м. Миколаїв
22 жовтня 2014 року Справа № 814/2298/14
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Миколаївгаз", вул. Чигрина, 159, м. Миколаїв, 54003
доСпеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України, вул. Чкалова,20/9 (пр. Шевченко,15/1, м. Одеса 65058), м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54017
провизнання неправомірною та скасування податкового повідомленн-рішення від 14.05.2014р. № 0000075104,
Позивач звернувся до суду з позовом до СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000075104 від 14.05.2014 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за результатами проведено документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість.
Відповідач адміністративний позов не визнає, з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Представниками сторін заявлені клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.
Вислухав пояснення сторін у минулих судових засіданнях, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:
ДПІ з 17.02.2014 по 22.04.2014 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Миколаївгаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПАТ «Укртрансгаз» за листопад 2013 року та їх відображення в обліку ПАТ «Миколаївгаз» у листопаді 2013 року.
Перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість за листопад 2013 року на суму 671435,00 грн., про що було складено акт 29.04.2014 р. № 47/28-08-51 -40/05410263.
На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № № 0000075104 від 14.05.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1007152,50 грн., в тому числі - за основним платежем - 671435,00 грн., за штрафними санкціями - 335717,50 грн.
Перевіряючі дійшли таких висновку у зв'язку з тим, що в ході опрацювання наданих ПАТ «Миколаївгаз» документів, встановлено, що фактично списання коштів з банківського рахунку платника податків у листопаді 2013 року на користь ПАТ «Укртрансгаз» здійснювалось 25.11.2013 року у сумі 66276,34, у тому числі ПДВ у сумі 11046,06. Припинення залишку зобов'язань у сумі 6210381,55 грн. перед ПАТ «Укртрансгаз» за договорами № 11-22 від 03.01.2002 року № 119Н-610 від 16.12.2009 року відбулося зарахуванням зустрічних однорідних вимог, відповідно до заяви від 29.11.2013 року № 09/5834, що не дає право на податковий кредит відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України.
Суд критично оцінює таку правову позицію відповідача, з оглядом на наступне:
Відповідно до рішення господарського суду Миколаївської області від 07.07.2011 року по справі №5016/1454/2011 (3/103) та договору на транспортування газу №119Н-610 від 16.12.2009 р. станом на 26.11.13р. Позивач мав заборгованість перед ПАТ «Укртрансгаз» у сумі 4 500 358,05 грн. за транспортування природного газу у 2010 році.
Згідно постанови Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 року по справі №12/431/08 та договору на транспортування газу №11-22 від 03.01.2002р., Позивач станом на 26.11.13 р. мав заборгованість перед ПАТ «Укртрансгаз» в сумі 1 710 023,5 грн. за транспортування природного газу у 2007 році. Загальна сума боргу складала 6 210 381,55 грн.
Позивач 25.11.2013 р. уклав з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» угоду за № 314/13 про відступлення права вимоги, згідно якого ПАТ «Дніпропетровськгаз» передав, а Позивач прийняв на себе право вимоги до ПАТ «Укртрансгаз» за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011038/Н06 від 27.09.2011 р. в сумі 6 210 381,55 грн.
В подальшому Позивачем на адресу ПАТ «Укртрансгаз» направлено заяву від 29.11.2013 року №09/5834 «Про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог».
У зв'язку з вищевикладеним, Позивачем у своєму бухгалтерському обліку було зменшено дебіторську заборгованість ПАТ «Укртрансгаз», яка виникла на підставі договору про відступлення права вимоги боргу №314/13 від 25.11.2013р. на суму 6210381,55 грн. та, відповідно, зменшено кредиторську заборгованості перед ПАТ «Укртрансгаз» за транспортування природного газу у 2010 році., що виникла на підставі рішення господарського суду Миколаївської області від 07.07.2011 року по справі №5016/1454/2011(3/103) на суму 4 500 358,05 грн. та заборгованості перед ПАТ «Укртрансгаз» за транспортування природного газу у 2007 році, що виникло на підставі постанови Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 року по справі №12/431/08 на суму 1 710 023,5 грн.
Листом на адресу ПАТ «Миколаївгаз» від 18.12.13 №11299/12-014 ПАТ «Укртрансгаз» погодився з пропозицією товариства щодо припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог та повідомило про проведення відповідних коригувань в бухгалтерському обліку в листопаді 2013 року.
В акті перевірки, зазначено що за результатами проведеної перевірки повноти визначення податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2013р. за операціями з ПАТ "Укртрансгаз" встановлено завищення Позивачем податкового кредиту в розмірі 671 435 грн. та на порушення п. 198.6. ст.198 ПКУ в листопаді 2013 року, занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 671 435 грн. в результаті включення до складу податкового кредиту сум за податковими накладними, щодо яких застосовується касовий метод, та за якими в ході опрацювання, наданих Позивачем документів, встановлено, що фактично списання коштів з банківського рахунку платника податку у листопаді 2013р. на користь ПАТ «Укртрансгаз» не здійснювалося, а саме:
- податкову накладну від 30.11.2010 р. № 3116 на загальну суму 1 315 084,70 грн. в т. ч. ПДВ 219 180,78 грн., видану ПАТ "Укртрансгаз" (код ЄДРПОУ 30019801);
- податкову накладну від 31.12.2010 р, № 3244 на загальну суму 2 779 801,37 грн. в т. ч. ПДВ 463 300,23 грн., видану ПАТ "Укртрансгаз" (код ЄДРПОУ 30019801).
Відповідно до п.п.14.1.181. п.14.1 ст.14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ПКУ, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (послуг) та згідно із п. 198.2 ст.198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 187.10 ст. 187 ПКУ у разі якщо платники податку на додану вартість, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
Згідно з підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V ПКУ - це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Виходячи із вищезазначених норм ПКУ, касовий метод для цілей оподаткування, а саме визначення податкового кредиту може випливати як із розрахункових операцій по списанню коштів з банківського рахунку так і із інших видів розрахунків - компенсацій вартості поставлених товарів (послуг).
Загальні підстави припинення зобов'язань врегульовану гл. 50 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), у відповідності до ч. 1 ст. 598 ЦКУ зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
У відповідності до ст. 601 ЦКУ зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Під час проведення розрахунків за операціями із ПАТ «Укртрансгаз» (надані послуги по транспортуванню природного газу) Позивач скористався таким правом і провів розрахунки відповідно до ст.601 ЦКУ. Такі первинні документи були надані під час проведення перевірки, про що зазначено в акті.
Отже, виходячи із вищезазначених норм ПКУ для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, Позивачем дотримано всі вище перелічені вимоги ПКУ та скористалося правом на віднесення сум до складу податкового кредиту по даті проведення розрахункових операцій за надані послуги з транспортування газу магістральними мережами в листопаді та грудні 2010 року по податкових накладних від 30.11.2010р. № 3116 та від 3112.2010 р. № 3244.
Крім того, посилання на відсутність документів, які підтверджують списання коштів також є необґрунтованим, оскільки під час перевірки Позивачем було надано первинні документи для підтвердження інших види розрахунків - компенсацій вартості поставлених товарів (послуг), що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, суд приходить висновку, що Відповідачем необґрунтовано зроблено висновок про застосування норми пп. 198.6 статті 198 ПКУ, в частині що платник податку, якій застосовує касовий метод до набрання чинності ПКУ або застосовують касовий метод, має право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Законодавче визначення поняття "касовий метод" наведено у підпункті 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, згідно з яким касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V Кодексу - це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Таким чином, якщо платник податку здійснює операції, перелічені у пункті 187.10 статті 187 Кодексу, то за касовим методом таким платником визначаються і податкові зобов'язання, і податковий кредит за операціями з придбання товарів (послуг), перелічених у цьому пункті, використаних у межах здійснення таких операцій, оподаткованих за касовим методом. Тому, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, визначених у пункті 187.10 статті 187 Кодексу, за якими податкові зобов'язання визначаються за касовим методом, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), до податкового кредиту включаються теж за касовим методом.
За операціями, за якими податкові зобов'язання нараховуються за касовим методом, право на податковий кредит виникає на дату перерахування коштів з рахунка або каси платника податку в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг) чи дату поставки інших видів компенсації їх вартості.
Тобто, розрахунки можуть проводитися як грошовими коштами так іншими видами розрахунків.
З огляду на вищезазначене, керуючись пунктами ст. 4, пп. 14.1.181, пп.14.1.266 п. 14.1, ст.14, п.187.10 ст. 187, п.198.1, п. 198.2, п. 198.6, ст.198 ПКУ, Позивач вважає, що не можна до однієї і тієї самої законодавчої норми, під час її застосування використовувати двоякий підхід та Позивачем правомірно включено суму 671 435 грн. до складу податкового кредиту і відповідно, включено до зменшення об'єкту оподаткування ПДВ за листопад 2013 року.
У відповідності до приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та належать задоволенню.
При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз» - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення рішення СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000075104 від 14.05.2014 року.
Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз» судовий збір у сумі 487,20 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Н. В. Лісовська