Справа №577/855/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/788/547/14 Суддя-доповідач - Матус
Категорія - 18
05 грудня 2014 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
захисників - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми в порядку апеляційного розгляду матеріали кримінального провадження № 1201220080000027 від 21 листопада 2012 року за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_13 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 травня 2014 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , раніше судимий:
1) 26.06.2006 р. Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст.ст. 185 ч. 1, 185 ч. 3, 70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07.09.2007 р. направлений для відбуття покарання у виді позбавлення волі;
2) 06.09.2011 р. Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст.ст. 185 ч. 3, 190 ч. 2, 70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки,
засуджений за ст. 190 ч. 4 КК України до позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього особисто належного йому майна, крім житла; за ст. 185 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки; за ст. 185 ч. 5 КК України до позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього особисто належного йому майна, крім житла.
Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього особисто належного йому майна, крім житла.
У відповідності до ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано 1 рік позбавлення волі невідбутого покарання за вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06.09.2011 року, та остаточно визначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього особисто належного йому майна, крім житла;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 , раніше судимий:
1) 05.03.2008 р. Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст. 190 ч. 2, 75 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;
2) 17.12.2008 р. Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст.ст. 309 ч. 2, 307 ч. 3, 317 ч. 2, 70 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців з конфіскацією ? частини всього особистого майна,
засуджений за ст. 190 ч. 4 КК України до позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього особисто належного йому майна, крім житла; за ст. 185 ч. 5 КК України до позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього особисто належного йому майна, крім житла.
Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього особисто належного йому майна, крім житла.
У відповідності до ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів з урахуванням покарання за вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09 жовтня 2012 року шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього особисто належного йому майна, крім житла;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_1 , раніше судимий:
1) 22.05.2006 р. Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст. 185 ч. 3, 75 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;
2) 14.03.2008 р. Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст. 321 ч. 3 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки;
3) 21.12.2011 р. Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст. 395 КК України до арешту на строк 2 місяці;
засуджений за ст. 190 ч. 4 КК України до позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього особисто належного йому майна, крім житла; за ст. 185 ч. 5 КК України до позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього особисто належного йому майна, крім житла.
Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього особисто належного йому майна, крім житла.
Постановлено стягнути з ОСОБА_7 у відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_14 2100 грн.80 коп., ОСОБА_15 1969грн. 50 коп.
Постановлено стягнути з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 :
- на користь держави витрати за проведення експертних досліджень по 2746,1 грн. з кожного,
- в солідарному порядку у відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_16 1223 грн., ОСОБА_17 5047,52 грн., ОСОБА_18 4841 грн., ОСОБА_19 6300 грн., ОСОБА_20 4776,8 грн.;
Як зазначено у вироку, ОСОБА_7 , відбуваючи покарання у Перевальській ВК № 15 УДПтСУ Луганської області у виді позбавлення волі, повторно, за попередньою змовою групою осіб таємно викрав чуже майно за таких обставин.
12 березня 2012 року ОСОБА_7 разом з особою, матеріали у відношенні якої закриті у зв'язку з її смертю (далі - інша особа), підшукали на Інтернет сайті оголошення ОСОБА_21 про продаж спортивного тренажеру, зателефонував їй, видаючи себе за добросовісного покупця, та запропонував здійснити розрахунок шляхом грошового переказу на банківський рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанку». Погодившись, ОСОБА_21 запропонувала здійснити переказ на банківський рахунок матері ОСОБА_22 , яка повідомила особисті дані та номер банківського рахунку, після чого, ОСОБА_7 з іншою особою шляхом обману та зловживання довірою заволоділи грошовими коштами останньої в сумі 2 850 грн, що з урахуванням стягнутих банківських комісій складає матеріальну шкоду в розмірі 3014,30 грн.
23 березня 2012 року ОСОБА_7 підшукав в Інтернеті оголошення ОСОБА_14 про продаж дитячої коляски, зателефонував їй та видаючи себе за добросовісного покупця, запропонував здійснити розрахунок шляхом грошового переказу на банківський рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанку». Погодившись, ОСОБА_14 повідомила ОСОБА_7 особисті дані та номер банківського рахунку, після чого, ОСОБА_7 шляхом обману та зловживання довірою заволодів грошовими коштами останньої в сумі 2000 грн, що з урахуванням стягнутих банківських комісій складає матеріальну шкоду в розмірі 2100,8 грн.
3 квітня 2012 року ОСОБА_7 разом з іншою особою підшукали на Інтернет сайті оголошення ОСОБА_23 з продажу дитячої коляски, зателефонував їй, видаючи себе за добросовісного покупця, та запропонував здійснити розрахунок шляхом грошового переказу на банківський рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанку». Погодившись, ОСОБА_15 повідомив ОСОБА_7 особисті дані та номер банківського рахунку, після чого, ОСОБА_7 шляхом обману та зловживання довірою заволодів грошовими коштами ОСОБА_15 в сумі 1950 грн, що з урахуванням стягнутих банківських комісій складає матеріальну шкоду в розмірі 1969,50 грн.
Крім того, ОСОБА_7 , відбуваючи покарання в березні 2012 року вступив в злочинну змову з іншою особою для постійного вчинення злочинів, пов'язаних з таємним викраденням грошових коштів та заволодіння ними шляхом обману та зловживання довірою. Для цього вони залучили ще ОСОБА_9 та ОСОБА_8 та довели їх розроблений єдиний план злочинної діяльності. ОСОБА_9 та ОСОБА_8 погодились виконувати відведені їм функції у цьому угрупуванні. Згідно з розробленим планом ОСОБА_7 та інша особа, користуючись засобами мобільного зв'язку з доступом до мережі інтернет, підшукували об'яви про продаж товарів, на розміщених на сайтах з оголошеннями, а потім ОСОБА_7 телефонував продавцям і, видаючи себе покупцем, налагоджував з ними довірливі відносини, пропонував їм придбати у них товар, обіцяючи переказати гроші на банківський рахунок потерпілого в банківський установі ПАТ КБ «ПриватБанк». Після чого, зловживаючи довірою та шляхом обману , довідувалися номер банківського рахунку та особисті анкетні дані продавця для переказу і, отримавши необхідну інформацію, обирали на свій вибір одну з банківських послуг, а саме «екстренні гроші», або ««mobile-banking».
Таким чином, обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інша особа в період з березня по червень 2012 року в різних місцях України повторно, за попередньою змовою групою осіб та в складі організованої групи вчиняли таємне викрадення чужого майна, заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, використовуючи банківську послугу «Екстрені гроші». Згідно розробленого плану, за таких обставин:
12 березня 2012 року ОСОБА_7 та інша особа підшукали на Інтернет сайті оголошення ОСОБА_24 про продаж електродвигуна. Видаючи себе за добросовісного покупця ОСОБА_7 зателефонував йому та запропонував здійснити розрахунок шляхом грошового переказу на банківський рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанку». Погодившись, ОСОБА_24 повідомив ОСОБА_7 свої особисті дані та номер банківського рахунку, після чого, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інша особа шляхом обману та зловживання довірою, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділи грошовими коштами ОСОБА_24 в сумі 1650 грн, що з урахуванням стягнутих банківських комісій складає матеріальну шкоду в розмірі 1733,16 грн.
30 березня 2012 року ОСОБА_7 з іншою особою підшукали на Інтернет сайті оголошення ОСОБА_25 про продаж планшетного комп'ютера. Видаючи себе за добросовісного покупця ОСОБА_7 зателефонував йому та запропонував здійснити розрахунок шляхом грошового переказу на банківський рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанку». Погодившись, ОСОБА_25 повідомив ОСОБА_7 номер свого банківського рахунку, після чого, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інша особа шляхом обману та зловживання довірою, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділи грошовими коштами ОСОБА_25 в сумі 1350 грн, що з урахуванням стягнутих банківських комісій складає матеріальну шкоду в розмірі 1417,13 грн.
3 квітня 2012 року ОСОБА_7 з іншою особою підшукали на Інтернет сайті оголошення ОСОБА_26 про продаж будівельних матеріалів, в якому був вказаний номер телефону його доньки ОСОБА_27 . Видаючи себе за добросовісного покупця ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_27 та запропонував здійснити розрахунок шляхом грошового переказу на банківський рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанку». Погодившись, ОСОБА_27 повідомила ОСОБА_7 свої особисті дані та номер банківського рахунку, після чого, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інша особа шляхом обману та зловживання довірою, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділи грошовими коштами ОСОБА_27 в сумі 2650 грн, що з урахуванням стягнутих банківських комісій складає матеріальну шкоду в розмірі 2676,5 грн.
5 квітня 2012 року ОСОБА_7 з іншою особою підшукали на Інтернет сайті оголошення ОСОБА_28 про продаж квартири. Видаючи себе за добросовісного покупця ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_28 та запропонував здійснити розрахунок шляхом грошового переказу на банківський рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанку». Погодившись, ОСОБА_28 повідомив ОСОБА_7 свої особисті дані та номер банківського рахунку, після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та інша особа шляхом обману та зловживання довірою, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділи грошовими коштами ОСОБА_28 в сумі 8800 грн, що з урахуванням стягнутих банківських комісій складає матеріальну шкоду в розмірі 9146,36 грн.
10 квітня 2012 року ОСОБА_7 з іншою особою підшукали на Інтернет сайті оголошення ОСОБА_16 про продаж дитячої коляски. Видаючи себе за добросовісного покупця ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_16 та запропонував здійснити розрахунок шляхом грошового переказу на банківський рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанку». Погодившись, ОСОБА_16 повідомила ОСОБА_7 свої особисті дані, номер банківського рахунку та інформацію про телефонні з'єднання по своєму телефону, після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та інша особа шляхом обману та зловживання довірою, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділи грошовими коштами ОСОБА_16 в сумі 1100 грн, що з урахуванням стягнутих банківських комісій складає матеріальну шкоду в розмірі 1158,46 грн.
06 травня 2012 року ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інша особа підшукали на Інтернет сайті оголошення ОСОБА_29 про продаж монітору. Видаючи себе за добросовісного покупця ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_29 та запропонував здійснити розрахунок шляхом грошового переказу на банківський рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанку». ОСОБА_29 погодився, але оскільки він не мав банківської картки вказаного банку, то попросив свого знайомого ОСОБА_19 здійснити переказ на його рахунок. Погодившись, ОСОБА_19 повідомив ОСОБА_7 номер свого банківського рахунку та номер мобільного телефону, після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інша особа шляхом обману та зловживання довірою, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділи грошовими коштами ОСОБА_19 в сумі 6000 грн, що з урахуванням стягнутих банківських комісій складає матеріальну шкоду в розмірі 6302,25 грн.
06 травня 2012 року ОСОБА_7 з іншою особою підшукали на Інтернет сайті оголошення ОСОБА_20 про продаж мобільного телефону. Видаючи себе за добросовісного покупця ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_20 та запропонував здійснити розрахунок шляхом грошового переказу на банківський рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанку». Погодившись, ОСОБА_20 повідомив ОСОБА_7 номер свого банківського рахунку та особисті дані, після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інша особа шляхом обману та зловживання довірою, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділи грошовими коштами ОСОБА_20 в сумі 4550 грн, що з урахуванням стягнутих банківських комісій складає матеріальну шкоду в розмірі 4776,8 грн.
14 травня 2012 року ОСОБА_7 з іншою особою підшукали на Інтернет сайті оголошення ОСОБА_30 про продаж легкового автомобіля. Видаючи себе за добросовісного покупця ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_30 та запропонував здійснити розрахунок шляхом грошового переказу на банківський рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанку». Погодившись, ОСОБА_30 повідомив ОСОБА_7 номер свого банківського рахунку та особисті дані, після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інша особа шляхом обману та зловживання довірою, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділи грошовими коштами ОСОБА_30 в сумі 13500 грн, що з урахуванням стягнутих банківських комісій складає матеріальну шкоду в розмірі 14180,4 грн.
18 травня 2012 року ОСОБА_7 з іншою особою підшукали на Інтернет сайті оголошення ОСОБА_31 про продаж легкового автомобіля. Видаючи себе за добросовісного покупця ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_31 та запропонував здійснити розрахунок шляхом грошового переказу на банківський рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанку». Погодившись, ОСОБА_31 повідомив ОСОБА_7 номер свого банківського рахунку та особисті дані, після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та інша особа шляхом обману та зловживання довірою, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділи грошовими коштами ОСОБА_30 в сумі 3000 грн, що з урахуванням стягнутих банківських комісій складає матеріальну шкоду в розмірі 3151,16 грн.
26 травня 2012 року ОСОБА_7 з іншою особою підшукали на Інтернет сайті оголошення ОСОБА_32 про продаж задніх фонарів на автомобіль БМВ. Видаючи себе за добросовісного покупця ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_32 та запропонував здійснити розрахунок шляхом грошового переказу на банківський рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанку». Погодившись, ОСОБА_32 повідомив ОСОБА_7 номер свого банківського рахунку та особисті дані, після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та інша особа шляхом обману та зловживання довірою, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділи грошовими коштами ОСОБА_32 в сумі 2700 грн, що з урахуванням стягнутих банківських комісій складає матеріальну шкоду в розмірі 2842,04 грн.
15 червня 2012 року ОСОБА_7 з іншою особою підшукали на Інтернет сайті оголошення ОСОБА_33 про продаж дитячого автокрісла. Видаючи себе за добросовісного покупця ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_33 та запропонував здійснити розрахунок шляхом грошового переказу на банківський рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанку». Погодившись, ОСОБА_33 повідомив ОСОБА_7 номер свого банківського рахунку та особисті дані, після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та інша особа шляхом обману та зловживання довірою, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділи грошовими коштами ОСОБА_32 в сумі 7623 грн, що з урахуванням стягнутих банківських комісій складає матеріальну шкоду в розмірі 8005,86 грн.
Крім того, при використанні банківської послуги «mobile-banking» обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інша особа в складі організованої групи повторно, за попередньою змовою групою осіб заволодівали коштами потерпілих шляхом обману та зловживанням довірою, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, за таких обставин:
08 квітня 2012 року ОСОБА_7 з іншою особою підшукали на Інтернет сайті оголошення ОСОБА_34 про продаж картоплі. Видаючи себе за добросовісного покупця ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_34 та запропонував здійснити розрахунок шляхом грошового переказу на банківський рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанку». Погодившись, ОСОБА_34 повідомив ОСОБА_7 свої особисті дані та номер банківського рахунку, після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та інша особа шляхом обману та зловживання довірою, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділи грошовими коштами ОСОБА_34 в сумі 2600 грн, що з урахуванням стягнутих банківських комісій складає матеріальну шкоду в розмірі 2600,5 грн.
16 квітня 2012 року ОСОБА_7 з іншою особою підшукали на Інтернет сайті оголошення ОСОБА_35 про продаж дитячої коляски. Видаючи себе за добросовісного покупця ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_35 та запропонував здійснити розрахунок шляхом грошового переказу на банківський рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанку». ОСОБА_35 погодилась та запропонувала здійснити переказ на рахунок свого чоловіка ОСОБА_17 , оскільки вона не мала у користуванні банківської карти вказаного банку. ОСОБА_17 повідомив ОСОБА_7 свої особисті дані та номер банківського рахунку, після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та інша особа шляхом обману та зловживання довірою, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділи грошовими коштами ОСОБА_17 в сумі 4900 грн, що з урахуванням стягнутих банківських комісій складає матеріальну шкоду в розмірі 5047,52 грн.
19 квітня 2012 року ОСОБА_7 з іншою особою підшукали на Інтернет сайті оголошення ОСОБА_36 про продаж дитячого автокрісла. Видаючи себе за добросовісного покупця ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_36 та запропонував здійснити розрахунок шляхом грошового переказу на банківський рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанку». Погодившись, ОСОБА_36 повідомила ОСОБА_7 свої особисті дані та номер банківського рахунку, після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та інша особа шляхом обману та зловживання довірою, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділи грошовими коштами ОСОБА_36 в сумі 1000 грн, що з урахуванням стягнутих банківських комісій складає матеріальну шкоду в розмірі 1028,5 грн.
21 квітня 2012 року ОСОБА_7 з іншою особою підшукали на Інтернет сайті оголошення ОСОБА_18 про продаж дитячого автокрісла. Видаючи себе за добросовісного покупця ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_18 та запропонував здійснити розрахунок шляхом грошового переказу на банківський рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанку». Погодившись, ОСОБА_18 повідомила ОСОБА_7 свої особисті дані та номер банківського рахунку, після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та інша особа шляхом обману та зловживання довірою, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділи грошовими коштами ОСОБА_18 в сумі 4700 грн, що з урахуванням стягнутих банківських комісій складає матеріальну шкоду в розмірі 4841,52 грн.
03 червня 2012 року ОСОБА_7 з іншою особою підшукали на Інтернет сайті оголошення ОСОБА_37 про продаж дитячого автокрісла. Видаючи себе за добросовісного покупця ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_37 та запропонував здійснити розрахунок шляхом грошового переказу на банківський рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанку». Погодившись, ОСОБА_37 повідомив ОСОБА_7 свої особисті дані та номер банківського рахунку, після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та інша особа шляхом обману та зловживання довірою, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділи грошовими коштами ОСОБА_37 в сумі 850 грн, що з урахуванням стягнутих банківських комісій складає матеріальну шкоду в розмірі 876,02 грн.
04 червня 2012 року ОСОБА_7 з іншою особою підшукали на Інтернет сайті оголошення ОСОБА_38 про продаж автомобільних коліс. Видаючи себе за добросовісного покупця ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_38 та запропонував здійснити розрахунок шляхом грошового переказу на банківський рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанку». Погодившись, ОСОБА_38 повідомила ОСОБА_7 свої особисті дані та номер банківського рахунку, після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та інша особа шляхом обману та зловживання довірою, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділи грошовими коштами ОСОБА_38 в сумі 1000 грн, що з урахуванням стягнутих банківських комісій складає матеріальну шкоду в розмірі 1030,52 грн.
На вирок суду надійшли апеляційні скарги:
захисник обвинуваченого ОСОБА_9 ОСОБА_12 в поданій апеляційній скарзі вважає, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Зокрема, захисник заперечує участь ОСОБА_9 у складі організованої групи, оскільки останній не знав про характер вчинених дій або дій, які повинні були бути вчиненими ОСОБА_7 , так як завжди діяв лише з ОСОБА_8 і виконував деякі доручення ОСОБА_39 . Вказує, що судом не досліджувались факти порушень процесуального законодавства під час слідства. Також, захисник просить вважати висновки судово-криміналістичної експертизи такими, що не ґрунтуються на нормах кримінального процесуального закону. До всього, вважає, що судом не досить повно враховані пом'якшуючі покарання ОСОБА_9 обставини, через що призначене йому покарання є занадто суворим. Просить змінити вирок відносно ОСОБА_9 , перекваліфікувавши його дії зі ст. 190 ч. 4 КК України на ст. 190 ч. 2 КК України, та зі ст. 185 ч. 5 КК України на ст. 185 ч. 2 КК України, пом'якшивши при цьому покарання. Крім цього, просить виключити із обвинувачення два епізоди крадіжки - 18 травня 2012 року у ОСОБА_31 у сумі 3000 (з урахуванням банківських комісій 3151,16) грн та 26 травня 2012 року у ОСОБА_32 у сумі 2700 (з урахуванням банківських комісій 2842,04) грн, оскільки у вказаний період ОСОБА_9 перебував на стажуванні у м. Харкові, що підтверджується довідкою ТОВ «КронкБуд».
захисник обвинуваченого ОСОБА_8 . ОСОБА_10 в поданій апеляційній скарзі заперечує участь ОСОБА_8 у складі організованої групи, оскільки досудовим слідством не було доведено постійних міцних зв'язків між учасниками групи, чіткого визначення ролі кожного з них, узгодженості дій учасників, єдиного плану. Також вказує, що суд не визнав факту психологічного тиску на ОСОБА_8 з боку працівників міліції. Крім цього, вважає обране покарання ОСОБА_8 таким, що не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого. Просить вирок суду змінити, перекваліфікувавши дії ОСОБА_8 зі ст. 190 ч. 4 КК України на ст. 190 ч. 2 КК України, та зі ст. 185 ч. 5 КК України на ст. 185 ч. 2 КК України, визначивши відповідну санкціям вказаних статей міру покарання.
захисник обвинуваченого ОСОБА_7 . ОСОБА_11 в поданій апеляційній скарзі вважає вирок суду відносно її підзахисного незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Свої вимоги обґрунтовує відсутністю у суду доказів його участі у складі організованої групи та причетності до вчинених злочинів взагалі. Просить вирок суду відносно ОСОБА_7 скасувати і закрити кримінальне провадження.
прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_13 , не оспорюючи доведеності вини обвинувачених та кваліфікації їх дій, вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Свої доводи мотивує тим, що призначене судом покарання не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та особам обвинувачених внаслідок м'якості. Призначаючи покарання, суд та невірно зазначив дані, які позитивно характеризують ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Водночас не зазначив як обтяжуючу покарання обставину у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - рецидив злочину. Просить вирок суду скасувати, дослідити обставини кримінального провадження та ухвалити новий вирок, яким:
призначити покарання ОСОБА_7 за ст. 190 ч. 4 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього особисто належного йому майна, крім житла, за ст. 185 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, за ст. 185 ч. 5 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього особисто належного йому майна, крім житла. Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього особисто належного йому майна, крім житла. У відповідності зі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06 вересня 2011 року у виді 1 року позбавлення волі і призначити йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього особисто належного йому майна, крім житла;
призначити покарання ОСОБА_8 за ст. 190 ч. 4 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього особисто належного йому майна, крім житла, за ст. 185 ч. 5 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього особисто належного йому майна, крім житла. Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього особисто належного йому майна, крім житла. У відповідності до ст. 70 ч. 4 КК України зарахувати частину покарання за вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09 жовтня 2012 року у виді 6 місяців позбавлення волі, остаточно визначивши ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців з конфіскацією всього особисто належного йому майна, крім житла;
призначити покарання ОСОБА_9 за ст. 190 ч. 4 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього особисто належного йому майна, крім житла, за ст. 185 ч. 5 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього особисто належного йому майна, крім житла. Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього особисто належного йому майна, крім житла.
обвинувачений ОСОБА_9 просить перевірити факти незаконних дій працівників міліції під час ведення досудового слідства. Крім цього, вважає невірною кваліфікацію його дій за ст.ст. 185 ч. 5 та 190 ч. 4 КК України, вказуючи на їх тотожність. Також просить застосувати відносно нього положення ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році». В доповненні до апеляційної скарги ОСОБА_9 просить ознайомити його з матеріалами справи, дослідити факти недозволених методів ведення слідства відносно нього працівниками міліції та інші порушення судом першої інстанції норм кримінального процесуального закону. Просить вирок суду скасувати, перекваліфікувати його дії за ст.ст. 185 ч. 2, 190 ч. 2 КК України, зменшивши строк покарання.
обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок суду відносно нього скасувати, оскільки судом не було надано належної оцінки доказам, отриманим під час досудового слідства, через що був ухвалений незаконний та необґрунтований вирок. В доповненні до апеляційної скарги, ОСОБА_7 просить застосувати до нього положення Закону України «Про амністію у 2014 році».
обвинувачений ОСОБА_8 заперечує свою участь у складі організованої групи, вказуючи на те, що він не знав, що гроші, які переводилися йому на банківський рахунок добуті незаконним шляхом. Просить вирок суду скасувати та направити кримінальне провадження на новий судовий розгляд.
В поданому запереченні на апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_13 обвинувачений ОСОБА_8 вказує на її необґрунтованість та зазначає помилки прокурора у веденні досудового слідства. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора.
В поданому запереченні на апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_13 обвинувачений ОСОБА_9 зазначає, що прокурор під час судових дебатів просив визначити йому покарання саме у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, що свідчить про її необґрунтованість. Просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Вислухавши доповідь судді, обвинувачених їх захисників на підтримку поданих апеляційних скарг і заперечення проти апеляції прокурора, прокурора на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги апелянтів слід задовольнити частково, а вирок місцевого суду підлягає скасуванню с призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 409 КПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.
Відповідно до ст. 411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо:
1) висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду;
2) суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки;
3) за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші;
4) висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.
Ці вимоги закону по даній справі не виконано.
Крім того, згідно вимог ст. 370 КПК України, рекомендацій, які містяться у п.п. 15-17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року №5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
В мотивувальній частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного та по кожному епізоду обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням мотивів, з яких суд бере до уваги одні докази і відкидає інші.
Суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення, не обмежуючись лише зазначенням та переліком досліджених доказів.
Висновок суду щодо оцінки доказів слід викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які б виключали сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу.
Суд першої інстанції цих вимог закону та рекомендацій не дотримався, у вироку відсутні оцінка та аналіз зібраних по справі доказів.
Так, засуджуючи ОСОБА_7 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 5, 190 ч. 4 КК України, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 - за ст.ст. 185 ч. 5, 190 ч. 4 КК України, суд в мотивувальній частині вироку не розмежував дії обвинувачених в частині вчинення таємного викрадення майна (крадіжки) та шахрайства, не зазначено якими доказами який епізод обвинувачення підтверджується. Вказавши ознаки вчинення обвинуваченими шахрайства, не вказав ознак вчинення ними крадіжок.
У вироку судом дії ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 кваліфіковані і за частинами 4 ст. 185, і за ч. 4 ст. 190, тоді як описовій частині вироку викладені лише епізоди вчинення вказаними особами шахрайства.
При цьому судом не наведено формулювання обвинувачення, яке було інкриміноване ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 органами досудового розслідування і визнаного судом доведеним, як не вказано і підстав для визнання винними обвинувачених із зазначенням мотивів, які суд покладає в основу вироку.
Прийшовши до висновку про винуватість обвинувачених, суд будь-якої оцінки доказам, якими органи досудового розслідування обґрунтовували обвинувачення ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 за вищезазначеними статтями КК України, не дав, аналізу цих доказів не провів.
Визнаючи ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 5 КК України, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 - за ст. 185 ч. 5 КК України, ч. 4 ст. 190 КК України, суд, формулюючи обвинувачення та кваліфікуючи їх дії за вказаними статтями, не перевірив не з'ясував всіх обставин кримінального провадження.
Враховуючи те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи допущено істотне порушення норм кримінально-процесуального закону, однобічність і неповноту дослідження обставин справи, а також те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що істотно вплинуло на законність і обґрунтованість вироку, тому відповідно до ст. ст.ст. 410, 411, 412, 415 КПК України вирок підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 420 КПК України не передбачено, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи вирок місцевого суду з підстав визначених ст.ст. 410-412 КПК України може постановити свій вирок. До того ж, відповідно до ст. 404 ч. 3 КПК України, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості досліджувати докази за своїм власним переконанням, як про це зазначає прокурор.
З цих підстав апеляційні скарги прокурора і засуджених і захисників підлягають частковому задоволенню, вирок скасуванню, і призначенню нового розгляду в місцевому суді.
Крім того, невирішені судом цивільні позови потерпілих, не проводилось їх дослідження
Що стосується доводів апеляційних скарг про неправильність кваліфікації дій обвинувачених, та прокурора щодо м'якості призначеного покарання, то в даному випадку колегія суддів не розглядає ці вимоги, тому що вирок суду скасовується з інших
підстав, але вони повинні бути перевірені при новому судовому провадженні в суді першої інстанції, як і вимоги апеляційної скарги про звільнення по амністії.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 411, 412, 415, 419, КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , прокурора ОСОБА_13 , обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 травня 2014 року відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, призначивши новий розгляд в суді першої інстанції.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 у виді тримання під вартою продовжити до 30 грудня 2014 року.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_9 у виді тримання під вартою продовжити до 30 грудня 2014 року.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 у виді тримання під вартою продовжити до 30 грудня 2014 року.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4