ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/23252/14 01.12.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агенство "Краш"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід"
про стягнення 17 249,93 грн.
Суддя Лиськов М.О.
Представники :
Від позивача Суворов М.О (дов. від 03.11.2014)
Від відповідача не з'явився
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому 01.12.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
24.10.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агенство "Краш" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід" (надалі - відповідач) про стягнення 17 249,93 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов'язання у частині внесення плати за надані послуги, відповідно до договору № 806/6, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у розмірі 17 249,93 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/23252/14, розгляд справи призначено на 12.11.2014.
07.11.2014 через канцелярію суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення.
Представники сторін в судове засідання, призначене на 12.11.2014, не з'явились, однак через канцелярію суду подали клопотання про відкладення розгляду справи.
12.11.2014 ухвалою суду відповідно до пункту 1, 2 частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відклав розгляд справи на 01.12.2014
В судове засідання, призначене на 01.12.2014, представник Позивача з'явився та надав пояснення.
В судове засідання, призначене на 01.12.2014, представник Відповідача не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд відмовив в задоволенні вказаного клопотання, так як підприємство не обмежено в праві мати декількох представників, а дії Відповідача розцінюються судом як такі, що спрямовані на затягування судового розгляду справи.
Оскільки про час та місце судового засідання Відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
03.08.2014 між Позивачем (надалі - Виконавець) та Відповідачем (далі по тексту - Замовник) (разом - Сторони), було укладено договір про надання послуг № 806/6 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг).
Відповідно до п. 1.2 Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по проведенню рекламної компанії, надання звіту і виконанню комплексу робіт по розміщенню рекламних зображень Замовника (рекламних плакатів) на спеціальних конструкціях, розташованих згідно адресної програми і в строки, що визначається Додатками.
За своєю правовою природою вказаний Договір, є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 4.2Протягом 5 робочих днів Замовник зобов'язується підписати Акт про виконання робіт або надати Виконавцю обґрунтовану відмову.
Однак, відповідач в порушення умов договору, не виконав основного обов'язку за Договором, плату за надані послуги не вніс, в результаті чого виникла заборгованість яка, за розрахунками позивача, складає 11 340 грн., що підтверджується актами надання послуг (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність будь-яких доказів щодо оплати заборгованості за Договором, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за Договором № 806/6 в сумі 11 340 грн.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі11 340 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати послуг, у відповідності до п. 4.2 Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 11 340 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3 426,96 грн. пені в розмірі подвійної ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення, відповідно до п. 3.2.6 Договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Суд не погоджується з періодом нарахування пені Позивачем, так як договором не передбачено збільшення періоду нарахування пені, а відповідно до ст.. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Окрім того Позивач вважає початком нарахування пені заборгованістю 7 560 грн. з 11.10.2012, а в сумі 3 780 грн. з 02.11.2012. Разом з тим, відповідно до п. 6.1 Договору встановлено , що оплата має бути здійснена Відповідачем протягом 5 робочих днів з дня виставлення рахунків-фактури. Отже за рахунком-фактури на суму 7 560 грн. від 11.10.2012 прострочення почалось з 19.10.2014, а за рахунком-фактури на суму 3 780 грн. від 01.11.2012 прострочення почалось з 09.11.2014
Таким чином суд здійснив перерахунок пені.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
756019.10.2012 - 22.04.20131867.5000 %0.041 %*576.30
378009.11.2012 - 13.05.20131867.5000 %0.041 %*288.15
Таким чином, загальна сума пені за договором складає 864,45 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 685,99 грн. та інфляційні втрати в сумі 1 793, 98 за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд вважає задовольнити вказані вимоги, щодо стягнення 3% річних у розмірі 685,99 грн. та інфляційні втрат в сумі 1 793, 98
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід" (03057, м. Київ, вулиця Смоленська, будинок 31-33; ідентифікаційний код: 36158057) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агенство "Краш" (01034, м. Київ, вулиця Прорізна, будинок 16/2; ідентифікаційний код 21682506) 11 340 (одинадцять тисяч триста сорок) грн. 00 коп. - основного боргу, 864 (вісімсот шістдесят чотири) грн. 45 коп. - пені, 685 (шістсот вісімдесят п'ять) грн. 99 коп. - 3 % річних, 1 793 (одна тисяча сімсот дев'яносто три) грн. 98 коп. - інфляційне збільшення та 1 555 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 33 коп. - суму судового збору.
3. В частині стягнення пені в сумі 2 565,51 грн. - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення направити сторонам.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 05.12.2014
Суддя М.О. Лиськов