Справа № 740/2439/13-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/608/2014
Категорія - ч. 2 ст. 286 КК України Доповідач ОСОБА_2
02 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012260180000042, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжина Чернігівської області, українця, громадянина України, працюючого приватним підприємцем, з вищою освітою, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 вересня 2013 року,
за участю прокурора ОСОБА_7
потерпілої ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_6
Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 вересня 2013 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 3 роки.
Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді особистого зобов'язання до вступу вироку в законну силу залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинська центральна міська лікарня ім. Миколи Галицького» 696 грн. 75 коп.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 18930 грн. 67 коп. матеріальної шкоди, 75000 грн. моральної шкоди, 5000 грн. витрат понесених на правову допомогу, а всього 98 930 грн. 67 коп., на користь ОСОБА_10 75000 грн. моральної шкоди, 5000 грн. витрат понесених на правову допомогу, а всього 80000 грн.
Питання про речові докази вирішено в порядку статті 100 КПК України.
Як встановлено судом першої інстанції, 29.09.2012 року, близько 18 год. 45 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «Рено-Мастер», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Незалежності в м. Ніжині в напрямку вул. Корчагіна, біля перехрестя з вул. Ватутіна, виконуючи маневр об'їзду легкового автомобіля, що стояв на проїзній частині біля правого краю, грубо порушив вимоги п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху, а саме: по завершенню об'їзду транспортного засобу, перед перестроюванням та зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, прийняв праворуч та здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_11 , який рухався по проїзній частині у попутному напрямку.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних саден, ран та крововиливів в м'які тканини волосяної частини голови, ділянок субарахноїдальних крововиливів та ділянок забою речовин головного мозку, множинних лінійних переломів основи та склепіння черепа, субдуральної гематоми лівої півкулі головного мозку, множинних забитих ран обох верхніх кінцівок і лівої нижньої кінцівки та з місця події був доставлений на лікування до Ніжинської центральної міської лікарні, де ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_11 являється забій головного мозку в результаті множинних переломів основи та склепіння черепа на тлі закритої внутрішньочерепної травми.
Порушення водієм ОСОБА_6 вимог п.п. 10.1, 10.3 ПДР України перебуває в причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок суду змінити та призначити йому більш м'яке покарання, із застосуванням ст. 75 КК України, та без позбавлення права керування транспортними засобами.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги обвинувачений посилається на невідповідність призначеного покарання його особі, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зокрема зазначає, що розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції проведено упереджено та однобічно. Показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 є суперечливими щодо місця знаходження свідка ОСОБА_12 в момент дорожньо-транспортної пригоди та відстані, з якої вона її бачила. Показання свідків ОСОБА_14 і ОСОБА_15 отримані під психологічним впливом суду та у вироку не відповідають даним під час судового розгляду. Суму відшкодування збитків, призначену судом, вважає завищеною. Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 посилається на повне визнання своєї вини, про що неодноразово зазначав і під час судового розгляду в суді першої інстанції, але суд безпідставно зазначив у вироку, що він вину не визнав. Також під час судового розгляду він просив вибачення у потерпілої та мав намір відшкодувати завдані збитки, які на даний час частково відшкодував. Потерпіла ОСОБА_10 не висловлювала думки щодо міри покарання. При призначенні міри покарання судом першої інстанції недостатньо враховано його особу, позитивні характеристики, часткове відшкодування завданих збитків, неодноразові вибачення перед потерпілими, щире каяття, перебування на утриманні батька - інваліда 3 групи, матері, яка страждає на онкологічне захворювання та потребує спеціального догляду. Також зазначає, що позбавлення його права керування транспортним засобами позбавляє його єдиного джерела на прожиття та відшкодування шкоди.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника, які просили задовольнити подану апеляційну скаргу та пом'якшити призначене покарання, прокурора та потерпілу, які просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив фактичні обставини кримінального провадження, викладені в обвинувальному акті та у вироку суду. Зазначив, що в скоєному щиро кається, просить вибачення у потерпілих та просить застосувати до нього положення ст. 75 КК України, оскільки його батьки потребують сторонньої допомоги, а дружина є вагітна.
Окрім показів обвинуваченого його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується іншими доказами у кримінальному провадженні.
Так, допитана в суді першої інстанції свідок ОСОБА_12 показала, що вона буда очевидцем дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 29.09.2012 року у вечірній час. Їй назустріч рухався велосипедист, позаду якого на великій швидкості рухався мікроавтобус білого кольору, який здійснив наїзд на велосипедиста. Коли вона підійшла до місця пригоди, то потерпілий був живий, а обвинувачений був агресивний. Зазначала, що велосипедист їхав прямолінійно, не виляючи, вздовж бордюра на відстані близько 1 метра.
Вказані свідчення свідок ОСОБА_12 підтвердила під час відтворення обстановки та обставин події від 03.10.2012 року, під час якого вказала на розташування транспортних засобів на момент вчинення ДТП (т. 1 а.п 67-71).
Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що 29.09.2012 року, у вечірній час, здійснюючи автобусні перевезення пасажирів по маршруту в м. Ніжині, побачив, як на зустрічній смузі руху рухався велосипедист, якого ззаду наздогнав мікроавтобус. Від удару потерпілий відлетів у правий бік по ходу руху.
Допитані в судовому засіданні суду першої інстанції свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , працівники міліції, показали, що в складі слідчої групи виїздили на місце пригоди. Водій мікроавтобуса вів себе агресивно, грубо спілкувався та знаходився в стані алкогольного сп'яніння, від будь-яких підписів відмовився та наполягав на тому, що велосипедиста попереду не бачив. На місці події був слід гальмування. Жінка, що була на місці ДТП повідомила, що до зіткнення велосипедист та мікроавтобус рухались в одному напрямку.
Свідок ОСОБА_15 , допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції показав, що 29.09.2012 року слідував в мікроавтобусі під керуванням ОСОБА_6 в якості пасажира. Близько 19 години вони рухались по вул. Незалежності в м. Ніжині, за дорожньою обстановкою не стежив, так як був зайнятий мобільним телефоном. Згодом відчув зіткнення автобуса з перешкодою. Після зупинки автомобіля він побачив на дорозі, позаду транспортного засобу, збиту людину. Більше йому нічого не відомо.
Допитаний в якості свідка понятий ОСОБА_18 в суді першої інстанції показав, що під час проведення огляду місця події проводились заміри та складались процесуальні документи, які водій мікроавтобуса відмовлявся підписувати.
Свідок ОСОБА_19 в суді першої інстанції показав, що був присутній в якості понятого при огляді місця події. Він бачив мікроавтобус, в передній частині якого був зафіксований велосипед. Потерпілого забрала швидка медична допомога.
Наведені свідчення потерпілих та свідків суд обґрунтовано поклав в основу вироку, дав їм оцінку та правильно визнав їх достовірними, оскільки вони підтверджують обставини вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, узгоджуються між собою та підтверджуються іншими доказами, зібраними у кримінальному провадженні.
Зокрема, згідно нотаріально посвідченої довіреності від 09.06.2011 року ОСОБА_6 має право керувати автомобілем марки «Renault Master» (т. 1 а.п. 38).
Протокол огляду місця дорожньо-транспортної події, підтверджує факт ДТП, що відбулася 29.09.2012 року на вул. Незалежності в м. Ніжині, а схема до протоколу місця дорожньо-транспортної пригоди та фототаблиця, на яких зафіксовано місце зіткнення автомобіля та велосипеда, вказують на розташування транспортних засобів, напрямок руху, наявність дорожніх знаків (т. 1 а.п. 8-18).
Протоколами огляду транспортних засобів та фототаблицями до них від 29.09.2012 року (а.с 25-32) встановлені механічні пошкодження автомобіля марки «Renault Master» та велосипеда марки «Аіст», які утворились внаслідок ДТП (т. 1 а.п. 25-32).
Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння та акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 29.09.2012 року, ОСОБА_6 перебував в стані алкогольного сп'яніння (т. 1 а.п. 34, 36).
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №262 від 19.11.2012 року, безпосередньою причиною смерті ОСОБА_11 є забій головного мозку в результаті множинних переломів основи та склепіння черепа, на тлі закритої внутрішньочерепної травми, що підтверджується наявністю множинних ран волосяної частини голови, крововиливів в м'які тканини волосяної частини голови, множинних лінійних переломів основи та склепіння черепа, ділянок крововиливів в тканину головного мозку, різким набряком мозкової тканини. Зважаючи на локалізацію тілесних ушкоджень, їх морфологічні характеристики, ушкодження транспортних засобів, в момент первинного контакту потерпілий був звернений задньою частиною до рухомого автомобіля (т. 1 а.п. 44-49).
Висновком транспортно - трасологічної експертизи № 476 від 05.11.2012 року встановлено, що зіткнення автомобіля «Рено Мастер», державний номерний знак НОМЕР_1 , та велосипеда «Аіст», яким керував ОСОБА_11 , відбулось на проїзній частині вул. Незалежності м. Ніжина, а саме: у попутному напрямку - на відстані близько 1,4 м. від правого, краю проїзної частини, а у повздовжньому - на відстані не менше 7,5 м від ближнього до сліду юзу колеса велосипеда краю проїзної частини АДРЕСА_2 (т. 1 а.п. 83-85).
Згідно висновку експертизи технічного стану транспортного засобу № 475 від 12.11.2012 року, система рульового керування автомобіля «Рено Мастер», д.н.з. НОМЕР_1 , знаходиться в працездатному стані. В системі рульового керування автомобіля «Рено Мастер», державний номерний знак НОМЕР_1 , не виявлені несправності, які могли б привести автомобіль до самовільної зміни напрямку руху або завадити керуванню перед дорожньо-транспортною пригодою. (т. 1 а.п 90-95).
Висновком автотехнічної експертизи № 34 від 18.02.2013 року встановлено, що за обставин розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди у відповідності до показів свідка ОСОБА_12 за умови руху автомобіля «Рено Мастер», д.н.з. НОМЕР_1 , зі швидкістю 60 км/год, водій автомобіля ОСОБА_6 мав технічну можливість запобігти зіткненню з велосипедом під керуванням ОСОБА_11 шляхом виконання вимог п. 10.1, 10.3 ПДР України. За обставин розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди у відповідності до показів свідка ОСОБА_12 з технічної точки зору водій ОСОБА_6 керуючи автомобілем «Рено Мастер», д.н.з. НОМЕР_1 , повинен був діяти у відповідності до вимог п. 10.1,10.3 ПДР України. В цьому випадку за умови руху автомобіля «Рено Мастер», д.н.з. НОМЕР_1 , зі швидкістю 60 км/год з технічної точки зору в діях водія ОСОБА_6 вбачається невідповідність вимогам п. 10.1, 10.3 ПДР України. За умови розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди у відповідності до показів свідка ОСОБА_12 , за умови руху автомобіля «Рено Мастер», д.н.з. НОМЕР_1 , зі швидкістю 60 км/год з технічної точки невідповідність в діях водія автомобіля ОСОБА_6 вимогам п. 10.1, 10.3 ПДР України перебуває в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (т. 1 а.п. 118-122).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, ґрунтується на сукупності досліджених у судовому засіданні доказах і дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до ст. 94 КПК України, суд оцінив зібрані у кримінальному провадженні докази і дав їм аналіз, які підтвердили винуватість обвинувачених При цьому суд на виконання вимог закону мотивував у вироку прийняття одних і відхилення інших доказів та поклав в основу вироку лише належні та допустимі докази, досліджені в судовому засіданні.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції повно та об'єктивно досліджені обставини кримінального провадження і є безпідставними доводи апелянта, що висновки суду містять істотні сперечності, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а судовий розгляд проведено однобічно.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання суд, у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставину, що пом'якшують покарання, - часткове відшкодування завданих збитків, та обставину, що обтяжує покарання, - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, особу винного, який раніше не судимий, позитивну характеристику за місцем роботи і проживання, стан здоров'я батьків та призначив йому покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах мінімальної межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, тому доводи апелянта щодо необхідності призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі апеляційним судом не можуть бути взяті до уваги.
Крім того, підстав для пом'якшення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, колегія суддів не вбачає, оскільки він вчинив злочин перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння і від його неправомірних дій настали тяжкі наслідки - смерть потерпілого.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування чи зміну судового рішення, у кримінальному провадженні не вбачається, тому вирок суду є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 вересня 2013 року щодо ОСОБА_6 - залишити без змін
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4