Справа № 296/9229/14-ц
2/296/3608/14
"26" листопада 2014 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира в складі :
головуючого - судді Колупаєва В.В.
при секретарі Долецької Ж.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконкому Житомирської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження про приватизацію квартири та анулювання свідоцтва про право власності ,-
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Виконкому Житомирської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними розпорядження №7732 від 30.11.1993 року щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 та анулювання свідоцтва про право власності на житло №7732 від 30.11.1993 року, виданого Відділом приватизації державного житлового фонду Виконавчого комітету Житомирської міської ради ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на вищевказану квартиру.
Вказаний позов позивач мотивував тим, що спірне розпорядження Відділу приватизації державного житлового фонду Виконкому Житомирської міської ради було прийнято в порушення Положення «Про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян», затвердженого Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.09.1992 року за №56, оскільки в матеріалах приватизаційної справи відсутні підписи всіх членів сім'ї наймача ОСОБА_4, які мешкали разом з ним, а саме не містила підпису ОСОБА_6, як повнолітнього члена сім'ї наймача, та не було значено позивача, яка хоч і була малолітньою особою на той час але повинна була бути включена до складу осіб, що мали право на участь в приватизації спірної квартири. В обґрунтування своїх вимог позивачка також посилається на рішення Корольовського районного суду м.Житомир від 12.08.2014 року, яким встановлено факт постійного проживання її в спірній квартирі з 05.07.1991 року по теперішній час.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали в повному обсязі, посилаючись на їх обґрунтування на обставини, які викладені у позовній заяві.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи судом повідомлялись , про причини неявки суду не повідомили.
Представник Відповідача - Виконавчого комітету Житомирської міської ради в судовому засіданні позов не визнав, подав письмові заперечення, просив відмовити в його задоволені, так як приватизація квартири АДРЕСА_1 була проведена відповідно до вимог діючого законодавства України.
Третя особа - ОСОБА_6 проти задоволення позову не заперечувала з тих підстав, що на час приватизації вона проживала разом зі своєю дочкою ОСОБА_1 та своїми батьками - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в спірній квартирі, але в приватизацію квартири АДРЕСА_1 їх не включили.
Відповідно до вимог ст.169 ЦПК України, суд приймає рішення у відсутності відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи вважає позов таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.
Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, його подальшого використання і утримання визначені у Законі України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19.06.1992 року N 2482-XII. Метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), квартир у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Стаття 64 ЖК України передбачає, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 проживають в АДРЕСА_1.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 є власниками по 1/4 частці квартири АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на житло №7732 від 30.11.1993 року, виданого Відділом приватизації державного житлового фонду Виконавчого комітету Житомирської міської ради, третя особа - ОСОБА_6 є власником 1/2 частки вказаної квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.11.2010 року.
Також в судовому засіданні встановлено, що приватизація квартири АДРЕСА_1 відбувалась на підставі заяви відповідального квартиронаймача ОСОБА_4 від 03.11.1993 року, доданого до неї розрахунку площі квартири (будинку) що безоплатно приватизується та довідки ВЖРЕП №11 м.Житомира,, довідки про склад сім'ї наймача ізольованої квартири (одноквартирного будинку) та займані ними приміщення, в якій зазначено чотири особи - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5.
На підставі вказаних документів було видано розпорядження Відділу приватизації державного житлового фонду Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 30.11.1993 року за №7732 про приватизацію квартири АДРЕСА_1 та свідоцтво про право власності на житло №7732 від 30.11.1993 року на ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням по цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомир від 12.08.2014 року в справі №296/6820/14-ц встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1, в період з 05.07.1991 року по теперішній час у квартирі АДРЕСА_1.
Згідно ст.8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду", спори, що виникають при приватизації квартир державного житлового фонду, вирішуються судом.
Відповідно до п. 2 ст. 8 «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир (будинків) у власність громадян» передача займаних квартир здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири .
На підставі ч.4 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах.
Відповідно до ч.2 п.21 «Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян», затвердженого Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №56 від 15.09.1992 року, у довідці вказуються новонароджені, і на них розраховується норма площі, що передається безкоштовно, незалежно від строку їх народження та введення в дію Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".
При приватизації квартири відповідачами на виконання положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян згода третьої особи - ОСОБА_6 отримана не була, до складу осіб, що беруть участь в приватизації житла ОСОБА_1 не включено, хоча остання на час приватизації проживала у вказаній квартирі.
Згідно з положеннями норм ст. 16 ЦК України особа вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
Відповідно, за правилами недійсності правочинів не можна визнавати недійсними документи, які за своїм змістом не є правочинами. Тому свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 за №7732 від 30.11.1993 року, видане Відділом приватизації державного житлового фонду Виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо приватизації як правовстановлюючий документ не може бути визнаний недійсним, а підлягає анулюванню як правові наслідки визнання недійсним розпорядження органу приватизації про приватизацію квартири.
Керуючись ст.ст.4-6,9,64 ЖК України, ст.ст.1,5,8 Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст.10, 11, 30, 60, 61, 169, 209, 215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати недійсним розпорядження Відділу приватизації державного житлового фонду Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 30.11.1993 року за № 7732 щодо приватизації квартири АДРЕСА_1.
Анулювати свідоцтво про право власності на житло № 7732 від 30.11.1993 року, виданого Відділом приватизації державного житлового фонду Виконавчого комітету Житомирської міської ради на ім'я ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, на квартиру АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира на протязі 10 днів з дня його проголошення поданням апеляційної скарги.
Cуддя В. В. Колупаєв