Справа № 658/1814/14-ц
(провадження № 2/658/659/2014)
29 жовтня 2014 року Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі
головуючого судді Марків Т.А.,
при секретарі Полтавській І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, м. Каховці Херсонської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору про спільну діяльність, стягнення збитків,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання розірваним договору про спільну діяльність від 10 квітня 2012 року та стягнення збитків у розмірі 240 000 грн.
Вимоги мотивовано тим, що 10 квітня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про спільне вирощування молодої картоплі, згідно з яким позивач зобов'язався надати грошові кошти в сумі 240 000 грн., відповідач - здійснити повний цикл вирощування та реалізації картоплі. Прибуток сторони домовились поділити порівну. ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 240 000 грн. надав, частина з них була витрачена на придбання посівного матеріалу, який був переданий ОСОБА_2 Останній роботи по вирощуванню й реалізації картоплі не виконав та не виплатив позивачу частину прибутку.
За вказаних обставин позивач вважав, що відповідач порушив умови договору про спільну діяльність та завдав ОСОБА_1 збитків в розмірі внеску за договором.
В судове засіданні позивач, відповідач не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи оповіщені належним чином у встановленому порядку.
Представники позивача в судовому засіданні на задоволенні вимог наполягали з підстав, викладених в позовній заяві.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволенні позову заперечував. Пояснив, що весною 2012 року між сторонами була досягнута домовленість щодо спільного вирощування картоплі. Гроші, обумовлені в договорі, позивач витратив на придбання в ОСОБА_3 посівного матеріалу, який й передав відповідачу. Грошей від ОСОБА_1 ОСОБА_2 особисто не отримував. Усі необхідні дії з вирощування картоплі відповідачем були виконані, проте прибуток від реалізації картоплі не був отриманий у зв'язку із низькою ціною в 2012 році на відповідну сільськогосподарську продукцію.
Вимоги задоволенню не підлягають.
Судом встановлено, що 10 квітня 2012 року між фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про спільне вирощування молодої картоплі (далі - Договір), згідно з яким позивач зобов'язався надати грошові кошти в сумі 240 000 грн., а відповідач - здійснити повний цикл вирощування та реалізації картоплі. Одержаний прибуток від реалізації картоплі розраховується в рівних частках (а.с. 4).
Даних про домовленість між сторонами щодо інших істотних умов договору, зокрема щодо мети договору, прав та обов'язків учасників спільної діяльності (в тому числі взаємних), координації спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правового статусу виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, текст Договору не містить.
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 27 серпня 2013 року (а.с. 7 - 8), залишеним без змін згідно з ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 14 листопада 2013 року (а.с. 9 - 10), відмовлено в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Відповідно до обставин, встановлених та оцінених указаними судовими рішеннями, позивач не передавав відповідачу грошові кошти, а розраховувався ними з третьою особою за посівний матеріал, який і був переданий відповідачу для виконання ним своїх зобов'язань по вирощуванню молодої картоплі. Фактично між сторонами було укладено у письмові формі та у подальшому виконувався саме договір про спільну діяльність.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що Договір складався та був підписаний сторонами в його присутності.
З матеріалів, на підставі яких відмовлено в порушенні кримінальної справи за зверненням ОСОБА_2 щодо можливих неправомірних дій з боку громадянина ОСОБА_1 (а.с. 105 - 150), показів, наданих в судовому засіданні свідками ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, слідує, що в 2012 році на земельній ділянці, розташованої в Каховському районі біля монумента «Тачанка», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно вирощували та реалізовували картоплю.
Відповідно до матеріалів, на підставі яких відмовлено в порушенні кримінальної справи (а.с. 151 - 170), що у жовтні 2012 року позивач звертався до районного відділу міліції з приводу шахрайських дій ОСОБА_10 В поясненнях, наданих правоохоронним органам, ОСОБА_1 зазначав, що в липні 2012 року він разом зі ОСОБА_2 почав реалізацію спільно вирощеної молодої картоплі. ОСОБА_10 позивач реалізував 56 400 кг картоплі, у зв'язку з чим особисто виписував накладні.
31 березня 2014 року представник позивача, в інтересах ОСОБА_1, звернувся до відповідача із листом про розірвання договору та повернення переданого йому грошового внеску у розмірі 240 000 грн. (а.с. 11).
Відповідачем даний лист позивача залишено без розгляду, що в судовому засіданні не спростовувалося.
Як встановлено ч. 1 ст. 1130 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Відповідно до ч. 1 ст. 1131 ЦК України, договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.
Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, покази свідків, дослідивши письмові докази, вважає, що посилання позивача на невиконання відповідачем істотних умов Договору щодо вирощування та реалізації молодої картоплі у 2012 році, спростовується встановленими під час розгляду справи обставинами.
Щодо неотримання позивачем очікуваного прибутку від спільної діяльності та стягнення у зв'язку з цим збитків з відповідача, суд зазначає наступне.
Метою Договору (який укладений між фізичними особами) не можна визнати отримання прибутку, оскільки договори про спільну діяльність з такою метою можуть бути укладені лише між суб'єктами підприємницької діяльності, що слідує зі ст. 42 ГК України.
Тобто, правовідносини між сторонами у справі не регулюються законодавством або звичаями ділового обороту щодо договорів про спільну діяльність, метою яких є отримання прибутку.
У зв'язку із зазначеним, відсутність прибутку за Договором не можна визнати завданою ОСОБА_1 шкодою, в результаті якої позивач значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні Договору.
За вказаних обставин суд вважає, що наявність підстав, передбачених ч. 2 ст. 651 ЦК України для розірвання Договору в односторонньому порядку, не доведена.
Відмова в позові про розірвання договору у зв'язку із істотним його порушенням не тягне настання для сторін правових наслідків, передбачених ст. 653 ЦК України, в тому числі права вимагати відшкодування збитків, завданих розірвання договору.
Керуючись ст.ст. 8, 21, 22, 24, 55, 124 Конституції України,
ст.ст. 3, 11 - 16, 203, 207 - 208, 626 - 629, 638 - 640,
651, 653, 1130 - 1131ЦК України,
ст.ст. 3 - 11, 57 - 61, 88, 212 - 215 ЦПК України
вирішив:
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору про спільну діяльність, стягнення збитків відмовити.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т.А. Марків