1[1]
01 грудня 2014 року суддя Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1
розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд судових рішень у кримінальній справі №5-160к 98 за нововиявленими обставинами
27 листопада 2014 року до Апеляційного суду міста Києва через Вінницьку установу виконання покарань УДПтС України у Вінницькій області, надійшла заява ОСОБА_2 , засудженого 11 серпня 1997 року Севастопольським міськсудом за ст.ст. 93 п.п.”а”,г,з”, 17, 93 п.п.”г,е,ж,з”, 145 ч.2, 222 ч.1, 42 КК України до довічного позбавлення волі про перегляд судових рішень у кримінальній справі №5-160к 98 за нововиявленими обставинами.
У заяві ОСОБА_2 зазначає, що вироком Севастопільського міського суду від 11 серпня 1997 року його засуджено за п. п.п.”г,е,ж,з” ст.93 КК України до смертної кари з конфіскацією майна, ухвалою Севастопольського міського суду від 11серпня 2000 року призначене йому покарання замінено на пожиттєве позбавлення волі з конфіскацією майна, визначено строк покарання обчислювати з 18 березня 1996 року.
Підставою для звернення із заявою зазначає нововиявлені обставини, які на його думку встановлюють неправильність вироку Севастопільського міського суду від 11 серпня 1997 року, а саме застосування положень норм Кримінального закону - ст. 24 загальної частини та санкції ст.93 КК України (в редакції 1960р.) в межах призначення покарання у виді смертної кари, які рішенням Конституційного Суду України №11-рп /99 від 29 грудня 1999р. визнані неконституційними та скасовані.
Посилається на те, з 29 грудня 1999 року на підставі рішення Конституційного Суду України №11-рп /99 від 29 грудня 1999р. визнано неконституційним покарання в санкції ст.93 КК України (1960р.) ”або смертна кара” та визначено кримінальне покарання у виді позбавленні волі на певний строк від восьми до п'ятнадцяти років, а тому ухвала Севастопольського міського суду від 11серпня 2000 року є незаконною, винесена без його участі та захисника, нею призначено більш суворе покарання, ніж існувало на момент вчинення злочину та передбачено відповідною санкцією ст.93 КК України, чим допущено посилення відповідальності.
Розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд судових рішень у кримінальній справі №5-160к 98 за нововиявленими обставинами, вважаю, що вказану заяву слід повернути заявнику з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 461 КПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після
того, як особа, яка звернулася до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.
У випадку, якщо особа подала заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами з пропущенням строку на подання такої заяви, суддя постановляє ухвалу про повернення заяви у разі відсутності клопотання про поновлення цього строку.
ОСОБА_2 у своїй заяві посилається на нововиявлені обставини, зокрема, рішення Конституційного Суду України №11-рп /99 від 29 грудня 1999р.(справа №1-33199 про смертну кару), а тому слід вважати, що заява подана із пропущенням строку на її подання, а клопотання про поновлення цього строку з обґрунтуванням поважності причин пропуску, відсутнє.
З огляду на викладене, заяву про перегляд судових рішень у кримінальній справі №5-160к 98 за нововиявленими обставинами слід повернути ОСОБА_2 .
Керуючись ст. ст.462, 464, КПК, -
Повернути ОСОБА_2 його заяву про перегляд судових рішень у кримінальній справі №5-160к 98 за нововиявленими обставинами.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з моменту отримання її копії до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва ОСОБА_1