Справа №589/6520/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/788/601/14 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Умисне тяжке тілесне ушкодження
04 грудня 2014 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
з участю учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6
адвоката - ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12013200110001627 від 26 липня 2013 року за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 30 вересня 2014 року, яким
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець і мешканець АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 25 січня 2002 року за ч.1 ст. 296 КК України до арешту строком на 35 діб;
- 21 жовтня 2008 року за ч.1 ст. 186 КК України до 240 годин громадських робіт;
- 16 вересня 2009 року за ч.2 ст. 389, ч.2 186, ч.1 ст.70, ст. ст. 71,72 на 4 роки 5 днів позбавлення волі; звільнений 05 липня 2013 року, -
визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень та засуджений:
- за ч.1 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- за ч.3 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 186 КК України на 6 років позбавлення волі;
- за ч.3 ст. 186 КК України на 7 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим остаточно визначено до відбування 8 років позбавлення волі.
По епізоду таємного викрадення майна у потерпілого ОСОБА_9 виправданий.
Обраний ОСОБА_8 запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишений - тримання під вартою.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати в сумі 1443,54 грн.
Долю речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України, -
Згідно вироку ОСОБА_8 був визнаний винним і засуджений за скоєння злочинів при слідуючих обставинах.
17 липня 2013 року у вечірній час ОСОБА_8 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого мешкання у квартирі АДРЕСА_2 , після вживання спиртних напоїв з потерпілим ОСОБА_10 , який заснув, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи повторно, таємно викрав у ОСОБА_10 майно на загальну суму 721 грн.
08 серпня 2013 року близько 19-00 години, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого мешкання у вищезазначеній квартирі, ОСОБА_8 з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, на ґрунті раптово виниклих неприязнених стосунків, наніс ОСОБА_10 удар металевою трубою по голові в область лоба зліва, а також множинні удари руками та ногами по голові, обличчю та тулубу, внаслідок чого ОСОБА_10 було завдано тяжкі тілесні ушкодження.
Після цього, ОСОБА_8 , діючи повторно, з метою відкритого викрадення чужого майна, 8 серпня 2013 р. у зазначений час, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого мешкання у вказаній квартирі, відкрито викрав у ОСОБА_10 майно на загальну суму 470 грн.
Наприкінці серпня 2013 р. в денний час діючи повторно, ОСОБА_8 , з метою таємного викрадення чужого майна шляхом вільного доступу, через вхідні двері проник до квартири АДРЕСА_3 , де після вживання спиртних напоїв з власником квартири ОСОБА_11 , який після цього відразу заснув, таємно викрав майно потерпілого на загальну суму 3306 грн.
28 серпня 2013 року в денний час, діючи повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, достовірно знаючи, що у квартирі АДРЕСА_4 , ОСОБА_8 прийшов до вказаної квартири та після вживання спиртних напоїв з сином власниці квартири, впевнившись, що той заснув, а інші мешканці знаходились в інших кімнатах, з шафи меблевої стінки таємно викрав вказаний орден вартістю 120 грн., який належить ОСОБА_12
3 вересня 2013 року о 10-00 годині ОСОБА_8 з метою викрадення чужого майна через відчинені двері неповнолітнім ОСОБА_13 , проник до квартири АДРЕСА_5 та діючи повторно, відкрито у присутності неповнолітнього ОСОБА_13 викрав майно на загальну суму 1142 грн., що належало ОСОБА_14
06 вересня 2013 року в денний час, ОСОБА_8 діючи повторно з метою таємного викрадення чужого майна та знаходячись в стані алкогольного сп'яніння в квартирі АДРЕСА_6 , де мешкав ОСОБА_15 , який після спільного вживання спиртних напоїв заснув, таємно викрав майно, що належало ОСОБА_15 на загальну суму 569 грн.
У поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 не погоджується з вироком суд , заперечуючи свою у вину у скоєних злочинах та вказуючи на те, що під час слідства докази проти нього були зібрані під тиском на нього з боку працівників міліції. Просить його виправдати та звільнити з місць тримання під вартою.
Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.
Вислухавши доповідача про суть вироку та подану апеляційну скаргу, пояснення адвоката ОСОБА_7 , який не підтримав доводи апеляційної скарги обвинуваченого, думку прокурора ОСОБА_6 про безґрунтовність апеляційної скарги та залишення вироку суду без зміни, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що вказана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, кваліфікованих за ч.1 ст. 121 , ч.2 ст. 185 , ч.3 ст. 185 , ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 186 КК України за сформульованим обвинуваченням, визнаним доведеним, відповідають матеріалам кримінального провадження і підтверджується сукупністю доказів, перевірених у судовому засіданні та викладених у вироку.
Сам обвинувачений ОСОБА_8 при судовому розгляді провадження в суді першої інстанції себе винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав і відмовився давати показання за виключенням дій, що стосувались потерпілого ОСОБА_10 . Пояснив, що після знайомства запросив до себе в гості ОСОБА_10 , де пригощав його спиртними напоями, потім залишив його вдома, щоб той проспався, а сам пішов. Він користувався мобільним телефоном ОСОБА_10 , який той сам дав йому на його прохання. Через декілька днів ОСОБА_10 прийшов до нього, дав йому ключ від дверей своєї квартири, а потім під час виниклого конфлікту він захищався та вдарив ОСОБА_10 залізною трубою.
Поряд з такими показаннями обвинуваченого ОСОБА_8 суд належно оцінив й усі інші перевірені докази, які мали значення для встановлення фактичних обставин вчинення злочинів, а тому були покладені ним в основу висновків вироку суду.
Так, потерпілий ОСОБА_10 показав, що в липні 2013 року після запрошення ОСОБА_8 до його квартири та пригощення пивом, йому стало погано і той запропонував йому полежати, а сам кудись пішов. На ОСОБА_8 він чекав до вечора, оскільки у нього пропали взуття та мобільний телефон, однак не дочекався. В подальшому, коли через знайомого він дізнався , що ОСОБА_8 вдома, то прийшов до нього і став вимагати повернути вказані речі, однак ОСОБА_8 вдарив його трубою по голові. Коли він прийшов до тями, то бачив, що ОСОБА_8 оглядає його кишені. Він хотів схопити останнього за руку, однак знову втратив свідомість та прийшов до тями лише в лікарні.
З показань потерпілого ОСОБА_11 вбачається, що в серпні 2013 року після випитого спиртного з ОСОБА_8 він «відключився» і нічого не пам'ятає. Коли прийшов до тями, то у нього було побите обличчя, а з дому зникли цифровий приймач, телевізор «Панасонік» та мобільні телефони «Нокіа» і «Самсунг», радіоприймач та квитанції про сплату кредиту.
Потерпілий ОСОБА_15 показав, що після розпиття горілки у себе вдома з ОСОБА_8 він заснув, а коли прокинувся, то не було останнього і зник монітор.
З показань потерпілого ОСОБА_14 вбачається, що на початку вересня 2013 року після повернення з вокзалу додому, він побачив на східцях під'їзду краплини крові, які вели до його дверей, що були привідкриті, а вдома хворий син був дуже наляканий і розповів йому, що у його відсутність у двері подзвонив ОСОБА_8 , якому він відкрив двері. Останній, відштовхнувши його, пішов на кухню, взяв ніж, яким перерізав дроти до монітора, забрав монітор та плеєр. З метою розібратися з ОСОБА_8 , він пішов до нього додому та на балконі виявив свій плеєр з краплями крові і викликав міліцію.
Крім того, винуватість ОСОБА_8 у скоєному підтверджується фактичними даними, які містяться в показаннях свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , заявами потерпілих про вчинення злочинів, протоколами огляду місця події, обшуку, слідчого експерименту, пред'явлення особи для впізнання, висновками експертиз та іншими наведеними у вироку доказами.
Суд першої інстанції також перевірив і умотивовано спростував у вироку твердження обвинуваченого ОСОБА_8 про застосування до нього під час досудового розслідування незаконних заходів з метою одержання зізнавальних показань, оскільки такі його доводи не знайшли підтвердження за результатами проведених прокурорських перевірок ( т.4 а.с. 85-86, 252, 268).
При призначенні ОСОБА_8 покарання, судом в повному обсязі дотримані вимоги ст. 65 КК України і покарання йому призначено з урахуванням характеру і тяжкості вчинених злочинів, даних про особу винного й відсутності пом'якшуючих обставин та наявності обставин, що обтяжують покарання, а саме: скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння і рецидиву злочинів.
Також суд взяв до уваги, що ОСОБА_8 вже неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став і протягом першого місяця після звільнення з місць позбавлення волі почав скоювати нові злочини.
Переглянувши вирок суду в межах апеляційних вимог, колегія суддів знаходить безґрунтовними та невмотивованими доводи апеляційної скарги обвинуваченого про свою невинуватість й скасування через незаконність вироку з посиланням на те, що докази проти нього під час слідства були зібрані під тиском на нього з боку працівників міліції.
Як видно з матеріалів кримінального провадження в основу обвинувального вироку суду були покладені тільки перевірені в судовому засіданні докази, оцінені з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку для прийняття процесуального рішення, а показання цього обвинуваченого при досудовому розслідуванні судом не досліджувались і не враховувались.
Отже, колегія суддів вважає, що вирок суду в цілому є законним, обґрунтованим та вмотивованим і підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 не вбачає.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 30 вересня 2014 року відносно обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 - залишити тримання під вартою.
Дана ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії цього судового рішення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .
З оригіналом згідно:
суддя ОСОБА_2 -