11 листопада 2014 року Житомир справа № 806/4930/14
категорія 8.3.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Токаревої М.С.,
за участі секретаря Смолінської І.П.,
за участі представників позивача та відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення , визнання податкової декларації такою, що подана у момент її фактичного отримання та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" звернулося до суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області та просить визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання податковою звітністю податкової декларації ТОВ "Житомир-Петрол" з податку на додану вартість за вересень 2014 року; визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 23.10014 року № 35647/10/18-03, яким податкову декларацію ТОВ "Житомир-Петрол" з податку на додану вартість за вересень 2014 року не визнано податковою звітністю; визнати податкову декларацію ТОВ "Житомир-Петрол" з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками такою, що подана у момент фактичного її отримання Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області, тобто 20.10.2014 року; зобов'язати Житомирську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області відобразити показники (дані) податкову декларацію ТОВ "Житомир-Петрол" з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ТОВ "Житомир-Петрол".
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 24.10.2014 року товариством отримано рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 23.09.2014 року № 35647/10/18-03, яким податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року не визнано податковою звітністю в зв'язку з порушенням п.48.3 ст.48 та п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України, а саме: вказано недостовірний обов'язковий реквізит - дата подання звітності. Такий висновок не відповідає дійсності, а відмова податкового органу у прийнятті декларації є неправомірною, оскільки вказану податкову декларацію з додатками було оформлено відповідно до вимог законодавства та подано до Житомирської ОДПІ як особисто 20.10.2014 року, так і в електронному вигляді. Отже як дії, так і рішення податкового органу є протиправними. Крім того, у випадку неправомірної відмови контролюючим органом у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання таким органом, тобто цим днем необхідно вважати 20.10.2014 року. Також методичними рекомендаціями щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України № 516 від 14.06.2012 року встановлено, що за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється та вважається прийнятою, обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, з огляду на що необхідно зобов'язати Житомирську ОДПІ відобразити показники податкової декларації за вересень 2014 року в електронній базі, в тому числі в картці особового рахунку товариства.
Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позов з підстав, зазначених у ньому.
Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав викладених у письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Встановлено, що Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області рішенням від 23.10.2014 року № 35647/10/18-03 подану ТОВ "Житомир-Петрол" податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року не визнано податковою звітністю, оскільки декларація не містить обов'язкового реквізиту - вказано недостовірний обов'язків реквізит - дата подання звітності.
Податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року було подано позивачем до контролюючого органу в електронному вигляді 20.10.2014 року та особисто в цей же день, що вбачається з квитанцій та титульного аркуша декларації відповідно.
Також з квитанцій № 1 вбачається, що для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті .
Відповідно до п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:
тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;
звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);
повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;
код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;
дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);
ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;
підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
За змістом норми п.49.8 ПКУ, під час прийняття податкової декларації контролюючий орган, в якому перебуває на обліку платник податків, перевіряє лише наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, а прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.
Згідно п.2 Розділу 3 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів на вибір платника податків:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Подання податкової звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі здійснюється відповідно до порядку підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (п.10 розділу 3).
З метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, платник податків укладає з органом ДПС договір про визнання електронних документів та отримує безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді, що передбачено розділом 3 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року N 233.
Податкова звітність, надана платником або його представником (у паперовому вигляді, поштою, засобами електронного зв'язку) та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 глави 2 розділу II Кодексу, вважається неподаною, про що платник повідомляється у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 глави 2 розділу II Кодексу (пункти 22,23 Наказу № 678).
Згідно п.49.11 ПКУ, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Підпунктом 49.12.2 пункту 49.12 ст.49 ПКУ передбачено, що у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
Таким чином, письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації в розумінні норм Податкового кодексу України є рішенням, яке підлягає оскарженню, тому посилання податкового органу на те, що оскаржуване повідомлення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а отже і немає підстав для його оскарження, є безпідставним.
Згідно п.4 розділу 2 Інструкції від 10.04.2008 року N 233, податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб)), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.
Слід зазначити, що дійсно у податковій звітності позивача за вересень 2014 року датою її подання зазначено 17.09.2014 року, однак, як видно із досліджених судом листів, наявних у матеріалах справи як підприємства, від 18.09.2014 року №220, від 03.10.2014 року №235, так і контролюючого органу від 15.10.2014 року №34524/10/06-25-15-01, від 16.10.2014 року №34948/10/06-25-18 підприємство з 18.09.2014 року було позбавлене можливості подавати до Житомирської ОДПІ електронні документи засобами телекомунікаційного зв'язку внаслідок технічних недоліків в роботі «Архіву податкової звітності».
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що у позивача відсутній діючий договір «Про визнання електронних документів», оскільки, у квитанціях щодо неприйняття податкової звітності ТОВ "Житомир-Петрол" вказано, що можливо відсутній договір з МДЗУ, крім того, представник відповідача вказує, що у позовних вимогах позивачем не спростовується факт відсутності такого договору, зважаючи на наступне.
Судом з'ясовано, що договір № 280420141 від 28.04.2014 року про визнання електронних документів на момент подання декларації в електронному вигляді 20.09.2014 року був чинним, що підтверджується листами самого відповідача від 15.10.2014 року №34524/10/06-25-15-01, від 16.10.2014 року №34948/10/06-25-18 у яких відсутнє жодне посилання на те, що вказаний договір є нечинним, оскільки причиною неприйняття податкових документів вказано технічні недоліки в роботі «Архіву податкової звітності».
Зважаючи, що у квитанціях №1 від 20.10.2014 року підставою для неприйняття документів зазначено: "для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті, можливо відсутній договір з МДЗУ", що за наявності діючого договору, свідчить про необґрунтованість такої відмови.
Отже, за наявності належним чином заповненої декларації, діючого договору про визнання електронних документів, відповідач був зобов'язаний прийняти декларацію позивача та визнати її податковою звітністю.
Крім того, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, відповідачем було прийнято в порядку електронної звітності податкову декларацію, подану товариством за попередні звітні періоди, зокрема за травень 2014 року .
Отже, враховуючи наведені обставини та те, що декларація з податку на додану вартість за вересень 2014 року визнана судом такою, яка належним чином заповнена із зазначенням всіх необхідних реквізитів, відмова Житомирської податкової інспекції у прийнятті вказаного документу є протиправною.
Разом з цим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Житомирської ОДПІ щодо невизнання податкової звітності податкової декларації ТОВ "Житомир-Петрол" з податку на додану вартість за вересень 2014 року, з огляду на наступне.
Слід зазначити, що вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії - у даному випадку рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 23.10014 року № 35647/10/18-03 про невизнання податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" з податку на додану вартість за вересень 2014 року податковою звітністю. Саме воно мають вплив на його права та інтереси.
Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений шляхом скасування спірного рішення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття рішення про невизнання податковою звітністю податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" з податку на додану вартість за вересень 2014 року, відтак відповідач при прийнятті спірного рішення діяв у спосіб, що не передбачений положеннями ПК України, що є правовою підставою для його скасування, і позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими.
Щодо позовної вимоги про визнання податкової декларації ТОВ "Житомир-Петрол" з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками такою, що подана у момент фактичного її отримання Житомирською ОДПІ, тобто 20 вересня 2014 р., суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 49.13 статті 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
Оскільки судом встановлено факт неправомірної відмови контролюючим у прийнятті декларації за вересень 2014 року, а її фактичне прийняття відбулось 20 вересня 2014 р. що вбачається з титульного аркуша декларації із позначкою "Отримано Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області 20.09.2014", тому суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про визнання декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками такою, що подана у момент фактичного її отримання Житомирською ОДПІ, тобто 20 вересня 2014 р. та задовольняє її.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача зобов'язання Житомирську ОДПІ відобразити показники (дані) податкової декларації ТОВ "Житомир-Петрол" з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ТОВ "Житомир-Петрол", з огляду на слідуюче.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність встановленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Отже, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Відтак, вказана вимога суперечить повноваженням адміністративного суду.
На підставі вищевикладеного адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" задовольнити частково.
Визнати відмову Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 35647/10/18-03 від 23 жовтня 2014 року щодо невизнання податкової звітності податкової декларації ТОВ "Житомир-Петрол" з податку на додану вартість за вересень 2014 року протиправною.
Визнати податкову декларацію ТОВ "Житомир-Петрол" з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками такою, що подана у момент фактичного її отримання Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області, тобто 20 жовтня 2014 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя М.С. Токарева
Повний текст постанови виготовлено: 18 листопада 2014 р.