К/С № К-1200/06
справа № 11/3272
21.06.2006 р.
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Шипуліної Т.М.
Степашка О.І.
при секретарі: Ткачук Н.В.
за участю представників:
позивача Шевчука В.П.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 27.12.2005 р.
за позовом Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції
до Приватного підприємця ОСОБА_2
про стягнення податкової заборгованості та штрафних санкцій, -
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 13.01.2005 р. позов задоволено. Стягнуто з ПП ОСОБА_2 в доход держави 2250 грн. заборгованості з прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності та інші доходи громадян, 2737 грн. заборгованості з податку на додану вартість, 1368,50 грн. штрафних санкцій з податку на додану вартість, 170 грн. штрафної санкції за неподання своєчасно декларації з податку на додану вартість та 65,25 грн. державного мита. Стягнуто з відповідача на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивовано тим, що заборгованість відповідача, стягнення якої є предметом позову, підтверджується матеріалами справи.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 27.12.2005 р. вказане рішення в частині стягнення заборгованості з податку на додану вартість, штрафних санкцій з податку на додану вартість та судових витрат змінено. Зменшено розмір стягнутого податку на додану вартість до 236,00 грн., штрафних санкцій з цього податку до 170,00 грн. Відповідно, зменшено розмір стягнутого держмита до 51,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до 51 грн. В решті рішення залишено без змін.
Змінюючи рішення в частині стягнення податку на додану вартість, штрафних санкцій з цього податку, апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідачем не здійснювалася реалізація придбаної у компанії "Ейвон Косметікс Юкрейн" продукції, а тому, відсутні правові підстави для віднесення вартості цього товару до податкових зобов'язань згідно із п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість".
Податкова інспекція подала касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову апеляційного господарського суду в частині відмови у позові про стягнення 2501,00 грн. ПДВ та 1198,00 грн. штрафних санкцій, посилаючись на порушення норм матеріального права.
ПП ОСОБА_2 у своїх письмових запереченнях на касаційну скаргу та її представник в судовому засіданні просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду - без змін, як законну та обґрунтовану.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
В результаті проведеної 30.05.2003 р. перевірки податковою інспекцією були прийняті податкові повідомлення-рішення НОМЕР_1 про визначення суми податкового зобов'язання з прибуткового податку в сумі 1652,85 грн. та НОМЕР_2 - з податку на додану вартість в сумі 4105,50 грн., в тому числі 2737,00 грн. за основним платежем та 1368,50 грн. штрафних санкцій.
Відповідачу направлялася перша податкова вимога НОМЕР_3, яка залишилася ним без задоволення.
В результаті проведеної 29.08.2003 р. додаткової документальної перевірки позивач прийняв податкові повідомлення-рішення НОМЕР_4 про донарахування суми податкового зобов'язання з прибуткового податку з громадян в розмірі 597,15 грн. та НОМЕР_5 про застосування до відповідача штрафних (фінансових санкцій) за неподання своєчасно декларації з податку на додану вартість в сумі 170,00 грн.
19.09.2003 р. була надіслана друга податкова вимога НОМЕР_6, яка залишена відповідачем без задоволення.
Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2., ч. 3 п.п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Таким чином, отримавши податкове повідомлення про визначення податкового зобов'язання, відповідач узгодив таке зобов'язання у день отримання.
Згідно із п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 вказаного закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Виходячи із вимог вказаних норм законів, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що визначені позивачем відповідачу податкові зобов'язання та штрафні санкції в загальному розмірі 6525,50 грн. є податковим боргом відповідача, який підлягає стягненню в доход держави.
З огляду на те, що відбулося узгодження відповідачем податкового зобов'язання у відповідності із приписами п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на час розгляду даної справи податкові повідомлення-рішення є чинними, у апеляційного господарського суду були відсутні підстави давати оцінку правомірності визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість продукції, придбаної у компанії "Ейвон".
За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає, що висновок місцевого господарського суду щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог узгоджується з обставинами по справі та відповідає нормам матеріального права.
Суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційну скаргу Житомирської ОДПІ задовольнити частково. Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 27.12.2005 р. скасувати, а рішення Господарського суду Житомирської області від 13.01.2005 р. залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді К.В. Конюшко
Л.В. Ланченко
Т.М. Шипуліна
О.І. Степашко
Ухвалу складено у повному обсязі 26.06.2006 р.