Справа № 489/6883/14-ц
Номер провадження 2/489/2766/14
Іменем України
(заочне)
26 листопада 2014 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
при секретарі Антоненко А. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_2 (далі -відповідач), третя особа - Житлово-експлуатаційна контора № 19 ЖКП ММР "Південь" про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
встановив
В жовтні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1. У квартирі також зареєстрований, але з лютого 2014 року, тобто більше шести місяців не проживає відповідач.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням зазначеної квартири.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи 26.11.2014 повідомлявся належним чином, про причини неявки суду невідомо.
Представник третьої особи в судове засідання не з"явився.
Ухвалою суду постановлено проводити заочний розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Житлово-експлуатаційна контора № 19 ЖКП ММР "Південь" про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та відповідні правовідносини.
Позивач є власником квартири АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15.12.1993, виданого Миколаївською міською службою приватизації державного житлового фонду, зареєстрованого в ММБТІ за № 16557 від 08.02.1994.
У зазначеній квартирі також зареєстрований відповідач, який згідно акту про не проживання від 2014 року, підписаного сусідами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та посвідченого посадовою особою ЖКП ММР «Південь" Супрун Н. В., не проживає в спірній квартирі більше шести місяців поточного року.
Відповідно до ст. ст. 41, 47 Конституції України, ст. 391 ЦК України, ст. 9 ЖК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статті 150, 156 ЖК України передбачають, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди. Члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї.
До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме: дружина, їх діти і батьки. Членами сім'ї може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з власником і ведуть з ним спільне господарство.
Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Представник позивача вказав, що відповідач не є членом сім"ї власника, договору найму з ним не укладалось, та відповідача було зареєстровано тимчасово на його прохання, хоча фактично він постійно не проживав.
Суд виходить з того, що відповідач не є членом сім"ї позивача, тому не має особистого сервітуту, встановленого ст. 405 ЦК України. Договору найму з відповідачем не укладено. Норми ЖК УРСР, а саме ст. 71, 72 не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки регулюють відносини між наймачем та наймодавцем квартири, яка перебуває у державній або комунальній власності.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідач не набув права користування квартирою, а його реєстрація створює перешкоди власнику , тому позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 15, 88, 209, 212, 214-215, 226 ЦПК України, суд
вирішив
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Житлово-експлуатаційна контора № 19 ЖКП ММР "Південь" про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовльнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Кокорєв