторонами з того ж самого предмету (повернення кредитної заборгованості) є припиненим, у зв'язку зі зміною їх новим зобов'язанням, які породжують інші права та обов'язки, виходячи з умов затвердженої судом мирової угоди. При цьому, мирова угода, затверджена господарським судом у справі про банкрутство, в силу приписів Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є виконавчим документом. З огляду на таке, суд вважає обґрунтованою заяву боржника про визнання судового наказу у даній справі таким, що не підлягає виконанню, оскільки зобов'язання боржника по вказаному наказу господарського суду Одеської області від 12.09.2011 є припиненими на підставі мирової угоди, затвердженої рішенням суду, що є правовою підставою для задоволення вимог боржника в цій частині.
Що стосується визнання спірного наказу таким, що не підлягає виконанню в частині пені в сумі 13224,61 грн., суд зазначає наступне.
Як вбачається з ухвали Господарського суду Одеської області від 26.12.2012, якою було затверджено реєстр кредиторських вимог до ТОВ "АГРО-ЮГ", вимоги ТОВ "Вин Агро" визнані в сумі 298 306,58 грн. та віднесені до 4 черги задоволення, натомість вимоги 6-ї черги задоволення (штрафні санкції) ТОВ «Вин Агро» не заявлялись.
Отже, ТОВ «Вин Агро» не скористалось своїм правом та не включило до складу своїх вимог суму пені в сумі 13224,61 грн., визнану рішенням господарського суду Одеської області від 29.08.2011 у справі №10/17-1817-2011.
Згідно з частинами першою та другою статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII (в редакції Закону України від 17.05.2012 № 4711-VI, чинній на час порушення провадження у справі № 5017/2130/2012) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
При цьому, положеннями частини першої статті 202 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
З огляду на вищевикладені обставини, приймаючи до уваги, що позивач в місячний термін з моменту публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Юг" не звернувся до суду із заявою про визнання його конкурсних грошових вимог в частині пені в сумі 13224,61 грн., на підставі частини другої статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII (в редакції Закону України від 17.05.2012 № 4711-VI, господарський суд дійшов висновку, що вказані грошові вимоги є погашеними.
Наведена підстава припинення грошового зобов'язання є самостійною підставою, прямо передбаченою законом, яким було врегульовано особливості правовідносин щодо боржника, відносно якого порушено провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Положення частини четвертої статті 117 Господарського процесуального кодексу України кореспондуються з положеннями пункту 4 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", яким передбачено, що визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, є підставою для закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Отже, до правовідносин, які мали місце в справі про банкрутство, норми Господарського процесуального кодексу України, зокрема, статті 117 цього Кодексу, застосовуються з урахуванням особливостей Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як спеціального нормативно-правового акта.
Відтак, з огляду на припинення зобов'язань боржника - ТОВ „Агро-Юг" за наказом господарського суду Одеської області від 12.09.2011 у справі № 10/17-1817-2011, господарський суд вважає за необхідне визнати вказаний наказ суду таким, що не підлягає виконанню.
При цьому суд також приймає до уваги той факт, що у заявах ТОВ «Вин Агро» від 25.11.2014 вих. №25 та ПрАТ «ГРОНА» від 22.11.2014 вих. №22/11 вони не заперечують проти задоволення заяви ТОВ «АГРО-ЮГ» про визнання наказу від 12.09.2011 у справі № 10/17-1817-2011 таким, що не підлягає виконанню /а.с. 136, 132/.
Керуючись статтями 115-117, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг" про визнання наказу господарського суду Одеської області від 12.09.2011 у справі № 10/17-1817-2011 таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
2. Визнати таким, що повністю не підлягає виконанню, наказ господарського суду Одеської області від 12.09.2011 у справі № 10/17-1817-2011 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» (68534, Одеська область, Тарутинський район, с. Ламбрівка, код ЄДРПОУ 20952731) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вин Агро» (65036, м. Одеса, вул. Центральний аеропорт, 7 кв. 40, код ЄДРПОУ 34253750, р/р 26001301541578 в філії «Відділення Промінвестбанку м. Одеса», МФО 328135) основного боргу в сумі 285753,01 грн. (двісті вісімдесят пять тисяч сімсот пятдесят три гривні 01 коп), пені в сумі 13224,61 грн. (тринадцять тисяч двісті двадцять чотири гривні 61 коп.) грн., 3% річних в сумі 2559,59 грн. (дві тисячі пятсот пятдесят девять гривень 59 коп.) грн., інфляційні в сумі 6706,20 грн. (шість тисяч сімсот шість гривень 20 коп.), витрат по сплаті державного мита в сумі 3054,14 грн. (три тисячі пятдесят чотири гривені 14 коп.) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 233,64 грн. (двісті тридцять три гривні 64 коп.) грн.
Дана ухвала набирає законної сили 04.12.2014.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в строки передбачені статтею 93 ГПК України.
Головуючий Ю.А. Шаратов
Суддя Ю.О. Зайцев
Суддя Т.Г. Д'яченко