02 грудня 2014 року 810/3026/14
приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,
час прийняття постанови : 13 год. 13 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лиска І.Г.
при секретарі: Васковець М.С.
за участю представника позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо винесення Постанови про накладення штрафних санкцій №269р від 17 грудня 2013 року та скасування Постанови про накладення штрафних санкцій №269р від 17.12.2013 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем під час здійснення перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів були порушенні норми чинного законодавства, оскільки були відсутні підстави для проведення перевірки, а порушення, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсним обставинам справи. Посадовими особами відповідача неналежним чином досліджено продукцію підприємства, у тому числі упаковку, супровідну документацію, на якій розміщено етикетку із зображенням національного знаку відповідності, у зв'язку з чим відповідач дійшов помилкового висновку про відсутність національного знаку відповідності на продукції та невідповідність технічним регламентам. Як стверджує позивач, вся продукція відображена в Акті перевірки у повній мірі забезпечена належним маркуванням із зображенням національного знаку відповідності. Крім того, позивач зазначив, що по аналогічним перевіркам ТОВ "ДІЄСА" постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2014 у справі № 826/18856/13-а визнано протиправними і скасовано згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів і направлення на проведення перевірок, визнано протиправними дії посадових осіб інспекції щодо проведення виїзних позапланових перевірок на підставі звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва від 26.11.2013 № 405/01-01. Таким чином, на думку позивача, дії відповідача щодо винесення постанови про накладення штрафних санкцій №269р від 17 грудня 2013 року є протиправними, а спірна постанова підлягають скасуванню.
Представник позивача Загорець Т.О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд позов задовольнити, підтвердила обставини. викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях до позову.
Відповідач повідомлений судом належним чином про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать дані наявної в матеріалах справи повідомлення про судове рішення та виклик до суду з підтвердженням про її розміщення на офіційному веб-порталі "Судова влада України" в розділі оголошень Київського окружного адміністративного суду .
Від відповідача до суду будь-яких заяв, клопотань, заперечень на позовну заяву не надходило.
Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З огляду на приписи вказаної статті, розгляд справи здійснюється у відсутності представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області з 04.12.2013 року по 05.12.2013 року проведено перевірку характеристик продукції в магазині «Ельдорадо», який належить ТОВ "Технополіс - 1" за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 204 б, за результатами якої складено Акт перевірки характеристик продукції від 04.12.2013р. № 02/294 (далі - Акт перевірки).
Перевірка проведена на підставі згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 03.12.2013 № 5570-2-7/6, направлення на проведення перевірки від 04.12.2013 № 02/376, що було видане на підставі звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району міста Києва від 26.11.2013 № 405/01-01, від 28.11.2013 № 406/01-01.
В Акті перевірки встановлено порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 № 1149 "Про затвердження Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання", Постанови Кабінету міністрів України від 29.07.2009 року №785 «Про затвердження Технічного регламенту електромагнітної сумісності обладнання», а саме: розповсюдження 6 найменувань продукції без Національного знаку відповідності , нанесеного згідно з правилами , затвердженими Постановою КМУ від 29.11.2001 року №1599, який повинен бути нанесений на апаратуру або на табличку з технічними даними. Крім того, встановлено , що кожна одиниця повинна супроводжуватись інформацією про найменування та адресу виробника і, якщо він не є резидентом України, - найменування та адресу уповноваженого представника, а у разі , коли уповноважений представник відсутній - найменування та адресу імпортера, що виконано не було.
На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від №02/257 від 19.12.2013р., відповідно до якого обмежено надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами і тимчасової заборони надання продукції на ринку.
Позивачем, 24.12.2013 року надано відповідачу засобами поштового зв'язку Повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
На підставі направлення №02/23 від « 20» січня 2014 року відповідачем була проведена перевірка стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних корегувальних) заходів, та 20.01.2014 року складено Акт перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №02/23, в якому відповідачем зазначено, що ступінь виконання рішення - повне результативне.
На підставі Акта перевірки від 04.12.2013 року №02/294 відповідачем прийнято Постанову про накладення штрафних санкцій від 17 грудня 2013 року №269р, відповідно до якої позивачу визначено штраф у сумі 11900 грн.
Вважаючи дії посадових осіб Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області щодо прийняття постанови про накладення фінансових санкцій, а також не погоджуючись із постановою про накладення штрафних санкцій позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У силу положень статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як передбачено у пункті 3 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 465/2011 основними завданнями Держспоживінспекції України є реалізація державної політики у сферах: державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері; державного ринкового нагляду; державного нагляду за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил.
Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів; здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності; здійснює у межах своєї компетенції державний нагляд за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил (пункт 4 вказаного Положення).
Наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 9 листопада 2011 року № 206 затверджено Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яким передбачено, що такі інспекції є територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, а їх завдання - реалізація повноважень Держспоживінспекції України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Також закріплено, що інспекції мають право накладати відповідно до законодавства адміністративні стягнення та застосовувати адміністративно-господарські санкції, застосовувати фінансові санкції до суб'єктів господарювання.
За нормами пункту 4 частини першої статті 11 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).
Заходами ринкового нагляду є, у тому числі, і перевірки характеристик продукції (пункт 1 частини першої статті 22 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції").
Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (частини третя, п'ята статті 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції").
За правилами частини першої статті 25 цього ж Закону органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її виробників: якщо за результатами перевірки характеристик продукції у її розповсюджувача є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції; за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про введення в обіг продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, які можуть завдати такої шкоди (із зазначенням суб'єкта введення в обіг такої продукції, документального підтвердження завдання такої шкоди, опису відповідного недоліку тощо), а також інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано; у разі одержання за допомогою системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, або в інший спосіб від уповноважених органів інших держав інформації про продукцію, що становить серйозний ризик, якщо її виробник ідентифікований та є резидентом України.
У силу положень частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
За змістом статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Згідно із частиною третьою статті 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежне застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
За нормами пункту 7 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 року №1149 перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.
Як закріплено у пункті 10 цього ж Технічного регламенту національний знак відповідності має відповідати вимогам, наведеним у додатку 4 до цього Технічного регламенту. Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність.
Як передбачено у згаданому додатку 4 зображення національного знака відповідності низьковольтного електричного обладнання має відповідати опису, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності".
Як визначено у пункті 5 Правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599, знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.
Відповідно до п.24-28 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання №785, затвердженого постановою КМУ від 29.07.2009, на апаратуру чи обладнання, оцінка відповідності якої була проведена з дотриманням вимог пунктів 13 - 15 цього Технічного регламенту, повинно бути нанесено маркування національним знаком відповідності.
Маркування національним знаком відповідності наносить виробник або його уповноважений представник - резидент.
Якщо виробник не є резидентом і відсутній його уповноважений представник - резидент, маркування національним знаком відповідності наносить постачальник - резидент, який відповідає за введення в обіг апаратури чи обладнання."
У відповідності із пунктом 2 частини другої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За правилами пункту 1 частини третьої цієї ж статті до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відносно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття постанови про накладення штрафних санкцій слід зазначити, що прийняття постанови про накладення санкцій за результатами перевірки у випадку виявлення порушень є правом відповідача, як органу, який відповідно до законодавства здійснює контрольно-наглядові функції у сфері захисту прав споживачів, тому підстави для їх задоволення відсутні.
Що стосується позовної вимоги про скасування постанови про накладення штрафних санкцій від 17 грудня 2013 року №269р суд зазначає наступне.
Як вбачається з постанови від 17.12.2013 року № 269р. про накладення штрафних санкцій вона прийнята на підставі Акта перевірки від 04.12.2013 № 02/294 , в якому встановлено невідповідність товарів вимогам пункту 17 19, пункту 24 ТР з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 № 785 і пункту 7, пункту 10 ТР безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 № 1149, а саме
- Плита комбінована ВЕКО модель СSE 52110 GW,
- Варильна поверхня електрична HANSA (залежний комплект) , модель ВСС166136077,
- Варильна поверхня електрична PYRAMIDA модель F9EA 640/0,
- Мережевий фільтр Belkin , модель F9Е400 ENIM 1 м. 4 розетки,
- Чайник електричний MIRTA, модель КТТ 328,
- Чайник електричний MIRTA, модель КТТ 123
Постанова від 04.12.2013 № 02/294 прийнята у зв'язку з порушенням позивачем вимог пункту другого частини другої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" - введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам Технічних регламентів та п. 1 ч.3 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" - розповсюдження продукції без Національного знаку відповідності. Якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції ( вчинене повторно)
Судом у судовому засіданні встановлено, що вся продукція, яка занесена до Акту у повній мірі забезпечена належним маркуванням з зображенням національного знаку відповідності та іншою необхідною інформацією. Продукція повністю відповідає технічним регламентам та законодавству про загальну безпечність нехарчової продукції.
На підтвердження даного факту ТОВ "Технополіс-1" надано суду докази щодо маркування товарів національними знаками відповідності та декларації про відповідність товарів.
Під час судового розгляду представник позивача проти висновків Акта перевірки заперечував і пояснив, що товари, описані в акті перевірки відповідають технічним регламентам, про що свідчать сертифікати відповідності і декларації про відповідність продукції вимогам технічних регламентів на товари, які вказані в Акті перевірки, які містяться в матеріалах справи.
Крім того, представник позивача надав суду копії договорів поставки товарів, копії специфікацій на товари, що поставлялись, копії видаткових накладних на товари, які зазначені в Акті перевірки.
У свою чергу, відповідач не надав суду будь-яких доказів, які б спростовували твердження позивача і надані ним документи, та не надано докази, які підтверджують, що порушення були вчинені позивачем повторно.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене і з огляду на те, що відповідач не надав суду будь-яких доказів, які б спростовували твердження позивача, суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про накладення штрафних санкцій №269р від 17 грудня 2013 року.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про накладення штрафних санкцій №269р від 17 грудня 2013 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" сплачений ним судовий збір у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Лиска І.Г.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 грудня 2014 р.