ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/24992/14 03.12.14
За позовом Дочірнього підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капромбуд»
про стягнення 14 496 970,86 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: Кишенчук А.В. - довіреність №154 від 13.05.2014 року;
від відповідача: не з'явилися;
Обставини справи :
Дочірнє підприємство «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капромбуд» про стягнення 14 496 970,86 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості наданих позивачем послуг згідно умов Договору №04/11 про закупівлю послуг від 02.11.2012 року, Договору №15/11 про закупівлю послуг від 02.11.2012 року, Договору №16/11 про закупівлю послуг від 02.11.2012 року, Договору №17/11 про закупівлю послуг від 02.11.2012 року, Договору №23/11 про закупівлю послуг від 02.11.2012 року, Договору №24/11 про закупівлю послуг від 02.11.2012 року, Договору №22/11 про закупівлю послуг від 20.11.2012 року.
З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 11 442 575,00 грн. - основного боргу, 701 474,39 грн. - пені, 1 891 143,03 грн. - інфляційних втрат, 461 778,44 грн. - 3% річних.
Ухвалою від 14.11.2014 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 03.12.2014 року.
В судове засідання 03.12.2014 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на особі на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Провадження у справі порушено ухвалою від 14.11.2014 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.
Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 03.12.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 03.12.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
Між Дочірнім підприємством «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі по тексту - позивач, виконавець, ДП «Укрнафтогаз») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капромбуд» (далі по тексту - відповідач, замовник, ТОВ «Капромбуд») укладено ряд договорів про закупівлю послуг (далі по тексту - Договори), а саме:
- Договір №04/11 про закупівлю послуг від 02.11.2012 року (далі по тексту - Договір №04/11);
- Договір №15/11 про закупівлю послуг від 02.11.2012 року (далі по тексту - Договір №15/11);
- Договір №16/11 про закупівлю послуг від 02.11.2012 року (далі по тексту - Договір №16/11);
- Договір №17/11 про закупівлю послуг від 02.11.2012 року (далі по тексту - Договір №17/11);
- Договір №23/11 про закупівлю послуг від 02.11.2012 року (далі по тексту - Договір №23/11);
- Договір №24/11 про закупівлю послуг від 02.11.2012 року (далі по тексту - Договір №24/11);
- Договір №22/11 про закупівлю послуг від 20.11.2012 року (далі по тексту - Договір №22/11)
Відповідно до п. 1.1. Договорів, виконавець зобов'язався у 2012-2013 роках надати замовнику послуги, а замовник прийняти і оплатити такі послуги.
Згідно з п. 1.2. Договору №04/11, найменування послуг: детальна обробка та параметричний аналіз сейсмічних даних 3D на Стельмахівській площі.
Відповідно до п. 3.1. Договору №04/11, ціна Договору становить 3 498 750,00 грн., крім того ПДВ - 699 750,00 грн., всього 4 198 500,00 грн. відповідно до протоколу погодження договірної ціни на надання послуг (Додаток №3 до Договору).
Згідно з п. 1.2. Договору №15/11, найменування послуг: розробка напрямків нарощування ресурсної бази Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на основі аналізу результатів геологорозвідувальних робіт в Західному нафтогазоносному регіоні України на 2013 рік.
Відповідно до п. 3.1. Договору №15/11, ціна Договору становить 3 769 375,00 грн., крім того ПДВ - 753 875,00 грн., всього 4 523 250,00 грн. відповідно до протоколу погодження договірної ціни на надання послуг (Додаток №3 до Договору).
Згідно з п. 1.2. Договору №16/11, найменування послуг: експертна оцінка нафтогазоносності до глибокого буріння об'єктів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Відповідно до п. 3.1. Договору №16/11, ціна Договору становить 3 289 791,67 грн., крім того ПДВ - 657 958,33 грн., всього 3 947 750,00 грн. відповідно до протоколу погодження договірної ціни на надання послуг (Додаток №3 до Договору).
Згідно з п. 1.2. Договору №17/11, найменування послуг: рекомендації з техніко-технологічних заходів щодо покращення ДПР родовища на шельфі Чорного моря.
Відповідно до п. 3.1. Договору №17/11, ціна Договору становить 1 915 416,67 грн., крім того ПДВ - 383 083,33 грн., всього 2 298 500,00 грн. відповідно до протоколу погодження договірної ціни на надання послуг (Додаток №3 до Договору).
Згідно з п. 1.2. Договору №23/11, найменування послуг: інформаційне обслуговування архіву геолого-геофізичної інформації Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Відповідно до п. 3.1. Договору №23/11, ціна Договору становить 3 746 458,33 грн., крім того ПДВ - 749 291,67 грн., всього 4 495 750,00 грн. відповідно до протоколу погодження договірної ціни на надання послуг (Додаток №3 до Договору).
Згідно з п. 1.2. Договору №24/11, найменування послуг: наповнення архіву первинної геолого-геофізичної інформації Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Відповідно до п. 3.1. Договору №24/11, ціна Договору становить 3 331 041,67 грн., крім того ПДВ - 666 208,33 грн., всього 3 997 250,00 грн. відповідно до протоколу погодження договірної ціни на надання послуг (Додаток №3 до Договору).
Згідно з п. 1.2. Договору №22/11, найменування послуг: аналіз та узагальнення результатів аналітичних досліджень сланцевих порід в Східному та Південному регіонах України.
Відповідно до п. 3.1. Договору №22/11, ціна Договору становить 7 497 916,67 грн., крім того ПДВ - 1 499 583,33 грн., всього 8 997 500,00 грн. відповідно до протоколу погодження договірної ціни на надання послуг (Додаток №3 до Договору).
Згідно з п. 6.1.1. Договорі, замовник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі оплачувати надані послуги.
На виконання умов Договорів позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги, що підтверджується підписаними між сторонами Актами здачі-приймання послуг, а саме:
- №2 від 21.06.2013 року за договором №04/11, сума до перерахування за цим актом 779 947,50 грн.;
- №2 від 21.06.2013 року за договором №15/11, сума до перерахування за цим актом 1 987 000,00 грн.;
- №2 від 21.06.2013 року за договором №16/11, сума до перерахування за цим актом 479 325,00 грн.;
- №2 від 21.06.2013 року за договором №17/11, сума до перерахування за цим актом 1 271 000,00 грн.;
- №2 від 21.06.2013 року за договором №23/11, сума до перерахування за цим актом 2 244 125,00 грн.;
- №2 від 21.06.2013 року за договором №24/11, сума до перерахування за цим актом 1 994 875,00 грн.;
- №1 від 31.05.2013 року за договором №22/11, сума до перерахування за цим актом 2 686 302,50 грн.;
Згідно з вищевказаними актами позивачем надано, а відповідачем прийнято, без жодних зауважень, послуги на загальну суму 11 442 575,00 грн.
Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти внесення плати за отримані послуги відповідно до умов Договорі, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 11 442 575,00 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодного доказу.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві послуги за відповідну плату згідно умов Договорів, а відповідач в порушення умов Договорів не сплатив на користь позивача плату за отримані послуги в розмірі 11 442 575,00 грн.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 11 442 575,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 7.3. Договорів просить суд стягнути з відповідача пеню, які за розрахунками позивача становить 701 474,39 грн.
Згідно з п. 7.3. Договору №04/11, за порушення строку оплати наданих послуг Замовник сплачує на користь Виконавця пеню у розмірі 0,001 відсотка від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше 0,01 відсотка від несвоєчасно сплаченої вартості послуг.
Відповідно до пунктів 7.3. Договорів (№15/11, №16/11, №17/11, №23/11, №24/11), за порушення строку оплати наданих послуг Замовник сплачує на користь Виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від несвоєчасної сплаченої суми за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).
Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 701 474,39 грн., нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.
Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 891 143,03 грн. - інфляційних втрат, 461 778,44 грн. - 3% річних.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Згідно з п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 1 891 143,03 грн. - інфляційних втрат, 461 778,44 грн. - 3% річних, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Капромбуд» (03058, м. Київ, ВУЛИЦЯ ГАРМАТНА, будинок 39-В, офіс 5, код ЄДРПОУ 37982640) на користь Дочірнього підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, ВУЛИЦЯ КИЇВСЬКА, будинок 8, код ЄДРПОУ 32710871) 11 442 575 (одинадцять мільйонів чотириста сорок дві тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. - основного боргу, 701 474 (сімсот одну тисячу чотириста сімдесят чотири) грн. 39 коп. - пені, 1 891 143 (один мільйон вісімсот дев'яносто одну тисячу сто сорок три) грн. 03 коп. - інфляційних втрат, 461 778 (чотириста шістдесят одну тисячу сімсот сімдесят вісім) грн. 44 коп. - 3% річних.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Капромбуд» (03058, м. Київ, ВУЛИЦЯ ГАРМАТНА, будинок 39-В, офіс 5, код ЄДРПОУ 37982640) на користь Державного бюджету України 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. - судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Якименко М.М.
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 04.12.2014 року.