Справа № 168/922/14
Пр.№2/168/261/14
06.11.2014 року
05.12.2014року Старовижівський районний суд Волинської області
В складі : головуючого судді - Кошелюк Л. О ,
при секретарі Сулеві Н.С.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
пр-ка відповідача Кримненської сільської ради - Суляви Г.В.
пр-ка співвідповідача ОСОБА_4- ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Стара Вижівка справу за позовом ОСОБА_1 до Кримненської сільської ради і ОСОБА_4 про про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати , ОСОБА_6. 24.02.1998 року вона заповіла йому та братові, ОСОБА_7, усе своє майно. Спадщина знаходиться у АДРЕСА_1. З квітня 2005 року проживав разом із спадкодавцем, якого доглядав. А ІНФОРМАЦІЯ_2 за сім днів до смерті матері отримав інсульт. І стаціонарно лікувався у Старовижівській, а згодом у Нововолинській лікарнях. Тривалий період відновлював стан здоров"я.
24.06.2014 року отримав повторний інсульт. Є інвалідом 1-ї групи з 19.09.2005 року. Із-за хвороби пропустив строк вступу у спадщину. А брат, ОСОБА_7, помер ІНФОРМАЦІЯ_3. Останній звертався з відповідним позовом про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом.Ухвалою суду провадження зупинено до залучення у справі правонаступників.
Просить визнати пропущений строк для прийняття спадщини з поважних причин і визначити йому додатковий строк , достаттній для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.
Ухвалами Старовижівського райсуду від 20.11.2014, 01.12.2014 року правонаступників покійного ОСОБА_7 залучено до участі у справі попередньо, як третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача, а надалі - у якості співвідповідача.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з наведених підстав.
Пояснив, що протягом останнього року постійно жив разом з матір"ю, а додому навідувався. Вона могла рухатися лише на візку, будучи напівпаралізованою, і потребувала стороннього догляду. Після перенесеного інсульту сам тривалий час відновлював свої фізичні можливості бо мав лівосторонній параліч. Як стаціонарно так і амбулаторно лікувався. Покійний брат пиячив та бив його і матір.
У послідуючі судові засідання позивач не з"являвся, а направив письмову заяву про розгляд справи у його відсутності і що позов підтримує.
Представник відповідача Кримненської сільської ради - Сулява Г.В. з позовом погодилася. Ствердила, що з 2002 року працює секретарем. Сім"ю ОСОБА_1 добре знає бо проживає на одній вулиці. Пояснила, що ОСОБА_1 більше доглядав матір ніж ОСОБА_7. Останній з весни цього року до дня смерті жив у спадковій садибі. Зазначила, що приблизно через 3 роки після смерті матері бачила ОСОБА_1 біля спадкового будинку. Від сусідів знала, що брати між собою дружно не жили. А чи бив ОСОБА_7 свою матір їй не відомо.
Пр-к співвідповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 проти позову заперечив і пояснив, що ОСОБА_7 оформляв позов 18.09.2014 р. на спірну садибу і був представником у судовому засіданні. Відповідачем зазначав позивача. І той подав заперечення на позов.
Вважає , що позивач пропустив строк без поважної причини бо протягом 6 - місячного строку для звернення за спадщиною хворів 41 день. У послідуючих роках навідувався до спадкової садиби і був у нотаріуса, яка роз"яснювала порядок отримання спадщини. Протягом 9 років ніяких дій до цього не вживав. А лише після звернення брата порушив питання прийняття спадщини. Хоч і зазначив, що у червні цього року переніс другий інсульт.
Заслухавши пояснення сторін , показання свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 1270 ч.1 , 1272 ч.3 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З пояснень сторін, показань свідків і письмових доказів ( копій паспорта позивача, свідоцтв про його народження та смерть спадкодавця ;витягу з погосподарської книги; заповіту від 24.02.1998 року та посвідчення про інвалідність і епікризів про хворобу ) судом з"ясовано таке.
У покійних ОСОБА_7 було 2 сини : ОСОБА_1 і ОСОБА_7. Батько помер у 1980 році. А мати - ІНФОРМАЦІЯ_1. На день смерті проживала сама. Про що ствердили свідки позивача ОСОБА_8 і ОСОБА_9 Та зазначили, що сини обидва доглядали матір. Але більше це робив позивач. Брати жили між собою недружно. І що ОСОБА_1 працював на заводі то доглядав матір по вихідних. Аналогічно це було і до дня її смерті. У 2014 році позивач переніс другий інсульт.
З пред"явлених письмових доказів про хворобу слідує, що стаціонарно лікувався : з 26.05.2005 р. по 21.06.2005 року; з 26.07.2005 року до 08.08.2005 року; з 24.07.2006 року до 03.08.2006; з 08.08.2006 р. до 18.08.2006 р .; з 24.06.2014 р. по 08.07.2014 р. Є інвалідом 1-ї групи з 19.09.2005 року (група надавалася на 2 роки. А з 28.09.2007 року - довічно).
Спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1.
Наведене свідчить, що протягом 6 - місячного строку для прийняття спадщини стаціонарно лікувався 42 дні. Інших доказів, які за станом здоров"я перешкоджали б звернутися до нотаріуса з відповідною заявою за прийняттям спадщини суду не пред"явлено.
Як і того , що протягом року постійно проживав зі спадкодавцем до дня смерті останнього. Що спростували його свідки та позовна заява. Тоді як зазначав суду, що після реабілітації навідувався до спадкової садиби; і був у нотаріуса початково після покращення здоров"я.
А тому позивачем не доведено, як це вимагає ст. 60 ЦПК, обставин, які позбавляли б його можливості ( після 42 днів хвороби) своєчасно звернутися за прийняттям спадщини. І порушив таке питання лише через 9 років після отримання позовної заяви брата ОСОБА_7, який розпочав процес оформлення спадщини у судовому порядку 18.09.2014 року. Хоча в червні 2014 року позивач переніс другий інсульт.
З оглянутої справи № 168/768/14 слідує, що ОСОБА_7 звернувся за прийняттям спадщини 28.11.2005 року у нотаріальну контору. А 10.04.2006 року отримав там свідоцтво на спадщину за заповітом на грошові заощадження. Оскільки помер до судового вирішення позову, то його спадкоємці - правонаступники, які також розпочали процес прийняття спадщини, заперечують позов ОСОБА_1
І надали суду докази ( довідки Кримненської сільської ради) про неприйняття ОСОБА_1 спадщини.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що позивач хворів лише певний період протягом визначеного законом строку для прийняття спадщини і мав можливість ( при бажанні отримати її) , своєчасно звернутися з цим питанням.
Отже, позов безпідставний.
Керуючись ст.ст. 10,60, 212-213 ЦПК України, ст.1272 ч.3 ЦК України,
суд,
У позові ОСОБА_1 до Кримненської сільської ради і ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відмовити.
Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення, якщо протягом цього часу не поступить апеляційна скарга до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський райсуд.
Суддя: Л. О. Кошелюк