03 грудня 2014 р. Справа № 1512/2-а-137/11
Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Літвінова І.А.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді -Шеметенко Л.П.
судді -Домусчі С.Д.
судді -Запорожана Д.В.
при секретарі - Гречаному В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_4, про визнання недійсним рішення,
У грудні 2010 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до (з урахуванням уточнень) Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_4, про (з урахуванням уточнень):
- визнання частково недійсним рішення Одеської міської ради від 23 грудня 2005 року №5223-ІV про видачу державного акта ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку площею 0,0331 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, а саме: в частині передачі ОСОБА_4 в право власності земельну ділянку площею 6,9 кв.м. у формі прямокутника, що розташована під санвузлом 2-6 площею 4,5кв.м. і частиною огорожуваних конструкцій прибудови а4 до житлового будинку літ. «А» по АДРЕСА_1 в м. Одесі, яка знаходиться в фактичному користуванні ОСОБА_5;
- скасування державного акта №010650501057 від 09 серпня 2006 року, виданого ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку площею 0,0331 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що внаслідок помилкових замірів, які були допущені при проведенні геодезичної зйомки, ОСОБА_4 виділили (оскаржуваним рішенням) у приватну власність земельну ділянку, площею 6,9 кв.м., яка знаходиться в користуванні позивача.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено. Визнано недійсним рішення Одеської міської ради від 23 грудня 2005 року №5223-ІV в частині передачі безоплатно у приватну власність гр. ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0331 га, за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель, із земель раніше наданих у користування. Скасовано державний акт №010650501057 від 09 серпня 2006 року, виданий ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку, площею 0,0331 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року скасовано постанову Київського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2012 року. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного Суду України від 05 лютого 2014 року скасовано постанову Київського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2012 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В ході нового розгляду справи позивач надала заяву про зменшення позовних вимог та остаточно просила суд визнати недійсним рішення Одеської міської ради від 23 грудня 2005 року №5223-ІV в частині передачі безоплатно у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0331 га, за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель із земель раніше наданих у користування.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_5 задоволено.
Визнано недійсним рішення Одеської міської ради від 23 грудня 2005 року №5223-ІV в частині передачі безоплатно у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0331 га, за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель із земель раніше наданих у користування.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
ОСОБА_5 є власником 583/1000 частин домоволодіння АДРЕСА_2 в м. Одесі, що в цілому складається з одного жилого будинку літ.«А» загальною площею 183,6 кв.м, жилою площею 72,8 кв.м., сараїв літ.«Б», «Д», літньої кухні літ.«В», вбиральні літ.«Г», вбиральні - кладової літ.«К», душа літ. «Л», гаражу-навісу літ.«И»; співвласником даного домоволодіння є ОСОБА_4
Відповідно до довідки про розрахунок ідеальних часток співвласників будинку АДРЕСА_2, у фактичному користуванні ОСОБА_5 знаходяться: із жилого літ. «А»: 2-1 жила 8,0 кв.м; 2-2 жила 14,0 кв.м; 2-3 жила 18,3кв.м; 2-4 кухня 11,9 кв.м; 2-5 коридор 3,0 кв.м; 2-6 санвузол 4,5 кв.м; 2-7 веранда 14,6 кв.м; 3-1 котельна 6,5 кв.м; 1-мансарда 15,1кв.м; літ. «И» - гараж-навіс; літ. «З» - душ; літ. «Д» - сарай; літ. «Г» - вбиральня; літ. «Б» - сарай, що складає 583/1000 частин будинку.
09 серпня 2006 року третя особа ОСОБА_4 отримала державний акт серії ЯГ №915219 на право власності на земельну ділянку площею 0,0331 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_3, який виданий на підставі рішення Одеської міської ради від 23 грудня 2005 року №5223-ІV.
Згідно відповіді директора ТОВ «Центр приватизації та експертної оцінки» від 22 травня 2006 року вбачається, що після звернення позивача до ТОВ «Центр приватизації та експертної оцінки» для оформлення документів по приватизації земельної ділянки за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_3, було виявлено, що частина земельної ділянки, яка знаходиться під ванною кімнатою ОСОБА_5, знаходиться в межах земельної ділянки ОСОБА_4
Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 18 травня 2012 року №16950/23 встановлено, що частина земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_4 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 09 серпня 2006 року серії ЯГ №915219 знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_5 Зазначена ділянка площею 6,9 кв.м фактично зайнята приміщенням 2-6 (санвузол) і частиною конструкцій, що огороджують.
Також у висновку зазначено, що приміщення 2-6 (санвузол) включено до складу 583/1000 частин будинку АДРЕСА_2, які належать ОСОБА_5, що підтверджується довідкою про розрахунок ідеальних часток на співвласників будинку АДРЕСА_2, тобто в фактичному користуванні ОСОБА_4 знаходиться земельна ділянка площею 324 кв.м., що на 6,9 кв.м. менше належної їй земельної ділянки за державним актом.
До земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_4, включена ділянка площею 6,9 кв.м. під належним позивачу приміщенням 2-6 (санвузол) та огороджувальними конструкціями і у користуванні третьої особи не перебуває, що також й не заперечується останньою.
На виконання вказівок касаційної інстанції, судом встановлено, що відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004 р. №20/5 (діюча на час посвідчення заяви), заява /угода/ про порядок користування земельної ділянки, укладена між позивачем та третьою особою 11 грудня 2004 року відноситься до нотаріальної дії - посвідчення справжність підпису.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваним рішенням ОСОБА_4 передана у власність земельна ділянка, площею 6,9 кв.м., яка не перебувала у її користуванні, що суперечить ст. 118 ЗК України, у зв'язку з чим, вказане рішення належить визнати нечинним.
Колегія суддів частково не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 118 ЗК України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 звернулася до Одеської міської ради із заявою про безоплатну приватизацію у власність земельної ділянки, площею 0, 621 га, по АДРЕСА_1 в м. Одесі (а.с.10 т. 2).
Одеським міським управлінням земельних ресурсів ОСОБА_4 було направлено до ПП «Балекс», яке виконало землевпорядні роботи з встановлення меж вказаної земельної ділянки.
Згідно з пояснювальною запискою технічної документації, виготовленою ПП «Балекс», місцеположення кутів зовнішніх меж землекористування детально досліджено і встановлено в натурі по фактичному їх погодженню на місцевості в присутності землекористувача гр. ОСОБА_4 та суміжних землекористувачів. Суперечок при встановлені меж земельної ділянки в натурі - не заявлено, що підтверджено актом інвентаризації і погодження меж земельної ділянки в натурі від 07 вересня 2004 року (а.с.9 т. 2).
Згідно з актом узгодження меж земельної ділянки в натурі від 07 вересня 2004 року (а.с.18 т. 2), цей акт складався лише в присутності землекористувача гр. ОСОБА_4, проте без участі суміжних землекористувачів, (що спростовує відповідні відомості пояснювальної записки). До речі, жоден із примірників цього акта, які знаходяться в матеріалах справи, не підписаний землекористувачем гр. ОСОБА_4 (а.с.18, 113 т. 2, а.с.11 т. 3).
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 погодились з розподілом земельних ділянок (ОСОБА_4 - 0,0331 га; ОСОБА_5 - 0,0290 га), вказаним на плані, виготовленому ПП «Балекс» (а.с.42 т. 1).
11 грудня 2004 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дали згоду одна одній на приватизацію земельних ділянок у розмірах, визначених у Порядку користування земельною ділянкою, вищевказаний план якої виготовлений ПП «Балекс» (а.с.8 т. 1).
Також, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 і ОСОБА_4 домовились про право кожної з них на ідеальну частку домоволодіння АДРЕСА_2. Згідно з цією домовленістю, у фактичному користуванні ОСОБА_5 знаходиться санвузол (а.с.113, 143 т. 1, а.с.20 т. 2),
У 2006 році під час спроби ОСОБА_6 приватизувати земельну ділянку, що знаходиться в її користуванні, було виявлено, що при визначені меж земельної ділянки ОСОБА_4 ПП «Балекс» допустило помилку (як наслідок помилки ТОВ «Укргеоінформа», чиї геодезичні дані використовувало ПП «Балекс»), у зв'язку з якою частина земельної ділянки, яка знаходиться під санвузлом ОСОБА_5, була віднесена до меж земельної ділянки ОСОБА_4
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 18 травня 2012 року №16950/23 (а.с.186, 187 т. 2) фактичні границі і площа земельної ділянки ОСОБА_4 (324 кв.м.) не співпадають з границями і площею земельної ділянки (331 кв.м.), яка передана ОСОБА_4 у власність.
Колегія суддів зазначає, що наведені обставини вказують на те, що технічна документація із землеустрою, виготовлена ПП «Балекс», не відповідала фактичним розмірам земельних ділянок, що знаходяться у користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про що останнім не було відомо під час погоджування плану земельних ділянок (а.с.42 т. 1) та наданні згоду одна одній на приватизацію земельних ділянок у розмірах, визначених на цьому плані (а.с.8 т. 1), що в свою чергу, свідчить, що цей правочин було вчинено під впливом помилки.
Таким чином, за оскаржуваним рішенням (а.с.40 т. 1), прийнятим на підставі технічної документації, яка не підтверджує дійсний розмір земельної ділянки, що знаходилась у користуванні ОСОБА_4 на 6,9 кв.м., нею було правомірно приватизовано земельну ділянку, площею 324 кв.м. (яка знаходилась у її користуванні) та неправомірно (всупереч ч.ч.1, 2 ст. 118, 198 ЗК України) приватизовано зайву земельну ділянку, площею 6,9 кв.м., яка знаходиться у ОСОБА_5
З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового, а не повного визнання нечинним оскаржуваного рішення, а саме: в частині передачі ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки, площею 6,9 кв.м. у формі прямокутника, що розташована під санвузлом 2-6 площею 4,5 кв.м. і частиною огорожуваних конструкцій прибудови а4 до житлового будинку літ. «А» по АДРЕСА_1 в м. Одесі, яка знаходиться в фактичному користуванні ОСОБА_5
Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів, керуючись п.4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_5 до Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_4, про визнання недійсним рішення.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2014 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити частково.
Визнати частково нечинним рішення Одеської міської ради від 23 грудня 2005 року №5223-ІV про передачу безоплатно у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0331 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, а саме: в частині передачі ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки, площею 6,9 кв.м. у формі прямокутника, що розташована під санвузлом 2-6 площею 4,5кв.м. і частиною огорожуваних конструкцій прибудови а4 до житлового будинку літ. «А» по АДРЕСА_1 в м. Одесі, яка знаходиться в фактичному користуванні ОСОБА_5
Відмовити ОСОБА_5 у задоволенні інших позовних вимог.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлено 05 грудня 2014 року.
Головуючий: Л Л.П. Шеметенко
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: Д.В. Запорожан