Рішення від 04.12.2014 по справі 22-ц/796/14233/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-14233 Головуючий у 1-й інстанції - Вовк С.В.

Доповідач - Пікуль А.А.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 грудня 2014 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Невідомої Т.О.

ПобірченкоТ.І.

при секретарі Кучер Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Суслової Ірини Олександрівни в інтересах Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" на рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Печерська районна у м. Києві державна адміністрація, про примусове виселення,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2014 року залишена без задоволення позовна заява Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Печерська районна у м. Києві державна адміністрація, про примусове виселення.

Не погодившись з рішенням суду, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. (а.с. 98-101).

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників судового розгляду: представника позивача - Слічну С.І., яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити, відповідача та представника відповідачів - ОСОБА_5, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

При ухваленні рішення суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.

У ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві триває виконавче провадження ВП № 35216127 по виконанню рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 серпня 2012 року, яким задоволено позов прокурора в інтересах держави в особі ПАТ «АКБ «КИЇВ» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором № 010/2008 від 24 квітня 2008 року у розмірі 1 070 550 грн. 20 коп. звернуто стягнення на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_9 на праві власності, шляхом реалізації вказаного майна з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною для реалізації у розмірі 555 000 грн.

З вимогою про виселення 30 травня 2013 року (за вих. №№ 15-02/1/300, 15-02/1/301, 15-02/1/302, 15-02/1/303) та 29 жовтня 2013 року (за вих. №№ 25-04/611, 25-04/612, 25-04/613, 25-04/614) позивач звертався до відповідачів.

Позивачем направлялися вказані письмові вимоги про виселення за адресою реєстрації відповідачів за допомогою Державного підприємства спеціального зв'язку, які 26 липня 2013 року та 17 грудня 2013 року повернулися на адресою відправника, у зв'язку із неврученням отримувачам.

Вимоги про виселення направлено за допомогою поштового зв'язку УДППЗ «Укрпошта» за адресами місць роботи відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, разом із зверненням щодо вручення письмової вимоги. Вищевказані поштові відправлення вручено уповноваженим на отримання поштової кореспонденції під розпис. Та, як вбачається, відповідач ОСОБА_4 від ознайомлення з даною вимогою та від її отримання відмовилася.

Відповідно до довідки ТОВ «Міськбуджитлоінвест» вих. № 142 від 20 жовтня 2014 року, що надана відповідачем ОСОБА_5, остання звільнена з посади юриста 31 травня 2013 року, жодні поштові відправлення ОСОБА_5 співробітниками ТОВ «Міськбуджитлоінвест» не вручалися.

За встановлених обставин, а саме - відсутності належних даних про вручення відповідачам письмової вимоги іпотекодержателя про добровільне виселення, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що висновки районного суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог не відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

При вирішенні справи районним судом невірно застосовані до спірних правовідносин положення Закону України "Про іпотеку", що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України дає суду апеляційної інстанції підстави для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення виходячи з наступного.

За правилом статті 40 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в

іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового

врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на

письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно

звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного

місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють

житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший

погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення

здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічне положення містить змінена згідно із Законом № 3795-VI (3795-17) від 22 вересня 2011 року ч.3 ст. 109 ЖК - після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

При цьому відповідно до першого речення ч.3 ст. 109 ЖК звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.

Зі змісту зазначених норм убачається, що вимога письмового попередження про добровільне звільнення житлового приміщення стосується лише такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки, як позасудове врегулювання на підставі договору, і не застосовується в порядку звернення стягнення за рішенням суду. Задоволення позову про виселення мешканців із переданого в іпотеку житлового приміщення не залежить від дотримання іпетекодержателем ч.2 ст. 40 Закону України "Про іпотеку". З урахуванням ч.2 ст. 39 цього Закону відповідне рішення може бути прийняте судом (за заявою іпотекодержателя) одночасно з прийняттям рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У даному конкретному випадку звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, проводиться за рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13 серпня 2012 року, яке звернуте до виконання (а.с.7-9). Під час примусового виконання цього рішення виявилося, що у 2010 році - після передачі указаної квартири у іпотеку, яка відбулась у серпні 2008 року, іпотекодавці без згоди та відома іпотекодержателя зареєстрували у спірній квартирі ОСОБА_7 та неповнолітнього ОСОБА_6 (а.с.10-11). Виселитись добровільно указані особи та іпотекодавці (боржники у виконавчому провадженні про звернення стягнення на предмет іпотеки) наміру не мають.

Ураховуючи викладене, права ПАТ «АКБ «КИЇВ» як іпотекодержателя в ході процедури звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є порушеними та підлягають захисту шляхом примусового виселення відповідачів із квартири АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстрації місця проживання.

Керуючись ст.303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Суслової Ірини Олександрівни в інтересах Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заявленого позову.

Виселити: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4, з квартири АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстрації місця проживання.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: Т.О. Невідома

Т.І. Побірченко

Попередній документ
41772833
Наступний документ
41772835
Інформація про рішення:
№ рішення: 41772834
№ справи: 22-ц/796/14233/2014
Дата рішення: 04.12.2014
Дата публікації: 11.12.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про виселення