нп 2/490/3926/2014 Справа № 490/11801/14-ц
Центральний районний суд м. Миколаєва
Іменем України
24 листопада 2014 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - Гуденко О.А.,
при секретарі - Аслановій Е.Е.,
за участю представника позивачки - ОСОБА_1,
представника відповідача Миколаївської міської ради - Бабенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Миколаївської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку, -
16 серпня 2014 року позивачка звернулась до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до відповідача ОСОБА_5, в якому просила визнати за нею право власності на земельну ділянку загальною площею 0,910 га, яка розташована по АДРЕСА_1.
01 жовтня 2014 року позивачка надала суду позовну заяву в новій редакції, в якій відповідачами є ОСОБА_5 та Миколаївська міська рада, та в якій остаточно просить визнати за нею право власності на земельну ділянку загальною площею 0,600 га, яка розташована по АДРЕСА_1; визнати за нею право власності за набувальною давністю на земельну ділянку 0,310 га, яка розташована по АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник позивачки підтримала позовну заяву в повному обсязі, просила її задовольнити.
Представник Миколаївської міської ради в судовому засіданні вимоги позову не визнала, заперечувала проти його задоволення та надала суду письмові заперечення. В запереченні зазначила, що набуття права власності на спірну земельну ділянку в порядку набувальної давності можливе лише з 01.01.2017 року, оскільки законодавством встановлено строк в 15 років для набуття права власності на земельну ділянку в порядку набувальної давності.
Заслухавши пояснення представника позивачки та представника Миколаївської міської ради, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Відповідно до копії Договору купівлі-продажу № 3477 від 04.10.1999 року, ОСОБА_4 придбала у ОСОБА_5 незакінчений будівництвом житловий будинок, готовність якого складає 6 %, що знаходиться в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 600 кв.м., яка належить ОСОБА_5 на підставі державного акту про право приватної власності на землю, серії МК виданого Тернівською селищною Радою народних депутатів Центрального району м. Миколаєва 27 січня 1995 року № 266.
Відповідно до положень ст.ст. 23, 30, 67 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. При переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення. Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги щодо визнання права власності позивачки на 600 кв.м. спірної земельної ділянки підлягають задоволенню, оскільки позивачкою не було змінено цільового призначення земельної ділянки, право власності на нерухоме майно позивачем зареєстровано в установленому законом порядку.
Згідно копії рішення Тернівської селищної Радою народних депутатів № 6 від 28.02.1996 року, ОСОБА_5 відведено додатково земельну ділянку площею 320 кв.м. по АДРЕСА_1 за рахунок не відведених земель. Зазначене Рішення зареєстровано ММ БТІ 28.02.1198 року. Таким чином, вищезазначена земельна ділянка у власність ОСОБА_5 не надавалася.
Вимоги позивачки щодо визнання за нею права власності за набувальною давністю на зазначену земельну ділянку не підлягають задоволенню, оскільки надання земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності, у власність громадянам є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування. Проте, як вбачається з матеріалів справи, ні позивачка, ні ОСОБА_5 не звертались з заявою до відповідного органу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки виходять за межі компетенції суду.
Судовий збір сплачений позивачкою при подачі позову до суду.
Керуючись ст.ст.14, 209, 212-215, 224, 225 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Миколаївської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,600 га, яка розташована по АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Центрального районного суду
м. Миколаєва Гуденко О.А.