Справа №592/8936/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Князєв В. Б.
Номер провадження 22-ц/788/1922/14 Суддя-доповідач - Дубровна В. В.
Категорія - 59
03 грудня 2014 року м.Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Дубровної В. В.,
суддів - Лузан Л. В. , Сибільової Л. О.
за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4
на ухвалу Ковпаківського районного суду м.Суми від 17 вересня 2014 року на постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Деревицької Ольги Євгенівни про повернення виконавчого документа стягувачу, стягувач ОСОБА_6,
Ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 17 вересня 2014 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_3
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
При цьому зазначає, що з нього були стягнуті аліменти на утримання доньки, яка продовжує навчання, а 13 червня 2014 року мав місце факт закінчення нею навчання у Сумському державному університеті у зв'язку з її відрахуванням. А тому, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що судове рішення від 16 січня 2014 року втрачає свою дію лише з настанням такого юридичного факту, як досягнення 23 річного віку ОСОБА_7, а не закінченням її навчання в Сумському державному університеті. Крім того, вказує, що суд першої інстанції не розглянув другу вимогу скаржника про зобов'язання державного виконавця розглянути заяву боржника про закінчення виконавчого провадження та не надав їй правової оцінки.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, який апеляційну скаргу підтримує з мотивів у ній викладених, пояснення стягувача ОСОБА_6, державного виконавця Деревицької О.Є., які проти скарги заперечують, перевіривши ухвалу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін.
Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні скарги, суд першої інстанції з посиланням на положення п.1 ч.1 ст.47, п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» та з огляду на те, що станом на 25 липня 2014 року - на день звернення скаржника із заявою про закінчення виконавчого провадження ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, не досягла 23 років, виходив з того, що державним виконавцем ВДВС Сумського міського управління юстиції Деревицькою О.Є. не були порушені вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та правомірно прийнята постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві від 04 серпня 2014 року, вважав її законною, не вбачав підстав для скасування на задоволення заявлених вимог.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони грунтуються на законі.
У серпні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Деревицької О.Є. та просив скасувати постанову останньої про повернення виконавчого документа стягувачеві від 04 серпня 2014 року як незаконну та зобов'язати державного виконавця розглянути заяву ОСОБА_3 про закінчення виконавчого провадження від 25 серпня 2014 року. Свою скаргу мотивував тим, що рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 16 січня 2013 року у цивільній справі №592/353/13-ц за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчатися, стягнуто з нього на користь ОСОБА_6 аліменти в розмірі 22/100 частини усіх видів його доходів щомісячно на утримання доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, до закінчення її навчання в Сумському державному університеті, але не більше, ніж до досягнення нею 23 років. На підставі виконавчого листа № 592/353/13-ц, виданого Ковпаківським районним судом м.Суми від 04 березня 2014 року, державним виконавцем ВДВС Сумського міського управління юстиції Деревицькою О.Є. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження зі стягнення з ОСОБА_3 на корить ОСОБА_6 аліментів на утримання доньки ОСОБА_7 до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років. Разом з тим, при розгляді Зарічним районним судом м.Суми цивільної справи № 591/4002/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про зменшення розміру аліментів скаржнику стало відомо, що згідно відповіді Сумського державного університету № 05.02-05/3031 від 16 липня 2014 року, наданої на запит Зарічного районного суду м. Суми у даній цивільній справі, ОСОБА_7 дійсно навчалася в Сумському державному університеті за денною формою навчання на факультеті економіки та менеджменту (наказ про зарахування на перший курс № 1472-ІІІ від 25 серпня 2013 року) та згідно з наказом СумДУ № 1163-ІІІ від 17 червня 2014 року відрахована з першого курсу денної форми навчання з 13 червня 2014 року Разом з тим, поновлена до складу студентів другого курсу юридичного факультету з 01 вересня 2014 року (наказ про поновлення № 1398-ІII від 09 липня 2014 року). Таким чином, 13 червня 2014 року мало місце закінчення ОСОБА_7 навчання в Сумському державному університеті у зв'язку з її відрахуванням, з урахуванням чого він подав заяву державному виконавцю ВДВС Сумського міського управління юстиції Деревицькій О.Є. про закінчення виконавчого провадження в зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Натомість, всупереч вимогам п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець Деревицька О.Є. не виконала передбаченого законом обов'язку з розгляду заяви сторони виконавчого провадження (боржника) та не вчинила необхідних виконавчих дій. Фактично дана заява залишена державним виконавцем без розгляду, що в свою чергу є бездіяльністю державного виконавця. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Так, враховуючи закінчення навчання ОСОБА_7 13 червня 2014 року та відсутність боргу зі сплати аліментів, на думку скаржника, виконавче провадження необхідно було закінчити. Проте, 04 серпня 2014 року державним виконавцем ВДВС Сумського міського управління юстиції Деревицькою О.Є. винесена постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві за письмовою заявою ОСОБА_6 Натомість, станом на день винесення оскаржуваної постанови у державного виконавця Деревицької О.Є. були відсутні передбачені законом підстави для повернення виконавчого листа стягувачу, оскільки, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» за письмовою заявою стягувача виконавчий документ повертається у разі, якщо за ним виконання не здійснювалося або здійснено частково. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Скаржник вважає, що державним виконавцем Деревицькою О.Є., всупереч ст. 19 Конституції України, ст. ст. 6, 11 Закону України «Про виконавче провадження» не розглянуто заяву боржника від 25.07.2014 р. та не вчинено відповідних виконавчих дій. Натомість, державним виконавцем Деревицькою О.Є. з порушенням закону розглянуто та задоволено заяву стягувача, яка була подана пізніше, що призвело до винесення незаконної постанови про повернення виконавчого документа стягувачові від 04 серпня 2014 року.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у головного державного виконавця Деревицької О.Є. перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 592/353/13-ц, виданого 04 березня 2014 року Ковпаківським районним судом м. Суми про стягнення аліментів на час навчання доньки з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 в розмірі 22/100 частини щомісячно.
06 березня 2014 року державним виконавцем направлені постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника до бухгалтерії Служби автомобільних доріг у Сумській області та до Пенсійного фонду України в м.Суми для утримання та перерахування аліментів ОСОБА_6
07 травня 2014 р. до відділу ДВС від стягувача ОСОБА_6 надійшла заява про те, що ОСОБА_3 отримує також дохід в Управлінні соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Суми. Того ж дня державним виконавцем направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника до Управління соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Суми для отримання та перерахування аліментів ОСОБА_6
16 червня 2014 року до відділу ДВС надійшло повідомлення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у м.Суми про те, що ОСОБА_3 отримує не пенсію, а страхові виплати та повідомили правильну назву установи.
Державним виконавцем був усунутий недолік в постанові про стягнення аліментів із страхових виплат ОСОБА_3, постанова через стягувача ОСОБА_6 передана до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у м.Суми .
25 липня 2014 року до відділу ДВС звернувся боржник ОСОБА_3із заявою про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.26,27). До заяви він додав копію довідки з Сумського державного університету про те, що ОСОБА_7 відрахована з першого курсу денної форми навчання з 13 червня 2014 pоку (наказ про відрахування № 1163-ІІІ від 17 червня 2014 року).Крім того зазначено, що ОСОБА_7 поновлена до складу студентів другого курсу денної форми навчання юридичного факультету на умовах оплати вартості навчання за рахунок фізичної або юридичної особи з 01 вересня 2014 року (наказ про поновлення № 1398-ІІІ від 09 липня 2014 року) (а.с.32-35).
За ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Як вбачається з матеріалів справи, обставини, зазначені у даній нормі, як підстава для закінчення виконавчого провадження, були відсутні.
Так, на момент звернення стягувача ОСОБА_3 до відділу ДВС із заявою про закінчення виконавчого провадження не відбулося фактичного виконання в повному обсязі рішення суду.
Так, згідно довідки Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у м.Суми від 29 липня 2014 року, яка мається у матеріалах виконавчого провадження, а її копія судом долучена до матеріалів цивільної справи, відділенням Фонду здійснюється утримання з ОСОБА_3 заборгованості по аліментах за період з 24 жовтня 2013 року по 31 травня 2014 року в сумі 5949 грн. 28 коп. (по 28% щомісяця - по 1043 грн. 23 коп.) та поточні платежі в сумі 819 грн. 68коп., що становить 22 % від його щомісячних виплат.
Станом на 01 серпня 2014 року стягнуто з ОСОБА_3 3725,82 грн., в тому числі: у червні 2014 р. - 1043,23 грн. заборгованості та 819,68 грн. поточних аліментів; у липні 2014 року - 1043,23 грн. заборгованості та 819,68 грн. поточних аліментів.
30 липня 2014 року ОСОБА_3 добровільно сплатив на погашення заборгованості по аліментах 3882 грн. 50 коп.
Викладені обставини свідчать про те, що на час звернення ОСОБА_3 до відділу ДВС із заявою про закінчення виконавчого провадження малася заборгованість по аліментах, тобто рішення суду фактично виконано не було, а тому, державний виконавець не мав права виносити постанову про закінчення виконавчого провадження, його усна відмова у винесення постанови є законною та обгрунтованою.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про наступне.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 січня 2014 року із ОСОБА_3 стягнуті аліменти на користь ОСОБА_6 в розмірі 22/100 частин ( 22 %) усіх видів його доходів, щомісячно, на утримання доньки, до закінчення її навчання в Сумському державному університеті, але не більше ніж до досягнення 23 років, починаючи стягнення з 24 жовтня 2013 року.
З довідки Сумського державного університету від 16 липня 2014 року (а.с.5) вбачається, що ОСОБА_7 навчалася в Сумському державному університеті за денною формою навчання на факультеті економіки та менеджменту на умовах оплати вартості навчання за рахунок фізичної або юридичної особи з 01 вересня 2013 року. Відрахована з першого курсу денної форми навчання з 12.06.2014 року (наказ про відрахування № 1163-111 від 17.06.2014 р.). Поновлена до складу студентів другого курсу денної форми навчання юридичного факультету на умовах оплати вартості навчання за рахунок фізичної або юридичної особи з 01 вересня 2014 року (наказ про поновлення № 1398-111 від 09.07.2014 року).
Тобто, донька перевелася з одного факультету на інших, але за процедурою шляхом відрахування та поновлення на навчання, вона як навчалася, так і продовжує навчатися в названому університеті, не досягла 23 років, а тому, не настали обставини, які є підставою для закінчення виконавчого провадження. Рішенням суду стягнуті аліменти на весь період навчання ОСОБА_7 у Сумському державному університеті, а тому, не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_3 про те, що, оскільки донька була відрахована з навчання, то державний виконавець повинен був винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а ОСОБА_6 - звернутися до суду з новим позовом, оскільки уже існує рішення суду, яке підлягає виконанню.
04 серпня 2014 року до відділу ДВС надійшла заява від ОСОБА_6 з проханням повернути виконавчий лист без подальшого виконання. Претензій по сплаті аліментів на 31 липня 2014 року вона не має (а.с.28). Того ж дня державним виконавцем на підставі п.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виненесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Відповідно до ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: є письмова заява стягувача.
Діючи в межах наданих Законом повноважень, державний виконавець з урахуванням надходження заяви стягувача про повернення виконавчого провадження та
часткового виконання рішення суду про стягнення аліментів, постановив законну ухвалу про повернення виконавчого листа стягувачеві.
Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, ґрунтується на законі. В апеляційній скарзі не наведені обставини та докази, які б ставили під сумнів законність ухвали суду першої інстанції.
З урахування викладеного, колегія суддів знаходить висновок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
У відповідності до п.1 ч.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.
У відповідності до ст. 312 ЦПК України розглядаючи скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.1, 312 ч.1п.1, 313, 314 ч.1п.4, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити .
Ухвалу Ковпаківського районного суду м.Суми від 17 вересня 2014 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -