Справа №11/791/317/2014 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 187 ч.2 КК України Доповідач: ОСОБА_2
02 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого суді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю прокурора - ОСОБА_5 ,
засудженого - ОСОБА_6 ,
його захисника адвоката - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією з доповненнями засудженого ОСОБА_6 на вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 10 жовтня 2013 року,-
Цим вироком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, освіта вища, працює за наймом, який народився та проживає в АДРЕСА_1 , зареєстрований по АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
засуджений за ч.1 ст.187 КК України до позбавлення волі строком на три роки з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи закритого типу.
Запобіжний захід - залишено - підписка про невиїзд до набрання вироком законної сили.
В строк відбування покарання зараховано період знаходження під вартою з 14.05.2012 року по 27.11.2012 року.
Позов прокурора Цюрупинського району задоволено, стягнуто з ОСОБА_6 на користь КП «Цюрупинська центральна районна лікарня» - 1016,73 грн.
Позов потерпілого ОСОБА_8 задоволено частково, стягнуто з засудженого на його користь 6912,29 грн.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що він в ніч на 12 липня 2010 року в с.Виноградове Цюрупинського району Херсонської області, біля будинку культури, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном, вчинив напад, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого ОСОБА_8 , побивши та спричинивши йому тілесні ушкодження середньої тяжкості, у результаті чого заволодів майном потерпілого на суму 1190 грн.
В апеляції засуджений вважає вирок суду першої інстанції незаконним, несправедливим та необґрунтованим через необ'єктивність, однобічність, упередженість досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, в зв'язку з чим він підлягає скасуванню. Вказує, що вирок ґрунтується лише на припущеннях, а не на незаперечних доказах, його вина у вчиненні розбою не доведена, а суд не піддав сумніву покази потерпілого і не оцінив їх критично, в той час, як ОСОБА_8 давав нечіткі покази і на час події вжив значну кількість алкоголю, допитані свідки не підтверджують факту вчинення ОСОБА_6 розбою.
Зазначає, що не доведено слідством, що у потерпілого був мобільний телефон та гроші, не встановлені місце та час нападу, особи, до яких міг потрапити телефон, не знята інформація з каналів зв'язку щодо дзвінків потерпілим з цього телефону після події. Крім того, потерпілий ОСОБА_8 обмовив його на ґрунті помсти через виниклі перед цим неприязні стосунки з приводу спільної сварки .
В доповненнях до апеляції ОСОБА_6 зазначає, що ні досудовим слідством, ні судом не прийнято до уваги, що в той же вечір, в приміщенні нічного клубу Форсаж, розташованому в будинку культури с. Виноградове, під час святкування дня народження їх спільного однокласника, ОСОБА_8 образив його, спровокував сварку, під час якої він наніс потерпілому декілька ударів руками по обличчю. Після цього потерпілий, який вжив значну дозу спиртного, пішов з клубу, неодноразово падав, перечепився через паркан, впав на асфальт, та пішов до скверу, де спав на лавці тривалий час, розташованій у віддаленості від будинку культури, де його знайшли побитим.
Зазначає, що побив потерпілого на підґрунті виниклих неприязних відносин між ним, проте ніякого майна потерпілого не забирав, розбійний напад на нього не вчиняв.
Докази про наявність зазначеного майна та грошей у потерпілого в той вечір та його викрадення в матеріалах справи відсутні, місце знаходження мобільного телефону після події не встановлено, при цьому стверджує, що йому відомо, що потерпілий ОСОБА_8 після 12.07.2010 року здійснював дзвінки з свого мобільного телефону знайомим та друзям.
Проте зазначені обставини, не дивлячись на неодноразово заявлені клопотання ним та захисником, не перевірялися ні в ході досудового слідства, ні судом.
В цьому вбачає неповноту, упередженість та однобічність досудового слідства та судового розгляду справи.
Вважає, що органом досудового слідства та судом першої інстанції не з'ясовані з достатньою повнотою обставини, що мають важливе значення для справи, суд при винесені вироку допустив невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Просив вирок скасувати, справу направити на додаткове розслідування, під час якого провести ряд слідчих та оперативно-розшукових дій, в разі встановлення апеляційним судом підстав для зміни вироку, просив застосувати до нього покарання без позбавлення волі.
Апеляція прокурора відкликана на підставі ст.355 КПК України в редакції 1960 року (а.с.169 т.2), тому заперечення засудженого ОСОБА_6 на апеляцію прокурора (а.с.146-147 т.2) не підлягають розгляду.
Іншими учасниками судового розгляду вирок суду не оскаржується.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_6 та його захисника, які підтримали апеляційні вимоги, викладені в апеляції засудженого з доповненнями, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних вимог ОСОБА_6 , в дебатах засуджений ОСОБА_6 та його захисник просили вирок скасувати на направити справу прокурору для проведення додаткового розслідування, прокурор просив залишити вирок без зміни, в останньому слові засуджений ОСОБА_6 заявив, що не вчиняв розбійного нападу на потерпілого, визнав, що побив на підґрунті виниклих неприязних стосунків, перевіривши матеріали справи та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України (1960 року), прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.
Згідно зі ст. 323 КПК України (1960 року), вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, тобто в ньому має бути правильно застосований матеріальний закон, а висновки повинні відповідати фактам, що дійсно мали місце. При цьому оцінка доказів має ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
Мотивувальна частина обвинувального вироку, як це передбачено приписами ст.334 КПК України (1960 року), повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.
Проте, ці вимоги закону під час досудового слідства і розгляду справи в судовому засіданні не були виконані, обставини, які мають істотне значення для вирішення питання, чи справді ОСОБА_6 умисно, з метою заволодіти майном потерпілого, спричинив ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесне ушкодження та заволодів майном останнього, за яких обставин скоїв такі дії, належно не з'ясовані.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 27.11.2012 року був скасований вирок Цюрупинського районного суду від 14.05.2012 року та кримінальну справу направлено на новий судовий розгляд. Проте, суд під головуванням судді ОСОБА_1 не виконав вказівки, зазначені у вказаній ухвалі щодо усунення недоліків, ретельної перевірки доводів, викладених в апеляції, повного та об'єктивного розгляду справи, надання належної оцінки зібраним та дослідженим доказам, тощо, що призвело до постановлення незаконного вироку.
Зазначені обставини на думку колегії тягнуть за собою скасування вироку з направленням кримінальної справи щодо ОСОБА_6 прокурору для проведення додаткового слідства.
Відповідно обвинуваченню ОСОБА_6 в ніч на 12 липня 2010 року в с.Виноградово Цюрупинського району Херсонської області, біля будинку культури, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном, вчинив розбійний напад, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого ОСОБА_8 , спричинивши потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості, та заволодів майном потерпілого на суму 1190 грн.
Суд у вироку виклав фактичні обставини справи аналогічним чином, визнавши винуватим ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, при цьому не звернув уваги на те, що в обвинуваченні є неконкретність, яка пов'язана з не встановленням способу спричинення тілесних ушкоджень потерпілому (руками, ногами, стороннім предметом, тощо ), та не розмежуванням завданих потерпілому ушкоджень.
Встановлення способу вчинення кримінального злочину є необхідним при формулюванні обвинувачення відповідно вимогам ст.ст.132, 223 КПК України 1960 року
Водночас, у обвинуваченні ОСОБА_6 наявна і суперечність, котра полягає в тому, що, згідно встановлених слідством та судом обставин справи, потерпілий отримав всі виявлені в нього тілесні ушкодження внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 поза межами будинку культури, тоді як ряд свідків, ОСОБА_6 та потерпілий стверджують, що ОСОБА_6 наніс декілька ударів потерпілому рукою по обличчю під час спільної сварки в приміщенні нічного клубу.
Крім того, як в ході досудового, так і судового слідства, та в апеляції з доповненнями, ОСОБА_6 стверджує, що ряд тілесних ушкоджень потерпілий отримав, оскільки, перебуваючи в стані сильного сп'яніння, падав поза межами будинку культури, в тому числі і перечепившись через паркан.
Дані СМЕ підтверджують, що на обличчі та тілі потерпілого є ряд ушкоджень, (подряпини, садна, тощо), механізм утворення яких фактично не встановлений, а завдання їх тупим предметом відповідно висновку експерта викликає сумніви.
Відповідно висновку судово-медичної експертизи № 70/100 від 15.03.2011 року ОСОБА_8 були спричинені ушкодження у вигляді закритого косо-поздовжнього перелому 2-ої п'ясткової кістки правої кисті й садна правої кисті, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я; у вигляді струсу головного мозку, крововиливу у м'які тканини голови, обличчя, садна обличчя і синці обличчя, які являються тілесними ушкодженнями, що потягли короткочасний розлад, та у вигляді синців верхніх кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Всі тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, не виключено 12.07.2010 року. Їх утворення при падінні з висоти власного зросту виключається. Утворення тілесних ушкоджень при обставинах, вказаних потерпілим у протоколі допиту та у протоколі відтворення обстановки та обставин події не виключається (а. с. 49-50.).
Проте, значені висновки СМЕ підлягали ретельному дослідженню, оскільки характер та морфологічні властивості виявлених ушкоджень, механізм та термін спричинення кожного з них фактично не встановлені експертом, хоча вирішення цих питань має істотне значення по справі.
При цьому суд не звернув увагу і на ту обставину, що за матеріалами справи експерт, досліджуючи питання слідчого, зокрема, про те, чим спричинені потерпілому тілесні ушкодження, механізм їх утворення та чи могли вони виникнути при обставинах, вказаних у постанові, виходив лише із фактично встановлених з показань потерпілого обставин.
З огляду на викладене, судово-медичний експерт у своїх висновках фактично дав оцінку лише ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого і не досліджував питання можливості їх отримання в інший спосіб.
Викладене дає колегії суддів підстави для висновку про те, що орган досудового слідства взагалі не встановив, за яких же саме обставин були спричинені потерпілому тілесні ушкодження.
Поза увагою досудового слідства та суду залишилася перевірка версії ОСОБА_6 про спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, який обізвав його принизливим нецензурним словом, на ґрунті особистих неприязних стосунків, які виникли між ним та потерпілим внаслідок спільної сварки в нічному клубі Форсаж, розташованому в будинку культури АДРЕСА_3 , у вечірній час 11.07. 2010 року під час святкування дня народження їх спільного знайомого ОСОБА_9 , та завдання при цьому ОСОБА_6 декількох ударів рукою потерпілому в обличчя.
Проте , зазначені обставини залишилися поза увагою досудового слідства та суду, хоча підлягають ретельному дослідженню та належній юридичній оцінці, оскільки можуть вплинути на визначення умислу ОСОБА_6 при скоєнні ним протиправних дій відносно потерпілого.
Висновок досудового слідства та суду про напад на потерпілого та завдання йому тілесних ушкоджень з метою заволодіння його майном за таких обставин належним чином не обґрунтований, не в повній мірі відповідає матеріалам справи, а надані обвинуваченням докази містять суттєві протиріччя, які органом досудового слідства та судом не усунуті.
Поза увагою досудового та судового слідства залишилися і версія ОСОБА_6 та захисту про його обмову потерпілим на ґрунті виниклих неприязних стосунків внаслідок сварки в частині заволодінням майном: грошима, мобільним телефоном, тощо. Суд першої інстанції ретельно не дослідив всі обставини справи, не допитав зазначеного у обвинуваченні свідка ОСОБА_10 , дільничного інспектора, який відібрав пояснення у потерпілого після події злочину, не дав оцінку показанням свідка ОСОБА_11 в тій частині, що безпосередньо після події злочину потерпілий не заявляв про відкрите заволодіння ОСОБА_6 його майном: грошима та телефоном .
В касаційній скарзі прокурора (а.с. 27) є посилання на розписку потерпілого про повернення йому викраденого мобільного телефону з зазначенням аркуша справи 147 т.2, проте, в матеріалах кримінальної справи така розписка відсутня.
Тому слід ретельно перевірити зазначені обставини, оскільки в якості речових доказів мобільний телефон потерпілого, гаманець, гроші не долучалися до матеріалів кримінальної справи, та дані про повернення ОСОБА_8 телефону під час досудового слідства в матеріалах не містяться.
Як вказує апелянт ОСОБА_6 , ніхто із свідків не бачив, що він бив або будь як інакше фізично кривдив потерпілого поза межами нічного клубу, натомість свідки стверджують, що потерпілий був добряче напідпитку, та тривалий час перебував поза межами клубу до того часу , як його знайшли побитим.
Досудовим слідством не встановлено обставин, за яких потерпілий виявився поза межами нічного клубу , де святкував день народження друга, та спав на лавці у сквері, віддаленність цього місця від клубу, час перебування поза його межами, стан, в якому він знаходився, оскільки відповідно його показанням він, вживши спиртне, почувався погано, пішов з клубу, та спав на лавці у сквері протягом часу, тривалість якого не може визначити, де його розбудив та побив ОСОБА_6 .
При цьому слід ретельно дослідити версію ОСОБА_6 на свій захист в тій частині, що за той час , коли потерпілий в стані сп'яніння спав на лавці в сквері, він міг загубити, або хтось інший міг викрасти у нього телефон та гроші з кишені, підтвердити чи спростувати ці показання, оскільки зазначені речі не виявлені та не долучені в якості речових доказів. Тому слід провести ряд розшукових дій з метою встановлення цих обставин, виявлення, збуту цих речей та інше.
Підлягає обов'язковому дослідженню і твердження ОСОБА_6 , відповідно яким потерпілий після встановленої слідством події злочину продовжував користуватися своїм мобільним телефоном, та здійснював з нього телефоні дзвінки своїм знайомим та друзям. З цією метою слід провести ряд оперативно-розшукових дій, зазначених в доповненнях до апеляції ОСОБА_6 , для підтвердження чи спростування цих доводів.
Допитати потерпілого для з'ясування зазначених обставин виявилось неможливим в судовому засіданні апеляційного суду через його неявку.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що час, місце, спосіб та механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , всі обставини злочину, та як наслідок умисел засудженого на вчинення протиправних дій в ході досудового та судового слідства не були встановлені.
За таких суперечливих у справі даних суд першої інстанції повинен був ретельно перевірити в судовому засіданні всі докази, надані досудовим слідством, в разі необхідності допитати в судовому засіданні експерта, за результатами чого вирішити питання про призначення та проведення повторної судово-медичної експертизи.
Таким чином, не дивлячись на те, що органи досудового слідства допустили істотну неповноту та неправильність, яка полягає у пред'явленні неконкретного та суперечливого обвинувачення, суд не усунув їх під час розгляду справи, залишивши не з'ясованим ряд обставин справи, та виніс незаконний вирок .
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування вироку суду першої інстанції з направленням справи на додаткове розслідування на підставі ч. 1 ст. 374 КПК України (1960 року).
Під час додаткового розслідування необхідно врахувати викладене в мотивувальній частині ухвали апеляційного суду, ретельно допитати ОСОБА_6 , потерпілого та свідків, встановити обставини сварки між ОСОБА_6 та потерпілим в приміщенні нічного клубу Форсаж, час, місце, спосіб та механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , в залежності від здобутого встановити умисел, з яким він діяв по відношенню до потерпілого. З урахуванням того, що досудове слідство буде проведено за правилами, встановленими КПК України (1960 року), з метою усунення суперечностей в показаннях потерпілого та ОСОБА_6 доцільно провести відтворення обстановки, обставин події злочину за їх участю та за участю експерта, у разі необхідності провести повторну судово-медичну експертизу, провести ряд оперативно-розшукових дій, направлених на виявлення мобільного телефону та здійснення з нього дзвінків потерпілим після події злочину, та інше, зазначене в мотивувальній частині ухвали. В залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо наявності в діях ОСОБА_6 ознак кримінального правопорушення з конкретним визначенням умислу на вчинення злочинних дій по відношенню до ОСОБА_8 ..
З урахуванням викладеного, апеляція ОСОБА_6 з доповненнями підлягає задоволенню в частині скасування вироку та направлення кримінальної справи прокурору для організації додаткового розслідування. Підстави для зміни вироку за зазначених вище обставин на даний час відсутні .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області, -
Апеляцію з доповненнями засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 10 жовтня 2013 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч.1 ст.187 КК України, - скасувати, кримінальну справу повернути прокурору Цюрупинського району Херсонської області для проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_6 залишити - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Судді: (три підписи)
Згідно з оригіналом. Суддя ОСОБА_2