Справа №591/7806/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Грищенко О. В.
Номер провадження 22-ц/788/2143/14 Суддя-доповідач - Криворотенко В. І.
Категорія - 59
04 грудня 2014 року м. Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Криворотенка В. І.,
суддів - Сибільової Л. О. , Лузан Л. В.
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на ухвалу судді Зарічного районного суду м. Суми від 23 жовтня 2014 року про відмову у відкритті провадження
у справі за скаргою ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про скасування постанови державного виконавця,
Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми від 23 жовтня 2014 року у відкритті провадження в даній справі відмовлено у зв'язку з тим, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому апелянт наполягає, що дана справа повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» сторони можуть оскаржити дії державного виконавця щодо виконання судового рішення до суду, який видав виконавчий лист.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Звертаючись зі скаргою ОСОБА_3 просив суд скасувати постанову держаного виконавця Сумського міського управління юстиції від 07.10.2014 року про накладення на нього штрафу за невиконання без поважних причин рішення Зарічного районного суду м. Суми від 20.08.2014 року про зобов'язання демонтувати самовільну прибудову.
Згідно ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо за законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Пунктом 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачено, що відповідно до статей 28, 41, 89 Закону про виконавче провадження при визначених умовах у разі невиконання боржником рішення самостійно, державний виконавець виносить постанови про стягнення виконавчого збору, про накладення штрафу та про стягнення витрат, пов'язаних із організацією та проведенням виконавчих дій. Згідно п. 7 ч. 2 ст. 17 Закону про виконавче провадження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв'язку із цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.
Такаж позиція висловлена у пункті 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби».
Тобто, юрисдикція адміністративних суддів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
Відповідно до ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження, оскільки, даний спір підвідомчий адміністративному суду, а тому скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не можуть бути підставою для скасування ухвали судді.
Керуючись ст.ст. 303, 307,312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу судді Зарічного районного суду м. Суми від 23 жовтня 2014 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -