Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11-кп/781/919/14 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 263 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 < Суддя-доповідач По батькові >.
04.12.2014 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_3 ,
суддів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
при секретарі - ОСОБА_6 ,
за участю прокурора - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді матеріали кримінального провадження № 12014120300000248 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30.09.2014 року, яким щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Протопопівка, Олександрійського району, Кіровоградської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, який неодружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, -
затверджено угоду про визнання винуватості від 26.09.2014 року, яку укладено між прокурором та обвинуваченим, згідно якої останнього визнано винним за ст. 263 ч. 1 КК України та узгоджено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік і з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Також, з ОСОБА_8 стягнуто на користь держави судові витрати у розмірі 393, 12 грн.
Цим же вироком вирішено питання про речові докази по справі, -
Вироком суду ОСОБА_8 визнаний винуватим та стосовно нього ухвалено обвинувальний вирок, відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості, за придбання, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Так, на початку травня місяця 2013 року, ОСОБА_8 , перебуваючи на території лісосмуги в с. Протопопівка, Олександрійського району, Кіровоградської області, знайшов 5 патронів, які в подальшому незаконно привласнив та зберігав без передбаченого законом дозволу за місцем свого проживання до моменту виявлення та вилучення працівниками правоохоронних органів. Згідно висновку балістичної експертизи № 113 від 28.05.2014 року, вилучені патрони являються бойовими патронами, які придатні для стрільби.
Не погоджуючись з вказаним вироком суду прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить вирок змінити у зв'язку з неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що у порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 475 КПК та ч. 5 ст. 65 КК України резолютивна частина вироку не містить рішення про винуватість особи із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання. Таким чином, на його переконання, суд, при ухваленні вироку, затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між підозрюваним та прокурором на досудовому слідстві, однак не визнав винним та не призначив обвинуваченому узгоджене сторонами угоди покарання.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив вирок суду першої інстанції змінити, обвинуваченого, який не заперечував проти апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 408 ч. 1 п. 4 КПК України, суд апеляційної інстанції змінює вирок в інших випадках, якщо зміна не погіршує становища обвинуваченого.
Згідно ст. 409 ч. 1 п. 4 КПК України, підставою для зміни судового рішення є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 ст. 475 КПК України визначено, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 475 КПК України передбачено, що у резолютивній частині вироку на підставі угоди повинно міститися рішення про затвердження угоди із зазначенням її реквізитів, рішення про винуватість особи із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання за кожним з обвинувачень та остаточна міра покарання, а також інші відомості, передбачені статтею 374 цього Кодексу.
Із змісту частини 5 статті 65 КК України вбачається, що у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Однак, вказаних вимог кримінального і кримінального процесуального законів суд першої інстанції не дотримався.
Як вбачається з резолютивної частини вироку, суд першої інстанції, затверджуючи угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, не прийняв рішення про винуватість ОСОБА_8 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів визнає вказані порушення норм КК України і КПК України, а саме: неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а тому вирок суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 3786, 404, 405, 408, 409, 419, 475 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30.09.2014 року стосовно ОСОБА_8 змінити.
Затвердити угоду про визнання винуватості, яку укладено 26.09.2014 року між підозрюваним ОСОБА_8 та прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_9 .
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 (один) рік та покласти на нього наступні обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5