Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/883/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Рачкелюк Ю. В.
Доповідач Фомічов С. Є.
Іменем України
27.11.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Фомічова С.Є.
суддів - Гайсюк О.В.
Карпенко О.Л.
при секретарі - Діманова Н.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 спадкоємцем якого є ОСОБА_8, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_9 про визнання недійсним заповіту, за апеляційною скаргою ОСОБА_10, яка діє в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 28 січня 2014 року і
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_7, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_9 про визнання недійсним заповіту.
В обґрунтування своїх вимог зазначали, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їхня бабуся ОСОБА_11, яка є рідною сестрою ОСОБА_6 Після її смерті ними, як спадкоємцями першої черги було подано до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщину, а саме на все майно та на земельну ділянку, яка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю № 217. У приватного нотаріуса ОСОБА_12 вони дізналися, що 29 липня 2011 року було укладено заповіт на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_7, який було посвідчено приватним нотаріусом Новгородківського району Кіровоградської області ОСОБА_9 Даний заповіт підписаний не самою ОСОБА_11, а сторонніми особами, посилаючись на поганий зір ОСОБА_11 Хоча до останнього часу свого життя ОСОБА_11 власноручно підписувала усі документи і носила окуляри, про що свідчить виписаний рецепт на окуляри та підготовка її до операції на зір. У 2013 році ОСОБА_11 за власним підписом у 2013 році переводила пенсійну справу у Кіровоград (за останнім місцем свого проживання у своєї сестри, яка була опікуном її онуків допомагала їй у всьому). Вважають, що нотаріус ОСОБА_9 вчинила незаконне посвідчення заповіту при наявності та можливості виявити власну волю самої ОСОБА_11
Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 28 січня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_9 про визнання недійсним заповіту відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_10, яка діє в інтересах ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Заслухавши доповідача, пояснення представників позивачів ОСОБА_10 та ОСОБА_13, які підтримали доводи скарги, заперечення представника відповідача ОСОБА_14, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, відповідно до ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підставах.
Під час розгляду справи, у зв'язку із смертю відповідача ОСОБА_7, судом було залучено до участі у розгляді справи його спадкоємця ОСОБА_8
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_11, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, за життя 29 липня 2011 року на випадок своєї смерті зробила розпорядження, що спадкоємцем земельної ділянки переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 6,35 гектарів, розташованої на території Новгородківської селищної ради і належить їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії КР № 0216, виданого 18 листопада 1999 року призначила ОСОБА_7 Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Новгородківського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_9 та зареєстровано в реєстрі за № 746. У зв'язку з тим, що ОСОБА_11 внаслідок поганого зору не могла особисто прочитати та підписати текст заповіту уголос, за її дорученням, та в присутності нотаріуса текст заповіту до його підписання зачитаний уголос запрошеними нею свідками ОСОБА_15 та ОСОБА_16, а підписаний ОСОБА_17
Відповідно до ст. 203 Цивільного Кодексу України (в ред. 2003 р.) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до статті 1247 Цивільного Кодексу України, загальні вимоги до форми заповіту. Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку.
Відповідно до статті 1248 ЦК України, посвідчення заповіту нотаріусом, нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).
Відповідно до статті 1253 ЦК України, посвідчення заповіту при свідках, на бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках. У випадках, встановлених абзацом третім частини другої статті 1248 і статтею 1252 цього Кодексу, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов'язковою. Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю.
Свідками не можуть бути: 1) нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт; 2) спадкоємці за заповітом; 3) члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом; 4) особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому. У текст заповіту заносяться відомості про особу свідків.
Відповідно до статті 1257 ЦК України, недійсність заповіту, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Суд першої інстанції не взяв до уваги як доказ висновок експерта № 196 від 05 грудня 2013 року, в якому зазначається, що ОСОБА_11 могла особисто вчинити напис та підпис у заповіті, який був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_9 Новгородківського районного нотаріального округу Кіровоградської області 29 липня 2011 року на момент його складання з урахуванням ступеню обмеження життєдіяльності ОСОБА_11 (вади зору), оскільки він суперечить поясненням нотаріуса ОСОБА_9, свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_4- онука померлої ОСОБА_11, яка мешкала на час складання заповіту у його помешканні, близько 5 років, та матеріалам справи в яких наявний заповіт від 25 жовтня 2006 року відповідно до якого ОСОБА_11 земельну ділянку площею 6,35 га заповідала ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. В якому зазначено що у зв'язку з не писемністю заповідача на її особисте прохання та за її дорученням даний правочин у присутності заповідача підписаний ОСОБА_18
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що при складанні заповіту порушень щодо його оформлення та посвідчення, передбачених ст.1247 ЦК України, в судовому засіданні не встановлено, а встановлено, що волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі, тому підстав для визнання заповіту недійсним не має. Будь-яких доказів позивачі та їх представники суду не надали, які б свідчили про недійсність заповіту посвідченого 29 липня 2011 року. Їхні пояснення як доказ суд першої інстанції не брав до уваги, так як вони ґрунтуються на припущеннях. У суду не було підстав ставити під сумнів покази свідків, та таких доказів суду не було надано.
Проте погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з наступного.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Погодитись з висновками суду першої інстанції колегія суддів не може, оскільки суд внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову без всебічного, повного й обґрунтованого з'ясування дійсних обставин справи, а надані докази по справі оцінені судом першої інстанції односторонньо.
Згідно висновку експерта № 196 від 05 грудня 2013 року КЗ «Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи», ОСОБА_11 могла особисто вчинити напис та підпис у заповіті, який був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_9 Новгородківського районного нотаріального округу Кіровоградської області 29 липня 2011 року на момент його складання з урахуванням ступеню обмеження життєдіяльності ОСОБА_11 (вади зору).
Відповідно до пункту 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій
нотаріусами України, яка була чинною на час складання та посвідчення заповіту, якщо фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії є сліпою, нотаріус, крім того, прочитує їй текст документа, про що на документі робиться відповідна відмітка. Якщо сліпа особа письменна, вона сама підписує документ.
Незважаючи на наявність вищезазначеної хвороби у ОСОБА_11 на час складання заповіту вона могла власноруч підписувати документи. Зазначені висновки експертизи узгоджуються з правилами ч. 3 п. 16 вищевказаної Інструкції.
Таким чином, судовою колегією встановлено, що хоча ОСОБА_11 і мала вади зору, вона була письменною, при цьому не була сліпою та не страждала фізичними вадами або хворобами, що обмежували її здатність вчинити свій підпис на заповіті.
Тому, висновок суду першої інстанції про те, що при складанні заповіту порушень щодо його оформлення та посвідчення, передбачених ст.1247 ЦК України, не встановлено, а встановлено, що волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі є помилковим та не відповідає фактичним обставинам справи.
За таких обставин, рішення суду на підставі ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_10, яка діє в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 28 січня 2014 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, спадкоємцем якого є ОСОБА_8, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_9 про визнання недійсним заповіту задовольнити.
Визнати недійсним, заповіт ОСОБА_11, від 29 липня 2011 року, який був посвідчений приватним нотаріусом, Новгородківського районного нотаріального округу Кіровоградської області, ОСОБА_9, 29 липня 2011 року та зареєстрований в реєстрі за номером 746.
Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: