Справа №22-ц/791/3637/2014 Головуючий в І інстанції Стамбула М.І.
Категорія 51 Доповідач: Прокопчук Л.П.
2014 року грудня місяця 03 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого:Прокопчук Л.П.
Суддів:Полікарпової О.М.
Базіль Л.В.
При секретарі: Яковенка В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 - представника ОСОБА_6 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 24 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» про стягнення грошових коштів,
ОСОБА_6 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 25 вересня 2013 року на її користь з відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» стягнуто 3 754,68грн. в рахунок відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у період з 21.05.2013 року по 13.09.2013 року, судовим наказом цього ж суду від 22 жовтня 2013 року стягнуто з відповідача заборгованість по заробітній платі у сумі 27 376,02грн., а 11 червня 2014 року заочним рішенням стягнуто з підприємства на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у період з 14.09.2013 року по 15.05.2014 року в сумі 10 947,38грн.
Після постановлення рішень судом, які є обов'язковими до виконання, відповідач не вчинив жодних дій на виконання рішень суду та виплати грошових коштів.
Посилаючись на ст.ст.536,625,1214 ЦК України, ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» позивач просила стягнути на її користь з ВАТ «ХБК» пеню, 3% річних, інфляційні втрати на загальну суму 7 893,02грн.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 24 жовтня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» про стягнення грошових коштів відмовлено за необґрунтованістю.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій поставила питання про скасування судового рішення, вказуючи на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримала з підстав, викладених у ній та просила скасувати рішення суду першої інстанції, задовольнивши позов ОСОБА_6 у повному об'ємі.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що 25 вересня 2013 року заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.05.2013 року по 13.09.2013 року у розмірі 3 754,68грн.
Судовим наказом цього ж суду від 22 жовтня 2013 року стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_6 заборгованість по заробітній платі у розмірі 27 375,02грн.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 11 червня 2014 року стягнуто з ВАТ «ХБК» на користь позивачки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.09.2013 року по 13.05.2014 року у розмірі 10 947,38грн.
Звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення пені, 3-х процентів річних, та інфляційних втрат позивачка як на підставу заявлених вимог послалася на ст.ст.536,625,1214 ЦК України, ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Відмовляючи у задоволенні цих вимог, суд першої інстанції підставно прийшов до правового висновку про те, що положення ст.625 ЦК України не застосовуються до трудових правовідносин, оскільки вони врегульовані положеннями трудового законодавства і тому з рішення суду про стягнення на користь позивачки заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку зобов'язальні правовідносини не виникають.
Така правова позиція висловлена і Верховним Судом України у постанові від 21 травня 2014 року, яка згідно з вимогами ст.3607 ЦПК України, є обов'язковою для всіх судів України.
Безпідставними на думку колегії є і посилання ОСОБА_6 на ст.ст.536,1214 ЦК України т.я статтею 1214 ЦК України регулюються правовідносини з набуття і збереження майна без достатньої правової підстави і також вказана норма закону не може бути застосована до трудових відносин.
Сфера дії Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначена у його преамбулі, де вказано, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Таким чином цей Закон не може бути застосований до трудових правовідносин і відносин, які виникають за участю фізичної особи (Рішення Конституційного Суду №7-рп/2013р. від 11.07.2013 року).
Отже, суд першої інстанції, відмовляючи ОСОБА_6 у задоволенні позову з підстав, заявлених нею, постановив правильне рішення, проте, дійшовши висновку про безпідставність заявлених вимог у мотивувальній частині рішення у його резолютивній частині помилково вказав, що у позові ОСОБА_6 слід відмовити за необґрунтованістю.
За встановленого постановлене судове рішення підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - представника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 24 жовтня 2014 року в частині відмови ОСОБА_6 у позові за необґрунтованістю змінити та вважати, що у позові ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» відмовлено за безпідставністю.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: (підпис)
Судді: (два підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя: Л.П.Прокопчук