19 листопада 2014 р. справа № 804/16160/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудника С.В.
при секретарі судового засідання Крюкової О.В.
представник позивача не прибув
представник відповідача не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авальбудсервіс" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, та зобов'язання вчинити певні дії, -
02 жовтня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авальбудсервіс» (далі - ТОВ «Авальбудсервіс», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Кіровському районі, відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії ДПІ у Кіровському районі з невизнання як податкової звітності декларації з податку на додану вартість ПП «Авальбудсервіс» за серпень 2014 року;
- зобов'язати ДПІ у Кіровському районі прийняти податкову декларацію ТОВ "Авальбудсервіс" з податку на додану вартість за серпень 2014 року з додатками датою її фактичного отримання, а саме 10.09.2014 року (а.с. 3-6).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.09.2014 року позивачем було подано, шляхом направлення кур'єрською доставкою податкову звітність у вигляді декларації з податку на додану вартість з додатками за серпень 2014 року. 15.09.2014 року відповідачем було прийнято рішення, оформлене листом, про невизнання податкової звітності, а саме, відмову у прийнятті податкової декларації за період серпень 2014 року, зазначивши в якості причини неприйняття заповнення всупереч затвердженого порядку. Позивач вважає оскаржуване рішення таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки подана ТОВ «Авальбудсервіс» декларація містила всі необхідні реквізити, передбачені п. 48.3 ст. 48 ПК України. Податкова декларація з податку на додану вартість за звітний період «серпень 2014 року» заповнена та подана до контролюючого органу із дотриманням вимог чинного законодавства, відповідно до встановленої форми, підписана відповідною посадовою особою, скріплена печаткою та містить в собі всі обов'язкові реквізити, наявність яких передбачена ст. 48 Податкового кодексу України, в тому числі і найменування контролюючого органу, до якого подається звітність.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2014 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні ( а.с. 1).
У судове засідання 19.11.2014 р. представник позивача та представник відповідача не прибули.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 56).
Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 57). Також, представником відповідача були наданні суду письмові заперечення проти адміністративного позову (а.с. 58-59) з наступним обґрунтуванням. Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПК України не вважається податковою декларацією, податкова декларація з ПДВ за серпень 2014 року ТОВ «Авальбудсервіс» була не визнана як податкова, про що в адресу підприємства була направлено лист-повідомлення № 158-13/10/04-65-18-02-58 від 15.09.2014 року. В запереченнях відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві т позицію відповідача, викладену у письмових запереченнях, дослідивши всі матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ТОВ «Авальбудсервіс» (код ЄДРПОУ 38299956) перебуває на обліку платників податків у ДПІ у Кіровському районі, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200064534 (а.с. 24).
10.09.2014 року ТОВ «Авальбудсервіс» надіслано засобами поштового зв'язку до ДПІ у Кіровському районі податкову декларацію з ПДВ за серпень 2014 року (а.с. 8).
15.09.2014 року ДПІ у Кіровському районі листом № 158-13/10/04-65-18-02-58 повідомлено позивача, що надіслана податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2014 року заповнена з порушенням норм абз. 8, п. 48.3 ст. 48 ПК України, а саме: в декларації відсутній обов'язковий достовірний реквізит - повне найменування контролюючого органу, до якого подається декларація. Податкова звітність, складена з порушенням норм п. 48.7 ст. 48 ПК України не вважається податковою декларацією. Також, було запропоновано позивачу оформити вищевказану податкову звітність згідно вимог законодавства та надати до ДПІ у Кіровському районі до 22.09.2014 року (а.с. 7).
Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється ст. 49 ПК України.
Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.
Як передбачено нормою абзацу 1 п. 49.9 ст. 49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
Згідно з п. 49.8 ст. 49 ПК України, під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Відповідно до п. 48.3 ст. 48 ПК України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Згідно п. 48.4 ст. 48 ПК України, у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Як вбачається з листа відповідача від 15.09.2014 року № 158-13/10/04-65-18-02-58 про невизнання податкової звітності податкова декларація за серпень 2014 року не була прийнята ДПІ у Кіровському районі, у зв'язку з не зазначенням в декларації повного найменування контролюючого органу, до якого подається декларація.
З аналізу долученої до матеріалів справи копії податкової декларації за серпень 2014 року, направленої до ДПІ у Кіровському районі відповідачем, судом встановлено, що у графі «декларація подається до контролюючого органу в» позивачем не зазначено повного найменування податкового органу, а лише, код органу « 0465», що є порушенням встановлених п. 48.3 ст. 48 ПК України вимог до оформлення податкової декларації (а.с. 9).
Відповідно п. 48.7 ст. 48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.
Таким чином, в силу закону не може вважатись податковою звітністю декларація без зазначення повного найменування податкового органу, до якого подається така декларація.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, з вищевикладеного не вбачається порушень чинного законодавства в діях відповідача щодо неприйняття податкової звітності, оскільки остання була оформлена з порушенням вимог законодавства, у зв'язку з чим в суду відсутні підстави для визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання прийняти податкову декларацію.
В позовній заяві позивачем заявлено вимогу про покладення судових витрат на відповідача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, оскільки рішення ухвалено не на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Авальбудсервіс" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник