Справа № 815/6775/14
04 грудня 2014 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного Управління ДМС України в Одеській області про визнання незаконним та скасування рішення,-
01 грудня 2014 року до суду надійшов адміністративний позов до ОСОБА_1 до Головного Управління ДМС України в Одеській області про визнання незаконним та скасування рішення від 29.05.2014 року № 35 про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем громадянина Гвінеї ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.
Таким чином, беручи до уваги нормативне регулювання спірних правовідносин, строк на оскарження рішення від 29.05.2014 року № 35 про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем громадянина Гвінеї ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, яким позивачу відмовлено в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, сплинув через п'ять робочих днів з моменту, коли позивач отримав повідомлення про відмову, тобто, дізнався про порушення своїх прав.
Згідно бази даних "Діловодство спеціалізованого суду", позивач - ОСОБА_1 05 червня 2014 року вже звертався до Одеського окружного адміністративного суду з тотожнім адміністративним позовом до Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області про визнання незаконним та скасування рішення від 29.05.2014 року № 35 про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем громадянина Гвінеї ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, та ухвалою суду від 27 серпня 2014 року, постановленою за наслідками розгляду справи № 815/3343/14, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 155 КАС України у зв'язку із повторною неявкою позивача до суду.
Тобто, як вбачається з викладеного, станом на 05.06.2014 року позивачем вже було отримано рішення від 29.05.2014 року № 35 про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем громадянина Гвінеї ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, яке, в свою чергу ним оскаржено 05.06.2014 року в судовому порядку.
Суд зазначає, що відповідно до положень, передбачених ч. 1, 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно бази даних "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що позивач не скористався своїм правом на оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року в адміністративній справі №815/3343/14.
Таким чином, судом встановлено, що позивач про спірне рішення був обізнаний щонайменш станом на 05.06.2014 року, звернувшись до Одеського окружного адміністративного суду з аналогічним адміністративним позовом.
Проте, позивачем не зазначається та з матеріалів справи не вбачається обставин, що заважали б позивачу та могли бути об'єктивними перешкодами для звернення до Одеського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів у передбачений законом строк.
Суд враховує, що тривалість і правила обчислення строку звернення до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку. Строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку.
При цьому тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов. Відповідно тривалість строку звернення до адміністративного суду не залежить від того, коли було фактично пред'явлено позов.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справа "Ілхан проти Туреччини" (№ 22277/93 від 27.06.2000 року § 59).
Разом із тим, суд враховує суттєве порушення позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, що суперечить принципу стабільності існуючих правових відносин, необхідністю додержання якого й зумовлено існування строків звернення до адміністративного суду в адміністративному судочинстві. При цьому, у своєму позову позивач не навів жодних мотивів та причин, через які такий строк ним порушено.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
В свою чергу, позивач не навів у своїй позовній заяві жодних обставин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк, а отже судом не вбачається підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Отже, враховуючи те, що позивачем пропущений строк звернення до суду та будь-яких ґрунтовних обставин та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не зазначено та не надано, що унеможливлює визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд доходить висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, як такої, що подана після закінчення строків, установлених законом для звернення до суду.
Також, суд вважає необхідним роз'яснити позивачу, що згідно ч.3 ст.155 КАС України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
За викладених обставин, позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 99, ст.100, ст.165 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління ДМС України в Одеській області про визнання незаконним та скасування рішення, - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя: В.В.Андрухів